|
||
Михайло НАКОНЕЧНИЙ: Венеції у нас не буде
- Пане Михайле, розкажіть, будь ласка, про дослідження, які пpовадить Ваш інститут. М. Н.: Наш інститут досліджує ґрунти, які слугують підвалинами та середовищем різних інженерних будівель на вже забудованій території або тій, яку планують під забудову. Зокрема, це інженерно-геодезичні роботи, тобто дослідження рельєфу земельних ділянок, гідрогеологічні дослідження - вивчення підземних вод, глибини їхнього залягання, хімічного складу та властивостей. Ми даємо повну характеристику підземного середовища, його будови і стану, з прогнозом змін, які можуть відбуватися під впливом природних і техногенних чинників і які негативно впливатимуть на експлуатацію будівель та ін. Тобто це проблеми, пов`язані з життєдіяльністю людей. - І які результати досліджень? Наскільки твердий ґрунт під ногами львів`ян? П. В.: Львів характеризується складними природними умовами. Зокрема, на території міста є багато ділянок із ґрунтами, які просідають, тобто тими, які після різкого зволоження істотно змінюють свої властивості. У багатьох районах Львова відбуваються процеси, небезпечні для житлового будівництва. Йдеться передовсім про карст - утворення порожнин під будівлями та проваль на поверхні ґрунту, які є безпосередньою загрозою стійкості будинків. Зокрема, цим охоплена вся південно-західна частина міста площею близько 30 кв. км. Це територія між вулицями Стрийською, Шевченка, частково Городоцькою. Найбільш активно процеси провалоутворення спостерігаються в околицях вулиць Кульпарківської та Шевченка. За класифікацією будівельних норм, вони належать до найбільш небезпечних для будівництва. Незважаючи на широке розповсюдження проявів цього небезпечного процесу, практично вся житлова і промислова забудова в цій частині міста зведена без будь-яких протикарстових заходів. Це створює значний інженерний ризик і потребує організації моніторингових спостережень за швидкістю розвитку процесу. Наразі моніторингової мережі нема. Не менш складна ситуація в центральній частині міста. Зумовлено це, з одного боку, також складними інженерно-геологічними умовами, з іншого - тривалим і масштабним впливом на них людини. Незадовільна експлуатація водогонів та каналізаційних мереж зумовлює розвиток ще одного не менш небезпечного процесу, прояви якого можна побачити в центральній частині міста, - суфозії. Її розвиток спричиняє осідання земної поверхні та утворення численних провалів. Наприклад, поблизу вул. Вороного-Ковжуна швидкість осідання перевищує 1 см на рік. Такі масштабні осідання призводять до утворення тріщин у будинках та до ушкодження водоносних мереж. А провали за останні декілька років утворювалися біля входу в готель ”Жорж”, на вул. Бандери, Дорошенка, а близько двох тижнів тому таке провалля утворилося на вул. Лесі Українки. - Але чи можна говорити, що у Львові це радше виняток, ніж правило? М. Н.: Це не поодинокі випадки. Сьогодні вони вже є масовими. Просто за розмірами ці порожнини і провалля різні, але занепокоєння викликає те, що в останні роки з`явилася небезпечна тенденція до зростання кількості провалів не лише на вулицях, але й під будинками. Ще одним надзвичайно важливим і вкрай небезпечним процесом у центральній частині міста є підтоплення, яке, в основному, спровоковане безгосподарністю, тобто надмірними витоками води з інженерних мереж - водогонів і каналізації. Підтоплення - це процес штучного підняття рівня ґрунтових вод, який може досягати глибини закладання підземних комунікацій, підвальних приміщень, підземних гаражів тощо. З одного боку, під час такого штучного підняття рівня ґрунтових вод відбувається пряме затоплення, з іншого боку, ці води, як правило, насичені солями й інтенсивно руйнують підземні комунікації та фундаменти будівель. - Наскільки цей процес є небезпечний, зокрема, для центральної частини міста? П. В.: Дослідження, які ми проводили в 1997-2001 роках, дозволили виявити ділянки в центральній частині міста, де часто бувають підтоплення. Це, зокрема, вул. Коперника, Банкова, Крива Липа, Костюка, Дорошенка та ін. Загальна площа підтоплених територій досягає 24% від всього історико-архітектурного заповідника. На тих ділянках зміни в ґрунтах нагадують про себе, адже змінюються їх корозійна активність та агресивність вод щодо інженерних споруд. Врешті-решт це призводить до збільшення кількості будівель, які зазнають деформацій або повного руйнування. Натомість біля полтвинського колектора - поблизу Оперного театру - спостерігається зворотний процес - зневоднення, тобто пониження рівня ґрунтових вод. Цей процес викликає інший - доущільнення ґрунтів, яке є також одним із вагомих чинників руйнування будівель. - Що робиться для того, аби запобігти таким негативним процесам? М. Н.: Три роки тому місто нарешті спромоглося закласти мережу, аби спостерігати за процесами підтоплення та осушення, зміною хімічного складу підземних вод. Тобто якщо різко піднімається рівень ґрунтових вод, отже, є витоки води з інженерних мереж. Про ділянки, на яких відбуваються такі витоки, ми повідомляємо у відділ моніторингу управління капітального будівництва Львова. Це дозволяє службам міста вчасно вжити необхідних заходів. Але найприкріше те, що ми боремося не з причинами, а вже з наслідками. Незважаючи на те, що щодоби в ґрунтовий масив витікає близько 2 тис. кубометрів води, Венеції в нас не буде - вода не вийде на вулиці, але швидкість руйнівних процесів пам`яток архітектури постійно зростатиме. |
|
| ||||