Чи багато Ваших знайомих уже прочитали «Вектор»? Які відгуки маєте?

П.П.

Так, з книгою ознайомилось багато моїх друзів. Що до відгуків… Я маю постійні дискусії, отримую багато запитань. Але головне – не маю відчуття негативного сприйняття, скоріше – навпаки.

Чи Ви є віруючим у класичному значенні цього слова?

Беар

Я не тільки вірю в Бога, я переконаний у його існуванні.

Глосарій книги «Вектор» пояснює, що «Маяк – поняття мети у термінах векторології; ідеальна мета, зосередження цінностей». Які маяки сьогодення Ви бачите для людства?

Роман Романюк

Образ Маяка використано для опису мети та світоглядних ціностей живих структур, які рухаються в соціопросторі, в тому числі й кожної людини зокрема та людства взагалі. Тому можна собі уявити загальнолюдський Маяк, Маяки окремих цивілізацій, наприклад, китайської, індійської, європейської, Маяки окремих країн, регіонів, міст, громад, професійних, політичних та інших об’єднань, сімей, конкретних людей. Питання в тому, як визначити, що входить в поняття «Маяк». Векторологічний метод оцінки контенту Маяка полягає в побудові лексичних рядів для його опису. Ймовірно, загальнолюдський Маяк вбирає в себе такі поняття, як життя, здоров’я, творчість, надійність, якісність, взаємодопомогу, позитивну кооперацію, комфорт, безпеку, ефективність, толерантність і т. ін. і т.д. Маяки нижчих ієрархічних рівнів включають в собі, окрім загальнолюдських цінностей, ще і притаманні їм умовно більш вузькі та специфічні цінності.

«Надмаяк – Царство Боже», - пишете Ви. А Ви уявляєте його форми?

Свідок

Форму навряд чи – хіба образ. Царство Боже – це надмета в описовій лексиці, притаманній сприйняттю світу, парадигмі біблійних часів. Цивілізаційний розвиток, науково-технічний прогрес вимагають іншої семантики, притаманної модерному світосприйняттю. Векторологія пропонує систему поглядів на закономірності розвитку живих біосистем, формуючих мережевий світ на маленькій планеті Земля, які утворюють новий тип супермозоку, свого роду Соляріс, в якому інтернет починає відігравати нейронну функцію. Відтак Надмаяк якось пов'язаний із структурованістю, оптимальністю та ефективністю роботи нової цивілізації як теплової машини, що зменшує хаос, ентропію. Але я твердо переконаний, що творчість та свобода залишаються його важливими описовими характеристиками.

Ви стверджуєте, що «Всесвіт – глобальний мисленнєвий комп’ютерний простір». А чи слово «комп’ютерний» не поспішно вжите тут, адже з розвитком науки людство може винайти більш досконалі обчислювально-мозкові машини?

Admins

По-перше, комп’ютер – це не винахід, а відкриття. Абстрактний комп’ютер як форма організації матерії, судячи з усього, існував завжди. З точки зору векторології комп’ютером є всіляка структура, яка забезпечує трансформацію фізичних форм енергії в енергію мислення і – навпаки. Інформація енергетикою своєї структури стає внутрішнім паливом. Всесвіт – це глобальний комп’ютерний простір, який, структуруючи, впливає на ноосферу Землі зокрема. Людство дійсно може винайти (відкрити?) більш досконалі обчислювально-мозкові машини. Але не самостійно, а тільки за допомогою діючих мережевих комп’ютерних (у звичному для нас сенсі) систем, інтернету зокрема. Водночас ці системи вже мають ознаки живих. Тож наступні досконаліші обчислювально-мозкові машини можуть виникнути лише внаслідок синергії та симбіозу.

«Кіберперсона – новий суттєвий елемент ноосфери», - пишете Ви. Давайте пофантазуємо далі: коли ж чекати нам на появу кіберперсони?

Анатолій

Вона, кіберперсона, вже з’явилась. Це – всесвітня мережа. З’явиласz тихо й непомітно, за Мандельштамом - «…как нищий на заре». Вона – жива. Її вже не зупинити. Її ще можна виховати, скерувати. Поки що. Ще не зовсім пізно. Якщо встигнути – отримаємо величезні плюси. Якщо ні – загинемо як малоефективний вид.

Ваша ідеологія – дуже оптимістична. За нею люди не хвилюватимуться, чи зможе жити вічно їхнє тіло, бо знатимуть, що вічно зберігатиметься їхній розум і душа. На всіляких інформаційних носіях. Шкода хіба що вже 100 мільярдів дотепер померлих землян і ще десяток з наступних поколінь. Ці думки, знання та емоції вже не повернути в загальну базу даних ніяк?

Г.Г.

