|
||
Прем’єр-Ліга. «КАРПАТИ» – «МЕТАЛУРГ» Д – 2:1
Арбітр: Віктор Швецов (Одеса). Асистенти арбітра: Ігор Бицкало (Одеса), Володимир Володін (Херсон). «КАРПАТИ»: Тлумак, Д. Авелар, Голодюк (Мартинюк, 66), Ґодвін, Кожанов (Габовда, 78), Кузнецов, Є. Тарасенко, Ткачук (Кополовець, 43), Тубіч, Федецький, Худоб’як. Запасні: Руденко, Гудима, Петрівський, О. Тарасенко. Головний тренер – Олег Кононов. «МЕТАЛУРГ»: Воробйов, Сержіо, Аделей, Воловик, Шина, Прийма (Іванко, 57), Лазіч, Годін (Клейтон, 46), Соарес, Морозюк, Танаса. Запасні: Непогодов, Коротецький, Савін, Дашян. Головний тренер – Ніколай Костов. Голи: Кожанов, 25, Ґодвін, 40 – Воловик, 90+3. Попередження: Голодюк, 63, Мартинюк, 75, Габовда 90+2 – Годін, 22, Лазіч, 48. Вкрай негативна статистика очних зустрічей, втома за попередні матчі, ряд поразок в Україні і в Європі – передбачити щось хороше для «Карпат» у грі проти донецького «Металурга» було важко. З іншого боку, і «Металург» зараз не показує хороший результат – тому шанси були в обох команд. Склад від Ніколая Костова. Воробйов у воротах, Маріо Сержіо праворуч, Воловик і Аделей у центрі оборони, Шина грав зліва. Василь Прийма з персональною новояворівською групою підтримки та Джордже Лазіч діяли на місці опорників, трійку хавів склали Морозюк, Соарес та Годін, а попереду грав один Танаса. Олег Кононов мав певні проблеми зі складом. Зокрема, не відновилися від пошкодження Сергій Зеньов та Іван Мілошевіч, а В’ячеслав Чечер попросив тренера не ставити його на цю гру – надто багато років він віддав донецькому «Металургу». За таких обставин, Кононову довелося повернути в першу команду Тарасенка, який останній час грав за молодіжну команду. У центр поля також повернувся Самсон Годвін, разом з ним там грали Голодюк і Ткачук, а Худоб’як зі свого звичного місця перемістився на правий фланг атаки. Зліва грав Кожанов, Кузнецов діяв попереду. Місце на останньому рубежі повернув собі Андрій Тлумак. «Карпати» почали впевнено – склалося враження, що «Металург» трохи побоюється суперника. Переконати гостей, що не все так страшно міг Тарасенко, який у перші хвилини ніяк не міг приборкати власні емоції і багато помилявся. Але з часом він таки заспокоївся і вже не змушував уболівальників хапатися за серце та нишпорити у кишенях в пошуках валідолу. В принципі, все зрозуміло – Євген досить давно не грав за першу команду, тому йому був необхідний час на адаптацію. «Металург» відчув, що Тарасенко може дати слабину, тому намагалися атакувати саме через його зону. Зе Соарес нафінтив львівського центрбека і підкрутив м’яча у нижній кут – Тлумак на місці. Черговий момент теж в активі гостей, а також в пасиві в арбітрів. Боковий рефері не розібрався в ситуації і махнув прапорцем. А даремно, бо Танаса виходив на Тлумака без жодного офсайду. Суддям ще пощастило, що румун, який пробивав після свистка, по воротах не влучив… Такий стан справ не влаштовував господарів. Ніби і гра у них вдавалася, а от до чогось небезпечного не доходило. Худоб’як по звичці постійно зміщувався в центр, здавалося, що він забуває свою нову позицію. Тим не менше, саме чергове зміщення карпатівського збірника дало плоди. Ігор кинувся на м’яч, який самотньо котився неподалік штрафного. Лазіч до нього не встигав, тож не вигадав нічого кращого, як завалити суперника на газон. Позиція доволі перспективна – до воріт не далеко. Робоча нарада тривала майже півхвилини – карпатівці вирішували, хто битиме. Спершу, стінку полякав Авелар – гості на такий прийом не повелися. За ним вже Федецький вискочив і почав комусь щось доводити. Гравці «Металурга» ніяк не могли зрозуміти що відбувається. Аж тут досить несподівано пробив Кожанов – м’яч облетів стінку і влучив в дев’ятку. Виявилося, що такий оригінальний розіграш стандарту карпатівці спеціально готували на тренуваннях. Невдовзі господарі заробили право на ще один штрафний. Цього разу Федецький нічого не вигадував, а просто засандалив круглого по горобцях. По схожій траєкторії полетів м’яч і після удару Кузнецова. Видно було, що «Карпати», які відчували гольовий голод, хочуть забити ще. І новий гол міг забити той же Кожанов. Голодюк здорово вивів його на ворота, але Денис не зміг перекинути Воробйова – кілька сантиметрів забракло. Правда, Кожанов міг і не бити. Паралельним