Не вмер Данило
На відміну від готелів Львова, у львівських Карпатах на піковий, новорічно-різдвяний, сезон розпродано 100% місць
«У жовтні–листопаді 2009 року нищівного удару по туристичній та готельно-ресторанній галузі завдала вже надто розігріта українськими ЗМІ пандемія грипу, — скаржиться генеральний директор львівського готелю «Леополіс» Удо Хайне. — Як наслідок — готельно-туристична галузь впала на 80%. Це надзвичайно великі, та, на жаль, безповоротні втрати».
Карантинний удар
За словами генерального директора готелю «Цитадель» Христини Попович, особливо карантинна паніка позначилася на іноземних клієнтах. Сьогодні їх немає зовсім. Замовники переносять броню на наступний рік — січень, лютий. Відтак, готель, цільова клієнтура якого — західні бізнесмени, що приїжджають до Львова на два-три дні у справах, може розраховувати лише на українських клієнтів. Тому сьогодні «Цитадель» зробила ставку на ресторанні заходи — корпоративи, вечори з показами колекції відомих українських модельєрів тощо. Розроблено низку екскурсійних програм — підземний, нічний, кавовий, пивний, замковий, карпатський Львів. До них виявляють інтерес 10–15% туристів.
Позитивну динаміку, після трититижневих карантинних заходів, бачить на львівському ринку готельних послуг начальник Головного управління промисловості і розвитку інфраструктури Львівської облдержадміністрації Олег Немчінов. Коли паралізовані епідемією вітчизняні туроператори не могли прогнозувати рівень заселення готелів, їхні іноземні, особливо російські, колеги викупили цільові тури. Ще одна тенденція, яка вже почала впливати на пожвавлення ринку, є наслідком рішення про проведення у Львові Євро-2012. Це розморозить низку готельних проектів — активізується, зокрема, будівництво другої черги «Леополіса», розпочнеться спорудження об’єктів, спроектованих під раніше викуплені земельні ділянки. І третя тенденція — переорієнтація закладів на певні цільові групи клієнтів.
Ресторанний алгоритм
«Оскільки рішення щодо зимового відпочинку потенційні туристи ухвалювали саме в розпал епідемії, вони були не на користь карантинного Львова. Тому сьогодні ми відновили роботу на 70 доепідемічних відсотків, але не дійшли до минулорічних показників», — ділиться Юрій Назарук, співвласник компанії «Холдинг емоцій «!FEST». Падіння холдинг частково перекриває кейтерінгом — доставкою обідів в офіси. Цей напрямок довелося розкручувати під час епідемії. Він не вирішував проблему заповнюваності й рентабельності закладу, зате дозволив дати зарплату персоналу.
Найменше завантажено нині центральні ресторани, розраховані на туристів, додає генеральний директор компанії «Системи швидкого харчування» Марк Зархін: «Падіння у різних закладах доходить до 40%. Причому важко зрозуміти алгоритм їхньої роботи. Наприклад, у ресторані «Дарвін» крива відвідувань нагадує кардіограму хворого серця. Загальна середня каса низька, але в піках вона зашкалює, потім знову іде на спад. Натомість японський ресторан «Япі» і пивний «Кумпель» переповнені. Щоб не втратити клієнта й утриматися на ринку, ресторанний бізнес працює в межах 10-відсоткової маржі, яку майже з’їдають інгредієнти, оренда та кредити».
Аеропіке
Львівські ресторатори сподіваються на новорічні та різдвяні свята. По-перше, зимовий період у місті Лева традиційно був більш піковим, ніж літній. По-друге, для туристів з СНД місто є дешевою та доступною — не потрібно віз — альтернативою європейським чи екзотичним країнам. По-третє, Львів на шляху в Карпати є транзитним пунктом, де принагідно можна оглянути історичні пам’ятки та отримати букет гастрономічних вражень. «На свята, гадаю, туристів буде на 30–40% менше, ніж торік. Це вже відчутно, — зазначає Юрій Назарук. — Проте ресторани будуть заповненні на 100% за рахунок місцевих мешканців. Щоб привабити публіку, заплановано низку атракцій».
Ціни у львівських ресторанах завжди були і є конкурентними порівняно з київськими чи донецькими, вважає Марк Зархін: «Наприклад, порція дичини в дорогому ресторані «Дарвін» коштує 90 грн (EUR7,5). У Києві — вдвічі дорожче. Для любителів пива організовуємо пивні тури з історичними екскурсами».
Однак орієнтований на східноукраїнського гостя Львів не має зручних комунікацій. Якщо у Дортмунд зі Львова можна дістатися авіарейсом за кілька десятків євро, то політ у Донецьк, через Київ, коштує EUR250. «Із квітня, коли розпочнеться сезон терас, влада взагалі хоче закрити львівський аеропорт на реконструкцію. Це буде безпрецедентно. Іноземні авіакомпанії про це ще навіть не знають: вони продовжують бронювати квитки й формувати туристичні групи», — зазначає Марк Зархін.