Векторологія скоріше раціоналістична, аніж оптимістична. Але погоджуюсь, що раціоналізм певною мірою є основою оптимізму. В недалекому майбутньому справді буде формуватись інформаційний відбиток людини та зберігатися безкінечно довго на різних носіях. Це дозволить втілювати багато ідей стосовно існування в інформаційній матриці, файлі. Я думаю, що це буде можливо ще в цьому сторіччі. Що стосується вже померлих – не знаю. Можна спробувати думати на цю тему.

Якщо Вас назвати ідеалістом, мрійником, Ви образитеся?

Назар

Навпаки, це – комплімент.

Поділіться секретами книговидання. Скільки часу Ви писали цю книгу? Хто

Вам допомагав у цьому? Де її можна придбати? Ця книга окупилася чи ні?

Дмитро Плюта, Чернівці

Як я вже відповідав, книга «Вектор» була в роботі кілька років. Траплялися зупинки, багато разів переписувалася, правилася, змінювалася композиційно. Та все одно кінцева версія не здається мені оптимальною. Проте розуміння того,

що стан речей в українському, та зрештою і в європейському суспільстві вимагає негайної спроби щось змінити у векторі розвитку, терміново вказати на виклики і загрози, запропонувати версію нового модерного шляху руху людини в соціопросторі, привели мене до рішення більше не зволікати. Найбільше в написанні книги допомагали ті мої друзі, які готові були терпляче вислуховувати майбутній її зміст. Як з’ясувалося, мені дуже важлива була провокація, слухач.

Нарешті, надрукована книга з'явилася на поличках книжкових магазинів. Знаю, що придбати її можна у Львові та Києві. Про окупність проекту в економічному сенсі говорити ще зарано, правда, я на це і не розраховую.

Ви вже повідомляли, що книга "Вектор" вийде у світ українською мовою.

Коли це станеться? Чи викликала вона інтерес серед прихильників деїзму?

Здається, ви один із них?

Мирон Пасічник, Івано-Франківськ.

Вже готовий переклад українською мовою. В принципі, я міг би написати книгу українською мовою безпосередньо, але вважаю, що треба писати тією мовою, якою володієш ліпше і яку відчуваєш краще. Українська версія вийде з друку приблизно

в другій половині березня цього року. Думаю, шо змістовна частина векторології мала би бути цікава і прихильникам деїзму, до якого я ставлюся з великою повагою, хоча себе самоідентифікую як людину православну. Зрештою, якщо

"Вектор" сприймається як деїстична праця, то хай так і буде. В книзі висловлено думку про необхідність подолання герменевтичного розриву в сприйнятті тексту Писання в сучасному, мережевому світі, що стрімко розвивається і феноменізується. Я не вважаю науковий-технічний (чи просто науковий) підхід єдино можливим методом пізнання. Як на мене, трансцендентний спосіб є не меньш реальним та важливим. Це суттєво відрізняє мої погляди від деїзму в класичному розумінні. В цілому я переконаний, що назріла нагальна необхідність створення сучасної версії інтерпретації навколишнього світу та місця і ролі людини в ньому, нового образу ноумена, що проступає крізь міріади зірок,

скупчень галактик і потоків енергій.

Ви згадуєте про Маслоу. Складається враження, що ви заробили достатньо

грошей у бізнесі і настав час одержати задоволення від зайняття улюбленою

справою. А бізнес ви покинули?

Неконкурент

Ні, бізнес я не покинув. Вважаю себе діючим підприємцем. Проте реальне задоволення у вільний час отримую від творчої діяльності, пов'язаної з пошуком нових шляхів розвитку людини та суспільства. Я – такий собі кутюр’є в маленькому приватному ательє з конструювання майбутнього.

В Інтернеті є ще один "Андрей Ионов" - молодий письменник з Росії. То не

ваш родич?

NIK

Ні, це не мій родич. З творчістю свого тезки я не знайомий. Поки що.

Які ваші політичні симпатії? Тоталітарно-авторитарні режими вам не

подобаються? А ваша улюблена книжка часом не "1984" Оруела? "Великий

брат уже стежить за вами?" А знаєте, що самого Оруела підозрювали у

зв'язках з комуністами?

Телекран

Справді, «Скотний двір» або «Ферма тварин» та «1984» Оруела є серед моїх улюблених книжок. Це направду велика література. Ідеї Оруела надзвичайно актуальні та важливі, особливо зараз. Вони звучать сьогодні потужним дзвоном попереджуючи про загрозу тоталітаризму – нового, модернізованого, комп’ютерізованого взірця. В самій системі спостереження немає нічого

поганого. Страшно, якщо таку систему буде використано в інтересах невеликої групи проти всього людства. Використано некоректно, цинічно, недемократично, по-фарисейськи. Але відкинути або заборонити такі системи взагалі – неправильно.

