|
||
“Мені та моїй родині погрожують убивством!”
Він повідомив, що вранці йому зателефонував невідомий, який попередив, що коли власники “Магнусу” не перестануть повідомляти ЗМІ про конфлікт, то це матиме для них надто сумні наслідки: – Вранці на мій мобільний телефон зателефонував невідомий, який погрожував убивством мені та членам моєї сімї. Чоловік вимагав, аби я та мої партнери припинили боротьбу за наше майно й перестали спілкуватися з журналістами. Погрози, наскільки я зрозумів, були скерованими до мене та мого партнера, співвласника “Магнусу” Ярослава Новіцькі. На моє запитання, хто зі мною говорить, відповіли, що я на все життя запам’ятаю прізвище Кавецький. Я відразу ж зателефонував Ярославові Новацькі (другий найбільший співвласник “Магнусу”) й переказав цю розмову. З його відповіді зрозумів, що він теж отримував такі “дивні” телефонні дзвінки. – Тим не менше, ви таки звернулися до газетярів… – Не тільки. Нині моя родина, яка перебувала в Києві, під охороною працівників міліції та Служби безпеки залишає Україну. Я ж особисто, хоча й змушений також перебувати під охороною, як і заявляв раніше, залишатимуся в Україні, доки осіб, які намагаються відібрати мою власність, не покарають і підприємство не зможе нормально працювати. – Хто, на вашу думку, стоїть за людьми, які намагаються отримати контроль над “Магнусом”? – Я не можу нічого стверджувати і вдаватися до офіційних звинувачень, але та швидкість, з якою розгорталися події, свідчить про втручання влади. Погодьтеся, провести загальні збори акціонерів підприємства, переобрати керівні органи, звернутися до суду й отримати його ухвалу впродовж одного дня важко не лише в Україні, а й у державах, де судочинство працює більш відлагоджено. А той факт, що, ввірвавшись до офісу товариства, “нові” керівники вже мали печатку підприємства, лише підтверджує це. Свого часу я особисто, виготовляючи печатку, отримав її лише через три дні, та й то переплатив при цьому 100 доларів. Я вважаю, що той “хтось”, хто стоїть за цією справою, дуже зацікавлений у тому, щоб в українську економіку перестали надходити інвестиції. Нині я відкриваю підприємство, в яке вкладено 4 млн. доларів. Воно теж може комусь сподобатися і його спробують відібрати. Такі факти ніяк не сприяють покращанню інвестиційного клімату в Україні. А саме цього й намагаються досягти мої опоненти. – Ви вважаєте, що якби на вашому місці опинився український бізнесмен, то з ним такого б не трапилося? – Якби на моєму місці був українець, то його б уже або вбили, або він відмовився би від “війни”. Я ж продовжу свою боротьбу, а сім’ю перевезу до Польщі. Там, на мою думку, їм нічого не загрожуватиме, хоча Польща й не є ідеальною в правовому плані державою, проте у нашій країні не можливий тиск влади на людей чи їх майно. Я собі навіть не уявляю, якого розголосу набув би там скандал, якби в Польщі журналісти дізналися про дії суду чи правоохоронців, які є звичними для України. – Якими будуть ваші подальші дії? – Я та мої партнери по бізнесу звернулися до суду, прокуратури, міліції. Ми звернулися до комітету Верховної Ради з боротьби з організованою злочинністю, до Посольства Республіки Польща в Україні. Зло має бути покаране. Це ж просто немислимо в цивілізованому світі – відбирати в підприємців успішний бізнес. Якщо українська влада – суд, міліція, прокуратура – не відреагують, то мені шкода не лише український бізнес, мені шкода ваш народ. Якщо справедливість в Україні не буде встановлена, то на Україну та її громадян уже в найближчому майбутньому чекають серйозні проблеми. Адже в будь-який момент бандити прийдуть до них і все заберуть, а влада зробить вигляд, що все відбувається в рамках закону. Саме тому я залишуся в Україні. Незалежно від того, якими будуть для мене наслідки. Я вважаю, що це необхідно, насамперед, українцям. |
|
| ||||