|
||
«Чемпіон, чемпіон!» — говорив, показуючи на львів’янина Андрія Котельника, найвідоміший промоутер у професійному боксі Дон Кінг
Відразу по прильоті додому Інтерконтинентальний чемпіон світу WBA (провів на рингу 32 поєдинки, здобув 21 перемогу, з них - 11 нокаутом, 0 поразок) поділився враженнями про свій перший виступ на професіональному рингу за межами Європи та зустріч з легендарним промоутероом Доном Кінгом. - Андрію, на офіційному сайті WBA повідомлялося, що твій бій з Годоєм буде титульним, тобто ти відстоюватимеш свій пояс Інтерконтинентального чемпіона світу WBA? - Почну з передісторії. У грудні в польському місті Ополє я переміг росіянина Дев’ятайкіна. Потім у Німеччині я готувався до бою в Києві, який був запланований на 31 січня. Але за два тижні до цього мені повідомили, що буду боксувати у Венесуелі, а не в столиці України. Тренер Міхаель Тімм запитав, чи готовий я відстоювати свій титул. Але я відмовився, тому що приїхав у Німеччину за 25 днів до поєдинку, а за такий час неможливо підготуватися до титульного бою, до того ж - в Америці. На турнірі був присутній президент WBA і багато відомих промоутерів, тому мені було потрібно не просто виграти, а ще й добре відбоксувати, показати свою майстерність. - А чому зірвався твій бій у Києві? - У плані мого зростання в рейтингу значно важливіше було провести бій у Венесуелі. Мій промоутер і тренер хочуть, щоб я вже в цьому році боксував за звання чемпіона світу за версією WBA. Я сам до цього прагну, тому навіть не опирався рішенню провести бій не в Києві, а у Каракасі. - Як склався твій бій з Годоєм? - Незважаючи на те, що до поєдинку з аргентинцем я готувався зовсім мало часу, встиг набрати хорошу форму. Навіть міг і 10 раундів відбоксувати на нормальному рівні (згідно з регламентом, бій тривав 8 раундів). Вдало пройшла й акліматизація. Бій відбувся о 23.30 за місцевим часом (за київським – о 5.30 ранку). Щоправда, я 6 годин сидів у роздягальні, чекаючи свого виходу на ринг. На щастя, бій склався для мене навіть краще, ніж я очікував. Я виграв усі раунди, і судді віддали мені перемогу одноголосно. Під час бою було кілька моментів, коли я думав, що мій суперник впаде, але він тримався до останнього. - П’ять тисяч уболівальників, напевно, підтримували аргентинця? - Ні, за південноамериканця вони не вболівали. Вболівальники просто дивилися, аплодували в якихось епізодах. Промоутер “Юніверсуму” Клаус Петер Коль, який перебував разом із нами у Венесуелі, навіть похвалив мене після проведеного поєдинку. Оскільки мій тренер Міхаель Тімм того вечора був у Києві, то мені у Каракасі допомагав відомий в минулому боксер, а нині тренер Магомет Шабуров. Росіянин зараз у Гамбурзі допомагає Міхаелю Тімму і Фріцу Здунеку у тренувальному процесі. - Чи зустрічався ти з легендарним Доном Кінгом? - Ми з Клаусом Петером Колем підійшли до нього, і промоутер «Юніверсуму» представив мене Дону Кінгу як надію клубу, майбутнього чемпіона. А коли ми фотографувалися, Кінг постійно на мене показував, говорячи: «Чемпіон, чемпіон!». - Чим ще запам’яталось перебування у Венесуелі? - Там зараз надворі 35 градусів тепла, і мені вдалося скупатися в океані. Щоправда, там водяться акули, тому далеко запливати не можна: за три метри від берега - буйки. - Разом з тобою у Каракасі бився ще один українець, твій одноклубник - суперважковаговик Тарас Біденко (7 перемог, з них - 5 нокаутом, 1 поразка). - Він боксував у третій парі, а я - у передостанній, дев’ятій. Коли я приїхав, Тарас вже закінчив свій поєдинок з бразильцем Едгаром Да Сілвою нокаутом у першому раунді. - Андрію, чи відомо вже, коли ти проведеш наступний бій? - Наступний бій я проведу 30 березня у німецькому місті Аахен, але ім’я суперника ще не відоме. Можливо, битимусь із росіянином Саяном Санчатом, який наприкінці січня в Єкатеринбурзі переміг за очками Андрія Дев’ятайкіна. Цей бій, напевно, транслюватиме в прямому ефірі канал «Євроспорт». Гадаю, що вже цього року проведу один або два поєдинки в Мецці професійного боксу – США. |
|
| ||||