|
||
Розмова з Василем Вірастюком, найсильнішою людиною України
Цього року Василь узяв участь у престижному турнірі силачів Arnold Classic у Коламбусі (штат Огайо, США), організованому відомим культуристом-кіноактором, а нині ще й губернатором Каліфорнії Арнольдом Шварценеґґером, а також у матчевій зустрічі між збірними України та Польщі, яка відбулася в Києві. Отже, слово учасникові цих змагань. – Яким чином ви опинилися серед учасників турніру в США? – Потрапити на турнір Arnold Classic Weekend мріяв уже кілька років. І ось тепер здійснив її. Річ у тім, що Arnold Classic став підсумковим етапом суперсерії, тієї, що торік завершувалася на Гаваях. Туди потрапили п’ятеро атлетів, які здобули впродовж сезону найбільшу кількість очок, кілька американських силачів, а також традиційно запрошують пауерліфтера та штангіста. Оскільки цього року запросили лише пауерліфтера, то я зайняв вакантне місце, адже лише на кілька очок відставав від чільної п’ятірки. Зауважу, що, окрім змагань, там проводили величезну виставку, де приблизно 600 лотків фірм презентували свою продукцію: харчування, спортивний одяг, спорядження тощо. Нещодавно в Києві відбулася матчева зустріч між нашою збірною та командою Польщі на чолі з дворазовим чемпіоном світу Маріушем Подзяновським. Турнір проходив за формулою “4х4”, як і чемпіонат світу на Карибах, де збірна України завоювала титул найсильнішої нації у світі. Таким чином намагалися остаточно визначити найдужчого, оскільки поляки не брали участі в чемпіонаті, проте є гідними суперниками. Подвійно приємно, що нам удалося перемогти в очній зустрічі. До речі, планували, що матчева зустріч відбудеться у Львові 13 березня у спорткомплексі СКА, однак не вирішили організаційних моментів, тому місцем змагань обрали Київ. – Коли стежив за вашим протистоянням із поляком Подзяновським, склалося враження, що у вас є якісь особисті порахунки. – Насправді це лише емоції, без яких, як відомо, не обходиться жоден вид спорту. Щодо останнього протистояння, то, звичайно, дуже хотілося перемогти поляка бодай в одній вправі. До речі, коли виник спірний момент, судді віддали перемогу моєму суперникові, хоча я переконаний у власній перевазі. – То чи справедливо припустити, що в силовому багатоборстві не завжди перемагає найдужчий? – Вважаю, що цей вид спорту є об’єктивним, однак усяке трапляється, усе залежить від компетентності суддів. Для прикладу, якщо змагання обслуговує президент Міжнародної федерації силових атлетів, то запевняю – жодних непорозумінь не виникає. – Василю, повернімося до суперфіналу всеукраїнського турніру “Богатир року”. Що скажеш про конкуренцію на цих змаганнях? – Конкуренція є завжди, адже міцні українські хлопці не зникають і завжди готові розірвати мене на шматки. Попри це, перевага була на моєму боці, в підсумку я випередив найближчого конкурента на 9 очок. Серед гідних суперників відзначу Михайла Старова з Харкова. Із перспективної молоді назву покращання форми ще одного харків’янина Романа Новика, який у суперфіналі був третім. Очевидно, виборов місце в четвірці збірної, яка влітку змагатиметься в матчевій зустрічі з англійцями, а згодом виступатиме на All Nation Chаllenge. – Чим зумовлена така популярність Arnold Classic? – Передусім, мабуть, шаленою популярністю самого ініціатора турніру. По-друге – доволі високими призовими. Чемпіон отримує чималу суму грошей і ключі від новенького “Хаммера” з рук Арнольда. Тому головний приз є найбільшим у цьому виді спорту. Вдруге поспіль на турнірі переміг американець Катлер, який, окрім чека й автомобіля, одержав годинник вартістю 20 тисяч доларів, із яким Шварценеґґер знімався у фільмі “Термінатор-3”. – Чи вдалося безпосередньо поспілкуватися із Шварценеґґером? – На жаль, ні. Розумієш, я не володію англійською, а Шварц із невідомих причин не знає української. Тому все обмежилося спільним фото. – Яким, на твою думку, є активний вік атлета-силача? – Мабуть, розквіт сил спортсмена у цьому виді припадає на 25-35 років. Вікової планки чітко не визначено. Наведу приклад Миколи Мельникова, якому нині 42 роки, 53-річного силача-кіноактора Халка Хогана. Усе залежить від спортсмена, як він почувається. – Відомо, що у здоровому тілі – здоровий дух. Попри це, цікаво, чи є у Василя Вірастюка шкідливі звички? – Звичайно є, як і в кожної людини. У цьому немає нічого надзвичайного. Спортсмени можуть інколи собі дозволити хильнути грамів п’ятдесят. Про пиво годі й казати. Особисто я за гарного настрою можу викурити сигару. Звісно ж, про зловживання не йдеться. – Зважаючи на мету приїзду до Львова, чи можна сподіватися, що побачимо твій виступ у програмі святкування Дня міста? – Нині тривають переговори щодо моєї участі у святковій програмі, тому на 100 відсотків не можу гарантувати, що виступатиму. Не планую також ставити рекордів. Ідеться радше про показовий виступ. |
|
| ||||