Це те саме, що заборонити атомні електростанції з причини їх потенційної радіаційної небезпеки. Так можна, говорячи словами класика, разом із брудною водою викинути з ванни і дитину.

Чи симпатизував Оруел комуністам? Не думаю. Його роман «1984» був написаний наприкінці 30-х років ХХ століття під враженнями від візиту в СРСР, під час якого, на відміну, наприклад, від Бернарда Шоу або Ромена Ролана, Оруел зміг розпізнати та збагнути жах сталінського тоталітаризму.

Для мене так само тоталітарні режими не прийнятні, як і всілякі інші, шо стримують розвиток та самовдосконалення особистості, її творчість.

Ваша дружина і донька читали вашу книгу? І що сказали вам про неї?

Nasta

Дружина та донька книгу не читали, тільки чули про неї від мене – часто і багато.

За кого ви голосували 17 січня і 7 лютого? Суспільство, яке ви описуєте,

побачать ваші правнуки?

Спудейшн

Я не хотів би відповідати на запитання про голосування та свої політичні симпатії й антипатії, тому що вважаю, що кожна людина має право на свою приватну нішу, свою територію. Векторальне суспільство побачать не тільки мої правнуки. До певної міри ми вже перебуваємо в передпокої його великого храму, всередину якого потрапимо дуже швидко – років через 15. .

Що таке життя ви написали, а що таке щастя, знаєте?

M.P.

Я колись колекціонував визначення щастя. Сентенції Платона, що "щастя в діалозі" чи Семенова-Тяньшанського, що "щастя – це можливість мандрувати" були мені завжди симпатичні. В тій моїй колекції був навіть жарт про те, як мудрого єврея запитали: що таке щастя? На що він, не замислюючись, відповів: «Жити при комунізмі». "А що ж таке нещастя", - запитали його. "Мати таке щастя" - відповів мудрий єврей. Ну, це звичайно жарт. Але якщо серйозно, то мені найбільше органічна в цьому питанні позиція великого Аристотеля, який казав таке: щастя людини полягає в безперешкодному застосуванні її переважаючої здібності. Тобто, бути самим собою, реалізуватися, творити – це і є щастя. Знайди себе і ти знайдеш Бога!

Що таке об'єктивна інформація у Вашому розумінні? Адже вона завжди виходить із суб'єкта-біокомп'ютера? Де в реальності, про яку Ви говорите, є соціум, окрім ілюзорного сприйняття людиною? Як в ілюзії, якою є соціум, знайти місце реальності?

Ганна

Погляд на питання об'єктивності інформації, так само і того, що таке інформація, залежить від світоглядної позиції, онтологічних та гносеологічних поглядів. У контексті суб'єктивного ідеалізму відповідь одна, гілозоїстичні або матеріалістичні формати приведуть до іншого наративу. Я особисто більше схиляюсь до суб'єктивно-ідеалістичного підходу. В цьому плані міг би порадити чудову, як на мене, роботу Аміта Госвамі "Самосознающая вселенная " (Москва, Открытый мир, 2008). Так само як і роботи Георгія Гурджієва, Петра Успенського і т. ін. З точки зору векторології, як світоглядної платформи, інформація це вплив енергетики структури об'єкта пізнання на енергетику структури суб'єкта пізнання. Життя як спосіб існування думки можливе тільки як результат комплексної взаємодії структури-носія, тобто комп'ютера, (біо- небіо-, польового, хвильового, квантового) та енергії думки, що виникає внаслідок взаємодіі інформації та зовнішніх видів енергій. Інформація може генеруватись далеко не тільки біокомп’ютерами, але так само і всіма вищезгаданими видами комп’ютерів або їх системних ієрархій, а також неживими (некомп’ютерними) структурами. Якщо уявити системну сукупність біо- та небіокомп’ютерів, як мислячих суб'єктів (пам'ятаєте знамените декартівське – cogito ergo sum), то її логічно інтерпретувати як соціум. Його ілюзорність або неілюзорність знову залежить від світоглядної позиції. Інше питання в суб'єктивній оцінці пропорції трансцедентального та трансцендентного в такому сприйнятті.

На мою думку, реальність треба шукати в своєму сприйнятті соціуму (і не тільки його). Ваша свідомість – головний камертон, прислухаючись до якого можна вловити чисту ноту, що є дороговказною зіркою до істини, яка і є суть реальністю.

Колись ви були активним у політичному житті Львова, підтримували певні партії. Чи екс-депутат міської ради Андрій Іонов не має більше наміру спробувати владного щастя на якихось майбутніх виборах? Інтелектуали потрібні не тільки Львову.

W.Z.