курсом відкривався Кузнецов – напрошувалася передача на партнера. «Карпати» свого досягли вже за хвилину. Кузнецов кинувся на м’яча у центрі поля (після чого Прийма залишився лежати на газоні), атака пішла спершу по центру, а потім і на фланг. Авелар поборовся, віддав на Кожанова, а той легко відкинув круглого Годвіну, з надією отримати передачу на хід. Не тут то було! Самсон пробив в один дотик, несподівано для УСІХ уболівальників «Карпат», та й, мабуть, і для себе самого. Що то був за удар! Ідеальний за своїм виконанням – просто фантастика. Усі ці дифірамби навіть близько не пояснюють того, що зробив Годвін. Думаю, усі знають, що бити по воротах Самсон, так би мовити, цурається… А тут і удар, і гол-красень. Як то кажуть, раз на рік і палка стріляє ?. «Металург» десь відчув, що такий рахунок не відповідає статистиці. Лазіч пройшов по флангу і здорово навісив в район воротарського майданчика – захисники «Карпат» в той час вже, очевидно, сиділи в роздягальні і пили гарячий чай, бо завадити Танасі пробити у падінні головою, вони не змогли. Добре, що в Тлумака є вірні друзі – штанга виручила кіпера і на цей раз. Свисток. Перерва. Якщо перший тайм «зелено-білі» провели на хороших швидкостях, то в другому таймі вони або підсіли, або свідомо віддали ініціативу супернику. Як би не було, але Ніколай Костов дав команду йти вперед і «Металург» пішов. Але в донецькій команді не все в порядку. Оборона «Карпат» вже грала надійно, і не давала суперникам нових шансів. Якщо не Тарасенко, то Тубіч виносив м’яча, Федецький відчайдушно кидався в підкати, Авелар демонтрував свою пластичність. Все це добре, а от попереду було пріснувато. Багато неточних передач і практично нема ударів. Гості розуміють, що пройти оборону важко, тому пробують пробити Тлумака з дальніх дистанцій – Прийма і Маріо Сержіо як не цілилися, але у рамку воріт не влучали. Полегшити «Металургу» задачу зрівняти рахунок могли самі карпатівці. Спершу Голодюк порушив правила у центрі, за що отримав попередження, а вже за хвилину зірвав атаку, притримавши Маріо Сержіо за футболку. Центрхав «Карпат» відразу ж підняв руки догори і попросив Швецова його не карати. Суддя пощадив карпатівця – мабуть, таким чином, реабілітувався перед Олегом за помилки минулого (в попередньому чемпіонату Швецов не призначив пенальті у ворота «Іллічівця» і дав Голодюку незаслужену жовту картку, яку потім відмінили). Останнє китайське попередження виявилося насправді останнім – Олег Кононов від гріха подалі посадив Голодюка на лавку. Згодом, відпочивати пішов і Кожанов. Мартинюк і Габовда, які їх замінили у гру включилися активно, але їм довелося більше думати про оборону, бо «Металург» пішов на останній штурм. У підопічних Костова було щонайменше три хороші нагоди. Спершу Морозюк отримав м’яча в кількох метрах від воріт, але Тлумак і Тарасенко змогли відвезти небезпеку. Потім Аделей смачно пробив зі штрафного – Тлумак знову зреагував і гарно відбив м’яча кулаком. А вже під завісу компенсованого часу «Карпати» таки пропустили. Після кутового Аделей виграв повітря і скинув м’яча на Воловика – той з кількох метрів протаранив Тлумака. Відразу ж після цього пролунав фінальний свисток. Для «Карпат» ця перемога стала ковтком свіжого повітря – команда зачекалася на перемоги і голи. «Металург» не вразив – від найнезручнішого суперника завжди очікується більшого. Той «Металург», який приїжджав до Львова у попередні чемпіонати виглядав цікавіше і впевненіше. Сьогоднішній «Металург» важко зрозуміти. В команди є достатньо класних і технічних гравців, але нема лідера. А ще в певні періоди гри, у діях гостей помічалася розгубленість і нерозуміння. У «Карпат» теж не все ідеально. Правда, сьогодні, команді Кононова щастило трохи більше, аніж в попередніх матчах. Серед гравців можна виділити Федецького, який грамотно відпрацював в обороні і до атак підключався, а також Годвіна, який, схоже, повернувся на свій колишній рівень. Забитий гол тут, по великому рахунку, ні до чого. Просто Самсон був господарем центру поля – саме це його головне завдання. Сподобався і Кожанов – сил не шкодував, оборону постійно тримав в напрузі. Зараз «Металург» відпочиває, а на «Карпати» чекає нова гра – вже в середу «зелено-білі» прийматимуть «Ворсклу» у рамках Кубку України. |
|
| ||||