Площа Ринок. Будинок №2 - Щоденний Львів

До 1871 р. у Львові не було порядкової нумерації будинків. Вони мали номер земельної ділянки або називалися за прізвищем власника.
Будинок, який стояв на цьому місці у другій половині XVI ст., називався Мордохаївським. У 1589 р. аптекар Ярош Бедельський поставив той, що стоїть зараз. Цікава особливість — фасад кожного поверху має інший малюнок рустування, і за системою оформлення він єдиний на Ринку. Називався будинком Бедельського, а з 1634 р. перейшов у власність італійця Роберто Бандінеллі і ще у XVIII ст. називався Робертівським, або (рідше) Бандінеллі.
Р. Бандінеллі в 1629 р. удосконалив пошту, організовану італійцем Д. Монтелуппі. У будинку розмістилася його поштова контора. Декретом від 4 березня 1629 р. король Сигізмунд III База надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул "королівського постмагістра". Щосуботи вирушали поштові кур'єри на Ґданськ через Замостя-Люблін-Варшаву-Торунь і на Краків через Ярослав-Ряшів-Тарнув. Кур'єрів спочатку було 21, пізніше — 12.
Ці послуги коштували дуже дорого. За перевезення півлота вантажу (тобто 6,3 г) до Замостя платили 1,5 гроша, до Любліна — 2, до Варшави і Кракова — 3, до Ґданська — 6 грошів. Для порівняння зазначимо, що денна платня висококваліфікованого ремісника в той час становила трохи більше 5 грошів. А папір був тоді важким, аркуш важив чимало. Тому львівська Рада, бажаючи зекономити на поштових витратах, стала відправляти пошту з власними гінцями, що було порушенням угоди. Р. Бандінеллі вклав у справу 1500 злотих, і дії Ради розорили його — через кілька років контора закрилася.
У 1737-1739 рр. будинок був реставрований, про що свідчить напис на бічному фасаді. То була навіть не реставрація, а перебудова, оскільки головний вхід перенесли на вул. Домініканську (нині Ставропігійська).
У XIX ст. тут містилася заснована 1796 р. книгарня К. Більда, своєрідний клуб львівської інтелігенції. Тут же в цей час мешкав відомий польський поет К. Уєйський.