Цей номер будинок дістав лише в 40-х роках XX ст., а до того це був 12а (тринадцять — нещасливе число!). Будинок — пам'ятка Відродження, але дуже перебудований. Його першим власником був Лн Алембек, автор першого опису Львова (1618 р.). Член Ради, він активно виступав проти патриціату, захищав інтереси міської бідноти, але після того, як йому натякнули на можливість санкцій, він швидко змінив свою позицію.
У другій половині XVIII ст. будинком володіли брати Сіньї (по-італійськи Зідпі). їм належав маєток під Львовом, який дістав назву Сигнівки (нині вулиця з цією ж назвою). Брати Сіньї були дуже енергійними підприємцями і спеціалізувалися переважно на влаштуванні всіляких розваг. У 1775 р. вони зажадали виключного права на влаштування міських балів. Але губернатор взагалі заборонив їм влаштовувати бали, бо вони часто закінчувалися бійками. І якщо хтось з'являвся на вулиці з синцем під оком, то говорили, що він "оЬегшаі осі Іггесп Зідпіош1". Бони ж ввели у Львові в моду триногі столики, які теж називалися "сіньї".
|