Андрій
Іонов: «Життя – спосіб
існування думки»
20 серпня о 17:00 на порталі
«Щоденний Львів» відбувся наживо
відеочат із Андрієм Іоновим, автором книги
«Вектор». Запитання Ви можете ставити за допомогою форми внизу. З книгою «Вектор»
можете ознайомитися на сайті громадської
організації «Вектор» (http://www.vectoral.org.ua).
Андрій Іонов
народився 20 квітня 1958 року у Львові. Здобув
кілька дипломів про вищу освіту: у Львові
– у торгово-економічному інституті (1979)
та в державному університеті (1988) і в Москві
– в Академії зовнішньої торгівлі (1991).
Очолював низку комерційних підприємств,
був президентом Львівського ізоляторного
заводу. Обирався депутатом Львівської
міської ради. Голова львівської громадської
організації «Вектор». Одружений, має
доньку.
З книги
«Вектор»:
Ідеологема
під назвою «Вектор» -
це система поглядів
про способи оптимального
руху особи та соціумів
у соціопросторі, зменшення
їхніх страждань, збільшення
суми радості протягом
життя, досягнення творчого
стану.
Існування
людини у світі, що
змінюється і безперервно
розвивається, досягло
того рівня, контекст
якого потребує свіжих,
адекватних методів
пошуку мети і сенсу,
об’єктивнішої самоідентифікації
особистості в соціопросторі
Всесвіту.
Однією
із фундаментальних
засад векторології
є теза: життя –
спосіб існування
думки... Всесвіт просякнутий
думкою. ...Джерелом
енергії думки є загальні
види енергії: механічна,
теплова, електромагнітна,
ядерна, гравітаційна
та ін... Недавно зароджена
всесвітня Інтернет-мережа
має всі ознаки живої
системи, і, на наше глибоке
переконання, такою
і є.
Розвиток
людства зовсім не
хаотичний. Ми пересуваємося
у напрямку вдосконалення
середовища. Ми – теплові
машини, що зменшують
ентропію, хаос і структурують,
впорядковують навколишній
світ. Ми – біокомп’ютери,
але навколо нас багато
небіокомп’ютерів.
Векторальна
картина світу
складається з
безмежної кількості
різноманітних комп’ютерів
різного рівня ієрархій,
нерозривно сполучених
між собою. Можна сказати,
що Всесвіт являє собою
мегакомп’ютер, пронизаний
гігантським зарядом
енергії думки, де всередині
мережевого простору
існує окрема множина
різних біокомп'ютерів,
серед яких один із видів
– людина.
Досягнення
органічності співіснування
особи та суспільства
з мінливим навколишнім
світом, що став мережевим,
вимагає від них
розвитку нових якостей.
Лише особа творча
отримає можливість
ефективно реалізувати
свою потенційно зростаючу
свободу і здійснювати
ідеально можливий вибір.
Лише соціум з високим
рівнем коефіцієнта
творчості здатний стати
інтегральною часткою
гіпермозку Всесвіту.
Життя і творчість повинні
бути єдиними прийнятними
і дозволеними «наркотиками»
у мережевому світі
майбутнього.
Комп’ютерні
технології та Інтернет,
що забезпечують радикальне
збільшення швидкості
та обсягів потоків
інформації, перетворили
її в активну універсальну
оболонку, яка стала
невід’ємною частиною,
пульсуючим, зростаючим
шаром виниклої єдиної
тканини соціопростору.
Думка
як особлива енергія
має тенденцію до
розширення обсягу займаного
нею простору, до збільшення
числа носіїв, якою є
кожна особа і соціум
також. Їхня комплексна
взаємодія породжує
новий феномен – появу
глобальної соціоперсони
як носія гіпермозку.
Розвиток
життя та людського
суспільства, як однієї
із його складових, відбувається
вздовж лінії певного
силового поля, спрямованого
до Маяка – Маяка Маяків,
Надмаяка, який (дуже
б хотілося в це вірити)
існує не лише в нашій
уяві.
Невидима
сила невпинно просуває
людство до Маяка,
прискорюючи його чисельність,
масу, обсяг. Дріжджі
цієї сили перетворюють
сухий людський субстрат
у згусток інтелектуальної
піни, яка кипить, підіймається,
розбухає, огортаючи
поверхню планети. Кожна
з бульбашок цієї піни
щільно сполучена плівкою
з іншими. Все більше
розливаючись, піна
обмацує все нові й нові
простори, отримуючи
від них не знану раніше
інформацію, яка накопичується
і стає доступною для
всіх.
Завдання
векторології полягає
у тому, щоб надати
кожному індивіду,
макро- і мікросоціуму
додаткового імпульсу
для цілеспрямованого
руху, а в подальшому
– його супроводу та
опіки на шляху до Маяка. ....Лишень
через підвищення коефіцієнта
творчості кожної особи,
мікро- і макросоціумів,
можливий активніший
рух до Маяка.
Векторологія
підводить мене до
розуміння, що багатоманітність
життєвих форм не обмежується
лише їхніми біологічними
версіями. Я раптом починаю
усвідомлювати, що навколо
існують міріади комп’ютерів
біо- і небіохарактеру,
як корпускулярні, так
і хвильові; що всі ці
біо- та небіокомп’ютерні
системи активно взаємодіють
одна з одною, незалежно
від числа вимірів, у
яких вони існують. Така
грандіозна картина
навколишнього світу
дарує сподівання, передчуття
можливості мого нового
відродження у майбутньому
через перенесення особистісного
патерна в ту чи іншу
комп’ютерну систему.
Перед
людським суспільством
постає завдання в
найкоротший термін
забезпечити абсолютно
кожній особі можливість
реалізувати свій
внутрішній потенціал,
досягти стану
творчості та отримати
максимальну суму
радості від життя,
знайшовши найоптимальніше
місце в соціопросторі.
Кожна особа, в результаті,
повинна відчути себе
персоною в центрі соціуму,
тобто стати персоноцентричною.
Досягнення нею стану
такої суб’єктивної
самоідентифікації
можливе через проведення
своєрідної інвентаризації
людства, щоб взяти на
облік і оцінити кожну
людину зокрема і соціум
загалом. Лише об’єктивна
інформація про актуальні
властивості та здібності
всіх, про потреби суспільства
в цілому дасть можливість
найоптимальніше управляти
соціопростором.
Інститут
Маяка повинен бути
незалежною організацією,
що збирає, узагальнює,
аналізує весь велетенський
масив інформації про
Маяки і створює прогнози
їх розвитку. Окрім того,
ця організація повинна
би виконувати функцію
посередника в діалозі
між персонами і соціумами,
активного двостороннього
каналу, по якому проходить
вся необхідна інформація.
Максимальне
розкриття внутрішнього
потенціалу персони,
реалізація її талантів
і здібностей, уведення
в стан творчості
– головне завдання
векторології. ...Людина
є одним із видів біокомп’ютера
певного рівня системної
ієрархії.