Моя можлива в майбутньому участь (або неучасть) у майбутніх виборах буде залежати від багатьох факторів, перш за все, від того, наскільки необхідним я буду це вважати. Участь у виборах, як і виконання обов’язків депутата, забирає масу часу та енергії, яку краще використати у більш приємний спосіб. З іншого боку, посада керівника громадської організації «Вектор» є фактором, що впливає на користь активної участі в громадському та політичному житті країни.

Ви любите солодке? У Львові заходите лише у "Вероніку" на торт по-сімейному?

Цукерничка

Гарне солодке я дійсно люблю, так само як і гарну кухню взагалі. У «Вероніку», «Амадеус» та «Чорний кіт», як їхній власник, я заходжу частіше, аніж в інші ресторани міста. Але при нагоді відвідую різні заклади. В інших країнах я завжди намагаюся відвідати кращі ресторани та кав’ярні, оскільки висока кухня – це не тільки культурний феномен, але і мистецтво.

Останні президентські вибори віддаляють нас від ваших маяків чи ні?

Янек Прикарпатський

Українське суспільство дрейфує в майбутнє. Проміжний пункт призначення невідомий. Команда корабля нефахова і недружня. Пасажири розгублені і не згуртовані. Майже всі мріють пересісти на інший корабель з відомим портом призначення, кваліфікованою командою, фаховими штурманом та капітаном, а найголовніше, з чіткою лоцією та прорахованиммаршрутом. Результатом роботи президента, як капітана українського судна, має стати формулювання

пункту призначення, пошук необхідних маяків. Якщо це не буде зроблено, до маяків і мети не наблизимося ми всі разом і кожний з нас окремо.

Які по-вашому книги освіченій людині треба обов'язково прочитати? Найкоротший, будь ласка, список дайте свій.

Павло

Найкоротший список вийде достатньо довгим, оскільки мінімальний джентльменський набір буде включати, напевно, більше сотні назв. У дитинстві моєю улюбленою книжкою був «Король Матіуш» Януша Корчака, в підлітковому віці – твори Дюма, Вальтера Скота, Фенімора Купера, Майна Ріда. Далі - “Три товариші “ Ремарка та «Над проваллям у житі» Селінджера. А далі – Достоєвський, Фолкнер, Хемінгуей, Зюскінд, Булгаков… Я би порадив порівняно нову книгу Фредеріка Бегбедера “Лучшие книги ХХ века» (Москва, Флюид, 2006), яка є непоганим путівником у книжковому морі.

Коли я будував хату, штукатури запитали мене - з маячками чи без? Без маячків штукатурити було дешевше і я, з економії, вибрав цей варіант. Маю тепер криві стіни. Заспокоїло мене лише те, що в природі немає прямих ліній. А до ваших векторних маяків веде пряма чи крива?

Fil'ko

Векторологія створює методологічну основу пошуку Маяків, їх розпізнавання та ідентифікації, а також пошуку оптимальної траєкторії руху до знайдених та оцінених Маяків. Ідеальна траєкторія – найкоротша та найменш витратна. В двомірному просторі це – однозначно – пряма лінія. У багатовимірних світах все складніше, але принцип той же.

Вам буде дуже шкода вмерти до того часу, доки ваш розум не перепишуть на жорсткий диск якогось компа? Але розум 94 мільярдів наших попередників також уже щез без сліду.

О.Сенчик

Не знаю, чи буде мені шкода. Скоріше ні, оскільки вплинути на процесс не можу, хіба що написанням «Вектора». З точки зору суспільства втрата будь-якої людини – як надцінної унікальності – невиправна. Тому треба робити все, щоб зберегти всіляку інформацію про людину, наскільки це можливо. Аналітична реконструкція дозволить відтворити зліпок патерну особи, зробивши таким чином все можливе для збереження ії унікальності. В цьому розумінні теза про те, що людина живе стільки, скільки існує пам'ять про неї, набуває зовсім іншого відтінку.

Якби вам дали можливість впорядкувати свої файли - пам'яті, розуму, емоцій, фізичних можливостей, то що б ви витерли, а що б дописали у свою ДНК?

Сусід по роздумах

Нічого би не дописував. Я є такий який є, і тим унікальний і надцінний, зрештою як і Ви, і всі інші люди – і не тільки.

"Недавно зароджена всесвітня Інтернет-мережа має всі ознаки живої системи, і, на наше глибоке переконання, такою і є". Так ви пишете. Аналогічні надії-страхи люди мали, коли з'явилося радіо, а потім телебачення. Стільникові телефони стрімко не встигли налякати. Але ваша книжка надрукована на папері як і тисячоліття тому друкувалися книги. Не перебільшуєте силу Інтернет-мережі? Адже її легко вимкнути одним клацом.