Вихідні — за півціни
Щоб у зимовий сезон допомогти готельно-туристичній галузі вийти з посткарантинної кризи, міська влада і підприємці організували промоакцію — «Вихідні у Львові — за півціни». На день святого Миколая — 19–20 грудня — готелі, ресторани, тур агенції та розважальні заклади міста обслуговуватимуть туристів на 50% дешевше. Рекламу акції було розміщено в кінотеатрах великих міст України, на телебаченні та в інтернеті. Інформацію про колективний маркетинговий хід розіслали українським та закордонним туристичним компаніям, санаторіям, туристично-інформаційним центрам для формування турів до Львова.
Під промоакцією у Львові підписалися 15 готелів, 36 ресторанів, 14 туристичних фірм, 5 атракцій. «Попри те що акція б’є по касі, ми також беремо в ній участь», — наголосив Марк Зархін. Навіть ті ресторани, що не потерпають від дефіциту клієнтів, підготували спеціальне святкове меню, де частина страв продаватиметься з 50% знижкою. Найменш витратною акція буде для туроператорів, бо в пакеті послуг їхній сервіс становитиме кілька відсотків. «Вихідні у Львові за півціни» — це початок конструктивної співпраці влади та бізнесу заради спільного результату. Такий досвід мають багато європейських міст», — підсумував Удо Хайне.
Місць немає
На відміну від готелів Львова, у львівських Карпатах на піковий, новорічно-різдвяний, сезон розпродано 100% місць. Більш того, попит перевищує пропозицію: заявки на розміщення у готелях, котеджах та базах продовжують надходити, а «ліжкоресурси» вже вичерпано. «На високий сезон, який триває з 25 грудня до 15 січня, місця продали ще у вересні, — повідомляє співвласник котеджного містечка «Чотири сезони» Олександр Лисиця. — Для порівняння, торік, коли починалася криза, номери закінчили продавати на початку листопада. Тобто на цьогорічний високий сезон, порівняно з попереднім, попит не впав, а, навпаки, зріс».
До Нового року у Славському відкриється кілька нових готелів, які частково задовольнять запити клієнтів — збільшать загальну базу поселення ще на три сотні місць, розповів директор готелю «Перлина Карпат» Тарас Мих. Хоча це не змінить усталену пропорцію розміщення туристів між професійними організованими закладами та приватним сектором: з 10 тис. гостей, які приїжджають у Славське в пік сезону, на готелі й далі припадатиме не більше третини клієнтів. У Славському, за підрахунками експертів, налічується не менше сотні закладів зеленого туризму.
Чинник дороги
«Ціни на номери у доларовому еквіваленті проти минулого року впали в середньому на 25%», — зазначає Олександр Лисиця. — Тарифи у гривні залишилися на торішньому рівні. Якщо клієнтів така цінова політика стримує, то ми пропонуємо їм як бонус сауну, кінні прогулянки, додаткове харчування. Це спрацьовує».
Аналізуючи нинішні середні тарифи у Славському, Тарас Мих стверджує, що ціни все-таки дещо зросли. Якщо в попередньому сезоні двомісний номер зі сніданком коштував 750 грн, то тепер — 810 грн. Найдешевший номер на дві особи зі сніданком цьогоріч можна було замовити за 400 грн. Найдорожчий — за 1000 грн.
Збільшення ціни, за спостереженням заступника директора львівського туроператора ПП «Леотур» Олександра Ганенка, майже не впливає на рішення клієнта зустріти Новий рік чи Різдво в горах: «Туристи їдуть не на місяць, а щонайбільше на сім-десять днів. Тому ціна не є вирішальною при визначенні місця відпочинку».
Снігові ризики
«Хоча активність ринку порівняно з попереднім сезоном не впала, проте навесні-восени наступного року карпатські готельєри очікують зменшення валових доходів на 20–30% порівняно з минулим роком», — зазначає Тарас Мих. У першу чергу за рахунок корпоративних клієнтів, які рідше почали поєднувати приємне й корисне — навчання з відпочинком у Карпатах. Це відчутний удар по галузі, оскільки 25% — показник рентабельності готельного бізнесу.
На прибутковість гірських готелів також впливає природний чинник — сезон в українських Карпатах триває не більш ніж 5,5 місяця на рік. Це знижує середньорічну завантаженість туристичних закладів до 30–40%. Тоді як, наприклад, в Австрії сезон триває сім місяців, завдяки чому середньорічна завантаженість готелів у альпійській країні не опускається нижче за критичні для європейців 60%.
«Усе залежить від того, чи буде сніг, — підкреслює Олександр Лисиця. — Бо якщо взимку в Карпатах не випадає сніг, клієнти втрачають інтерес до гір і, попри бронювання місць та втрату авансового платежу, відмовляються від замовлення».
Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Контракти
До списку статтей
