|
||
Володимир КРАЙОВСЬКИЙ: Готового рецепта немає
- Нещодавно Львівська обласна адміністрації розірвала угоди з 99-ма міжміськими та приміськими перевізниками. Як Ви оцінюєте цей крок ЛОДА? - Втручання влади у цей процес є обов`язковим. У міськраді для цього є відповідні управління. Відомо, що якість перевезень у Львові є дуже низькою. Якість обслуговування пасажирів теж є низькою. На мою думку, для цього потрібно втручання влади як органу контролю. Влада періодично має робити спеціальні рейди, щоби відслідковувати всі ці негативні моменти. І хоча я не користуюся громадським транспортом, з його основними проблемами ознайомлений добре. Як водій з багаторічним стажем мушу констатувати, що шофери маршруток створюють дуже багато проблем на дорогах міста: спричиняють аварійні ситуації, зупиняються в місцях, непризначених для цього, не вмикаючи відповідні знаки сповіщення. Тобто роблять складним рух автотранспорту, яким місто й так перевантажене. До того ж, автобуси є в жахливому стані й дуже часто виїжджають несправними на маршрути, що загрожує життю та здоров`ю пасажирів. Тому міськрада поступово просувається до того, аби Львовом їздили нові якісні автобуси. Їх мусить стати менше, але вони мають бути кращими. Автоперевізники повинні закупити нові автобуси. Влада мусить знайти механізми й важелі впливу, аби домовитися з перевізниками, піти на поступки. Перевізники теж мають піти на поступки, бо перевезення - справа прибуткова. Заміна старих авто на нові є просто конче потрібною. - Як міська рада має намір розв`язувати ті всі проблеми, про які Ви щойно розповіли? - Немає готового рецепта. Є відповідне управління, і Ярослав Вовчак (начальник міського управління транспорту і зв`язку) має над цим думати, пропонувати й робити щось. Є досвід інших міст, який треба використовувати. Є фахівці, науковці, зокрема в НУ ”Львівська політехніка”, залучивши яких можна знайти шляхи розв`язання проблеми. Голова Асоціації перевізників Львова Роман Лобода вже співпрацює з відповідною кафедрою, і цей досвід треба напрацьовувати. - З одного боку, Львів перенасичений транспортом. Та з іншого - є окремі райони, вулиці, де транспортне сполучення є слабким, або ж його й взагалі немає. Що плануєте робити у цьому напрямі? - Тут активніше мають працювати депутати відповідних округів. Я, наприклад, вже звернувся до відповідних служб міськради й до Асоціації перевізників з тим, щоб забезпечити транспортом район студмістечка. За такою самою схемою мають працювати інші депутати. Думаю, що восени це питання буде вирішено. Конкретно йдеться про вулиці Лазаренка, Лукаша, Пожарського та Бой-Желенського. - Транспортна проблема Львова - це не лише кількість та якість маршруток, це ще й дороги. Всім відомо, що вони в нас у просто жахливому стані. Як розв`язуватиме цю проблему? - Дуже гарне запитання. Сьогодні про дороги ніхто не говорить. На переконання деяких чиновників вони є в нормальному стані. Та наприклад, міжквартальні дороги - просто жахливі. Причина, на мою думку, у неякісному асфальтному покритті. Зараз хочу наголосити, що НУ ”Львівська політехніка” має дуже потужну наукову базу, відповідні кафедри. Фахівці працюють над тим, чому у Львові такі дороги, якому саме покриттю треба надавати перевагу, зважаючи на специфіку нашого міста. Цей досвід можна використати. Фахівці радо поділяться своїми пропозиціями, розробленнями, а наша комісія міськради з радістю візьме їх до уваги. - Пане Володимире, незабаром розпочнеться новий навчальний рік. Яка ситуація із житлом у студентському містечку НУ ”Львівська політехніка”? - Цього року буде дуже велика скрута з поселенням студентів у гуртожитках. Збільшили набір. Поліпшується якість житла, і чимало студентів повертається до гуртожитків з приватного сектору. Ми робимо все можливе, щоби задовольнити цього року всіх охочих. Потреба у житлі зростає, і не відомо, як воно буде наступного року. Якість житла дуже впливає під час вибору абітурієнтами ВНЗ. Впродовж минулого навчального року в двох гуртожитках зроблено капітальні ремонти, замінено основні інженерні комунікації. Студент має жити за єврозразком. Я вивчав досвід інших країн. Там студенти живуть дуже добре, і я хочу, щоб наші студенти жили краще, ніж тепер, так, як живе весь цивілізований світ. |
|
| ||||