Стас

Не перебільшую, скоріше – навпаки. Книжка написана на папері, тому що я родом з ХХ сторіччя. Думаю, що в зовсім недалекому майбутньому електронні рідери, що вже з’явились на ринку (наприклад, фірми Sony) будуть звичайним носієм тексту. Інтернет-мережа, на відміну від радіо і телебачення, має всі ознаки живої системи. Вимкнути її вже практично неможливо (як це зробити?). Дуже скоро вона почне сама себе продукувати, і людський соціум, не усвідомивши цю загрозу зараз, негайно, дуже ризикує переміститись у файловий режим існування, як більш надійний і швидкодіючий. Це – абсолютно реальна небезпека для такого виду біокомп’ютерів, як людина.

Хто ваші однодумці нині? Можете перелічити публічно їх?

Член-кореспондент

Їх достатньо багато. Надіюсь, Ви – один із них. Принаймі потенційно.

Вам не хотілося змінити професію? Якщо так, то на яку?

Олександр

Часто хотілося змінити не професію, а емоційний стан. Тому інколи хочеться бути двірником, міністром, сторожем Великої Ведмедиці (як у Горького), моряком, альпіністом і т.д, і т.ін.

Розум, як і м'язи, потребує тренувань. Як ви це робите і з ким?

Victor

Читаю книжки, спілкуюся з друзями і намагаюсь частіше думати.

Коли ви останній раз були у церкві? А коли сповідалися? Я вже не питаю про церковний шлюб.

Немонах

Питання віри є дуже особистими та глибоко приватними. Можу сказати, що в церкву я ходжу тоді, коли відчуваю в цьому внутрішню потребу.

Хочу помститися вам за образу, але не знаю як це зробити і не хочу прощати. Ви пам'ятаєте тих, кого боляче образили? Здається, це запитання і буде моєю помстою, якщо його не викинуть редактори.

Пригоди Електроніка

Бажання помсти – не найкраще з почуттів. Тим більше, що воно дуже часто виникає з нерозуміння того, кому є намір поститися. Вміти прощати – це непросто, але дуже важливо. Звичайно я пам’ятаю тих, кого ображав. Це тяжкий тягар – пам’ять. Особливо коли це стосується людей, яких вже немає – моєї мами та вітчима, дідуся і бабусі. Але буває і таке, коли слова або дії, що мали на меті зовсім інше, сприймаються як образа. Вихід один – подолати герменевтичну стіну, всупити в діалог, розібратися. Якщо це Ваш випадок – давайте зустрічатись.

Процитуйте улюблені рядки, які прописані у вашій голові назавжди. Яку музику ви слухаєте, коли хочете втекти від реальності?

Avtopilat

Пригадую вірш еквадорського поета Хорхе Карера Андреде, правда у перекладі російською мовою:

«Если не знает никто, зачем рождаемся мы

И не знает никто, зачем мы умираем.

Если не знает никто, почему улыбаемся мы

И не знает никто, отчего мы рыдаем.

Если ночь перед нами темна и безгласна,

Давайте, давайте, давайте любить,

Быть может, хоть это не будет напрасно!»

Музику слухаю різну, більше класичну, дуже люблю джаз. Сьогодні зранку слухав останній диск Валентина Сильвестрова.

Усі ми не встигаємо зробити те, що хочемо і, навіть, можемо. Як і чим заспокоїти себе, тих, що завжди спізнюються?

Лід

Я пригадую похмурий жарт про те, що на власний похорон ще ніхто не спізнився. Не треба себе картати за спізнення. Напевно, себе треба сприймати таким, яким є, просто прагнути – в міру сил – менше спізнюватись, встигати.

Ви мрієте, щоб вас через надцять літ поховали на Личакові? Але ж для того треба трохи пожити як на Кульпаркові.

O'rest

Такої мрії в мене немає. Є більш приємні та життєрадісні мрії, і їх багато. Кульпарків – це локальний, але влучний образ тяжко, але, слава Богу, не безнадійно хворого сучасного українського суспільства. Ми всі в ньому живемо. Зовсім недавно мені потрапило на очі визначення поняття здоров’я, яке дала Всесвітня організація охорони здоров’я. Згідно з ним, “здоров’я є станом повного фізичного, душевного та соціального благополуччя». Навіть якщо відкинути прикметник «повний», то все одно важко уявити людину в такому стані в Україні. А тепер подумайте, як сприймається назва міністерства охорони здоров’я? Що і як воно охороняє? Точно, щось не так “… в королівстві датському.”

Я не читала вашої книги, але в анонсі є таке: "Життя і творчість повинні бути єдиними прийнятними і дозволеними «наркотиками» у мережевому світі майбутнього". Хіба ж це можливо нині? Люди думають про хліб, здоров'я, навколишню злагоду, яких бракує всім або через одного. Творчість тепер у дефіциті. Легше купити науковий ступінь, аніж віднайти цікаву і глибоку думку. Сама переконалася, коли з бібліотеки перенеслася в Інтернет.

