Площа Ринок. Будинок №3 - Щоденний Львів

Ділянка і будинок, який стояв на ній, уже в другій половині XVI ст. належали патриціям Більчкам. Кам'яниця звалася Більчківською.
У 1580 р. у Львові стався кривавий скандал, героїнею якого була 18-річна красуня Ганна Більчек, єдина спадкоємиця майна родини. Претендентів на її руку (і посаг) не бракувало. Особливо ж її домагалися поляк П. Єльонек і флорентієць Урбан делла Ріпа Убальдіні. І якщо неодруженого італійця можна було зрозуміти, то одруженого поляка, який до того ж мав двійко дітей, зрозуміти важко. Так от, усі троє були на весіллі у будинку Ганни Лонцької. Коли почалися танці, обидва зальотники наввипередки кинулися запрошувати Більчеківну. Хто збагне дівоче серце! Та віддала перевагу італійцеві. Єльонек образився і дав суперникові ляпаса. Суперник теж образився і відповів ударом кинджала, який виявився смертельним. Убивця був одразу заарештований, жертва в наявності, свідків повно, смертельний вирок гарантований, можна страчувати... Але здійснити вирок виявилося не так легко. По-перше, Убальдіні був родичем папи римського Григорія XIII, що відповідно вплинуло на суддів. По-друге, за нього заступилася дуже впливова італійська колонія Львова. По-третє... Оце "по-третє", мабуть, стало вирішальним фактором. У справу втрутилося львівське жіноцтво. Як згадували сучасники, дружини суддів не давали чоловікам спокою ні вдень, ні вночі. Ще б пак, таке кохання! Таке романтичне вбивство! Те, що загинула людина, якось випадало з поля зору. Та й Єльонек на смертному одрі визнав себе винним і просив не карати вбивцю. І не покарали!
Убальдіні одружився з Ганною, але мешкав на сусідній вулиці Божого Тіла (нині вул. Ставропігійській), а пізніше на вул. Краківській.
У 1713 р. кам’яниця перейшла до магната Станіслава Матіаса Жевуського. Це дуже симптоматично – 50 років до цього така купівля була практично неможлива, бо Львів дуже неохоче давав згоду на придбання земельних ділянок у місті шляхті та духовенству.
Жевуські володіли кам’яницею до 1823 р. У цей час вона й набула сучасного вигляду. На замовлення Ф. Жевуцської архітектор Петро Полейовський 1772 р. перебудував старий будинок, додавши третій поверх. Автором герм, що підтримують «Генії» на балконі був скульптор Ф. Олендзький. В оформленні інтер’єру взяли участь найвидатніші львівські художники того часу, зокрема С. Строїнський. Кута решітка балкона – робота львівських слюсарів П. Сенковацького та Я. Зайка.