Лідія Петрівна, педагог із, на жаль, 20-літнім стажем.

Шановна Лідія Петрівна! Творчого стану досягнути цілком можливо, варто тільки дуже захотіти, не здаватися і шукати. Інше питання, як творчий стан, самореалізацію зробити нормою в українському суспільстві. «Вектор» - це спроба пошуку шляху до реалізації цієї мети.

Ви – активний користувач Інтернет-мережі й комп’ютера?

Чай К.

Останнім часом – так.

Розкажіть коротко про себе. Ким Ви були до червня 2009 року, а ким хочете бачити себе після виходу у світ книги «Вектор» у листопаді 2009-го?

Сергій, Львів

Я народився і виріс у Львові на вулиці Ботвіна (тепер вона називається Куліша). У 1975 році закінчив Львівську СШ №56. Далі я навчався у Львівському торгово-економічному інституті та аспірантурі Московського кооперативного інституту, пізніше ще отримав другу вищу освіту на юридичному факультеті Львівського університету. Також навчався в Москві в Академії зовнішньої торгівлі. Працював на різних посадах, був і є керівником ряду підприємств. Одружений, маю доньку. До червня 2009 року я був підприємцем, яким залишаюся і зараз. Книга “Вектор” вийшла в світ у видавництві “Аз-Арт” та стала для мене знаком завершення певного етапу в житті, оскільки беспосередня робота над нею йшла впродовж шести років. Зупинятися на цьому нелогічно, адже в процесі написання книги виникло багато ідей та задумок, які добре було би спробувати реалізувати. Дуже хотілося би бути творчою людиною в стані самореалізації.

Коли у Вас з’явився задум створити цю книгу – спочатку написати, а відтак і надрукувати її? Хто і як Вас підтримав у цьому?

Антон

Задум створити книгу виник давно. Я багато разів брався за неї, але відкладав. Навіть тема моєї дипломної роботи в університеті була присвячена питанням соціалізації особистості. Але тільки кілька останніх років я працював беспосередньо над створенням тексту. Підтримку в цій роботі я відчував від дружини та друзів, особливо Юри Чаришникова, Володимира Синьоокого та Петра Когута.

Чому Ви, львів'янин, написали свою першу книгу російською мовою?

Христина

Тому що я народився і виріс у російськомовній сім'ї. І освіту свою першу одержав російською мовою. І лише після того довів свій мовний рівень до адекватного рівня. А коли писав книгу, не хотів, щоб це був суржик. Зараз закінчив переклад українською мовою, в якому мені вдалося виправити ті помилки, які б зробив, пишучи колись. Занадто поважаю мову, щоб робити знакові помилки в тексті. Художню частину тексту було легше писати російською. Переклад українською мовою буде надруковано до середини березня.

Извините, что я Вам, украинскому писателю и философу, задаю вопросы на чуждом языке, надеюсь, Вы поймете: 1.Интересна Ваша биография. Скажите, Академия Внешней торговли, которую Вы окончили, где находится, сколько лет Вы в ней учились и по какой специальности? 2. Как Вы относитесь к тому, что время от времени "вскрывают" в стране конвертационные центры и власти оценивают их существование как негативное явление. Возможно на этапе становления экономики (с точки зрения выпускника Академии) эти центры при высокой цене кредитов помогают предпринимателям выжить? Спасибо за ответы.

Валентин

Очень короткий очерк своей биографии я изложил в аннотации на чате. Академия внешней торговли находится в Москве, ул. Мосфильмовская, 38 (кстати, три остановки троллейбуса от Киевского вокзала). Я учился в ней один год по специальности "руководящий специалист юридической службы". Не понимаю, какое я отношение имею к конвертиационным центрам. Общий взгялд на них позволяет сделать вывод о том, что они как явление по всей видимости объективно необходимы в переходной период экономического развития. Думается, что в дальнейшем в случае дерегуляции в сфере экономики , а также сближения Украины с Европейским Союзом они исчезнут как явление за ненадобностью.

Впливи яких вчень, теорій чи гіпотез Ви найбільше відчули на собі як автор “Вектора”?

Без підпису

Важко навіть сказати, які вчення найбільше вплинули на мою свідомість – був період захоплення марксизмом, східною філософією, згодом щось у світогляді змінилось, напевно, з віком та під впливом робіт Гурджієва, Успенського, Сартра, Фуко, Мамардашвілі, Тейяра де Шардена, Еліаде, Флоренського, Бердяєва… Вплинула і література – особливо Достоєвський та Фолкнер. Утворилась якась власна система поглядів, міфів та версій, яка допомагає пояснити світ навколо.

Як науковці Львова прореагували на вашу книгу?

Aspirant

Поки що не знаю.

Вірите ви у потойбічне життя? Яким уявляєте рай?

Анатолій

Так, вірю. Я переконаний у його існуванні. Рай я уявляю як стан позитивної кооперації і резонансу з навколишнім середовищем. Я уявляю рай як стан, а не як картинку, відеоряд.

Де ви заробили свій перший мільйон, який дозволяє вам тепер релаксувати від бізнесу в літературній творчості?

Тарас

Комерційна таємниця. Але зароблений.

Спасибо за ответ, я согласен полностью с Вами,хотел просто услышать мнение человека, который окончил Академию,не был уверен в уровне Академиии.Теперь полностью удовлетворен и считаю ответ компетентным и полезным для себя и многих.Что касается книги,то для меня она тяжеловата, но попытаюсь одолеть.Не могли бы Вы в двух словах сформулировать основную идею ВЕКТОРА,без перечислений того, что есть на Вашем сайте, без тяжелых слов, а только кратко идею(не цели). Спасибо.

Валентин

Когда-то В.И.Ленин говорил о том, что коммунизм это индустриализация плюс электрификация. (Правда, в другом месте однажды вместо электрификации он употребил слово коллективизаиция). Пользуясь ленинским штампом, я бы сказал, что целями векторологии, скажем, для Украины являются индустриализация плюс креативизация. То есть повышение творческого и интеллектуального уровня общества, а именно - создания условий, а также содействия повышению уровня творчества для каждого человека и максимально возможного раскрытия его внутреннего потеницала. Это - самая главная задача, стоящая перед обществом.

Над какой книгой сейчас работаете? Или "Вектор" - это, как у Селинджера "Над пропастью во ржи", - единственное и неповторимое произведение?

Анастасия

У Селинджера были и другие общеизвестные прекрасные произведения. Например, роман "Выше стропила, плотники". Что касается меня, то в работе сейчас есть несколько статей и одна книга.

Який наклад книги? Продається вона добре чи Ви не ставили за мету комерційний успіх?

Маркетолог

Наклад книги – 1000 примірників російською мовою та стільки ж українською. Комерційний успіх книг для мене не принциповий.

Коли й чому Ви почали пошук «нової ідеології»?

Шукач

Давно, років тридцять тому назад, ще студентом.

Якби треба було коротко і популярно роз’яснити суть своєї нової ідеології – Векторології, як би Ви це зробили?

Лана

Людина має право на максимальну реалізацію свого внутрішнього потенціалу та досягнення стану творчості, а суспільство та держава зобов'язані створити всі можливості та сприяти цьому. Про те, як цього можливо досягнути, і написано книгу «Вектор».

Скільки часу на добу ви присвячуєте бізнесу, а скільки залишаєте на творчість, чи - навпаки?

Роман

Буває дуже по-різному. Останнім часом - з початку кризи - вивільнився якийсь додатковий часовий ресурс, який дозволив мені сісти і обробити матеріал.

Хто у Вас головний у бізнесі - Ви чи дружина?

Бізнесмен

Частину підприємницької діяльності я веду спільно з дружиною, а ще частину маю як окремі проекти. Направду я би дуже хотів, щоб дружина була головною у моєму бізнесі, але, на жаль, так не зовсім вдається.

«Однією із фундаментальних засад векторології є теза: життя – спосіб існування думки» або – простіше - «Доки я мислю, я живу». Отож, класичне визначення Ф. Енгельса життя як способу існування білкових тіл таки далеке від істини?

К.Ф.Н.

Так. Ні в якому разі не маючи на меті принизити масштаб такого геніального мислителя, яким був Ф.Енгельс, з його поглядами на феномен життя погодитися не можу ніяк. Висушені кристали білка альбуміну, які зберігаються в скляних банках у кондитерських цехах – найкращий аргумент. Життя, на моє переконання, це форма існування енергії мислення, яка виникає внаслідок перетворень зовнішніх фізичних форм енергії під впливом життєзабезпечуючих структур-носіїв. Переконаний, що життя існує не тільки в білкових носіях, але і в кремнієорганічних утвореннях, а також в неорганічних, хвильових, польових та квантових структурах, Форми життя у Всесвіті надзвичайно різноманітні, їх види та кількість безкінечні.

Художник Юрій Чаришніков перечитав усю книгу перед тим, як оформити її своїми графічними роботами, чи йому вистачило головної ідеї книги?

Юрій Валентинов

Я дуже часто розповідав Юрію про свої ідеї, тому ще до завершення книги він вже добре орієнтувався в системі векторологічних координатів. Книгу він прочитав також.

Прочитати Вашу книгу можна за веб-адресою: http://www.vectoral.org.ua. Це адреса також сайту громадської організації «Вектор». Що постало першим – книга чи ГО?

Дмитро

Спочатку?.. Громадська організація постала в процесі роботи над книгою, оскільки стало зрозуміло, що необхідна платформа, на якій могли би об’єднатися небайдужі, а так само люди, яким цікаво зробити крок у розумінні сенсу свого життя. Громадська організація, по суті, мала б стати клубом для випрацювання нових поглядів, способів виживання в мережевому світі з його поки що незвичними викликами й загрозами, місцем спілкування і зустрічей з цікавими людьми, інструментом пошуку свого Вчителя, Гуру.

Громадська організація, задекларовано на сайті, намагається осягнути три головні цілі: сприяти духовному та фізичному відродженню персони, а також соціалізації особи – оптимальній безперервній її адаптації до динамічного розвитку суспільства, розробляти принципи і методи автоматизації управління розвитком суспільства. Щось вдалося зробити вже? Хто ваші партнери у цій роботі?

Віктор Котик, Л

Про якісь досягнення говорити поки що занадто рано. Написано книгу, створено сайт (www.vectoral.org.ua), проводяться виступи в засобах масової інформації. Але цього, звичайно, поки що дуже і дуже мало. Є люди, які беруть більш-менш активну участь у роботі організації – це Володимир Синьоокий, Петро Когут, Руслан Бельтюков, Оксана Думанська, Сергій Зверєв.

Векторологія передбачає ідеально кероване – автоматизовано – суспільство, в якому кожен займатиметься тим, на що спроможний. З одного боку це було б дуже справедливим. А з іншого – не залишає місця великим мріям, які часто підкоряються більш настирливим, аніж об’єктивно мудрим. Згодні з цим?

Коректор

Я переконаний у тому, що суспільство, про яке Ви згадали в свєму запитанні, а саме векторальне суспільство, навпаки тільки розширить горизонт можливостей, створить набагато більше ступенів свободи для реалізації особистості, а значить простором для мрій стане цілий Всесвіт. Мрія – це форма думки. А думка має швидкість набагато більшу від швидкості світла. До речі, про це просто геніально написав Павло Флоренський в “Іконостасі “. Погоджуюся, що більш настирливі досягають більших результатів. Хоча настирливий, як на мене, це вольовий та працелюбний. Погодьтесь, що стан творчості, самореалізації робить людину саме такою.

У векторології є місце для провидців? Майбутнє людини можна передбачити? Чи можна його запрограмувати?

Віка

Векторальне суспільство радикально розширює можливості людського розуму, оскільки з’являється колективний, спочатку антропоцентричний гіпермозок з потужною псевдонейронною мережею. Надалі в його функціонуванні візьмуть участь розмаїті протосоціуми, ще більше підсилюючи, каталізуючи його дію. З’явиться можливість абсолютно нового сприйняття горизонту соціопростору. Це означає абсолютно нові можливості прогнозування, якщо хочете, передбачення. Програмування, в звичайному сьогоднішньому розумінні, не буде, оскільки його здійснення буде означати перетворення людини в зомбованого біоробота, що радикально суперечить базовим ціностям векторології. У сенсі орієнтування людини на творчість і самореалізацію, як наслідку створення нової етики та моралі - таке програмування необхідне і бажане. А це якраз те, що формує, програмує майбутнє людини.

Назвіть, на вашу думку, найславніших львів’ян усіх часів і народів.

Авата

Яке ваше улюблене число? Астрологія, по-вашому, наука чи шарлатанство?

Нестор

Я ніколи не замислювався над тим, яке число є моїм улюбленим. Найбільш загадковою, але надзвичайно цікавою для мене є одиниця. Як вона з’являється, матеріалізується з нічого? Чи може вона існувати сама по собі, безвідносно до будь-якої системи? Як відбувається перехід від небуття до буття? Є надія, що нова комплексна якість мережевого гіпермозку дозволить побачити, знайти на це відповіді. З моєї точки зору астрологія має всі шанси бути наукою, оскільки за своєю суттю займається оцінкою системних впливів космічних утворень на вектор руху людини в соціопросторі.

Є таке правило: щоб стати відомим у Львові, треба спочатку засвітитися у столиці. У Києві вже хтось знає про вас і ваш «Вектор»?

Земляк з Києва.

Якщо думка швидша від світла, то навіщо буде людям здійснювати міжгалактичні тілесні мандрівки у космосі?

Галактіонов

Думаю, що космічні подорожі майбутього будуть здійснюватися шляхом передачі на відстань інформаційного відбитку (двійника) людини. Далекі тілесні космічні мандрівки з моєї точки зору менш ймовірні і набагато технічно складніші.