«Війна і мир» львівського БЮТу
Для багатьох експертів конфлікт у Львівському обласному БЮТ, в який виявилися задіяними, з одного боку, голова ЛОО ВО «Батьківщина» Іван Денькович, а з іншого – більшість фракції БЮТ у облраді на чолі з депутатом Ярославом Дубневичем, виявився несподіванкою. «Хоча насправді саме такий конфлікт у львівському БЮТ назрівав і повинен був рано чи пізно виникнути, адже в його основі лежать не так міжособистісні взаємини, як принципові питання дальшого розвитку БЮТ на Львівщині», – переконаний політолог Юрій Шведа.
– Пане Шведа! Як би Ви могли витлумачити той конфлікт, який стався у львівському БЮТ?
– БЮТ добре відомий і популярний на Львівщині політичний бренд. Але не секрет, що ця популярність тримається передусім на особистому іміджі його лідера – Юлії Тимошенко. А от щодо місцевих популярних політиків, то їх імена можна буквально перерахувати на пальцях. Більшість політиків обласного БЮТ були до останнього часу не відомими для широкого загалу, навіть, попри те, що ця політична сила має потужне представництво у органах місцевого самоврядування краю. Проте молода генерація львівського БЮТ, яка влилася в його ряди напередодні місцевих виборів 2006 року, пройшла за останні роки серйозну школу реальної політики і сьогодні вони вже мають усі підстави висловлювати претензії на вагомішу роль як всередині БЮТ, так і в житті регіону.
Отож ми можемо з впевненістю говорити про конфлікт поколінь у БЮТ. Під «поколінням» я маю на увазі не певну вікову категорію, а насамперед спільний час приходу тих або інших людей у політику. Подібний конфлікт поколінь, до речі, притаманний не лише БЮТ, але й іншим партіям, які мають трохи довшу історію, наприклад КУН чи НРУ та УНП. В цьому випадку ніяк не йдеться про розкол, як це подають деякі експерти і навіть лідери БЮТ. Я в це не вірю. Просто керівництво львівського БЮТ – Іван Денькович, Людмила Козак та ін., яке стояло біля джерел створення партії, а потім, натурально, довгі роки керувало нею майже не відчуваючи конкуренції, не вловило тих змін, які сталися останнім часом. А останній конфлікт у львівській «Батьківщині», який несподівано для багатьох, набув такого помітного резонансу, насправді є наочним свідченням того, що львівський БЮТ за останні роки генерував у своєму середовищі нових лідерів. Маю на у вазі і Ілика, і Грибальського, з якими Деньковичу таки доведеться поділитися місцем у партійного керма в області.
– А чи не правильніше це буде трактувати як конфлікт партноменклатури та бізнесу в БЮТ?
– Думаю, що такий підхід неправильний, бо неупереджений аналіз показує, що БЮТівці-бізнесмени є з обох боків барикад у цьому конфлікті. Скажімо, Ярослав Дубневич асоціюється в ньому з новими політиками, але того ж таки Деньковича підтримують такі відомі бізнесмени, як Євген Буба, Михайло Задорожній. До речі, останні, як відомо, є колишніми членами СДПУ(о). З цієї точки зору «молоді БЮТвці» виглядають значно реалістичнішими політиками, адже зрозуміло, що інші політичні фракції в облраді не захочуть підтримати кандидатури колишніх есдеків на посаду заступника голови облради, а наполягання на їх висуненні скомпрометувало би БЮТ в очах виборців і вдарило б по рейтингу політичного блоку та його лідерки.
– Яким є Ваш прогноз щодо того, чи вдасться поновитися Дубневичу в лавах ВО «Батьківщина»?
– Наскільки мені відомо, Дубневич не змирився з рішенням бюро і одразу ж публічно заявив, що збирається апелювати до вищих партійних органів про поновлення свого членства. Вважаю, що це може стати важливою передумовою перемоги команди молодих політиків БЮТ за проведення їхньої кандидатури на посаду заступника голови облради. З юридичної точки зору вони абсолютно праві, а з політичної точки зору – їхня перемога безумовно пішла би на користь для БЮТу та його лідера.
Однак не секрет, що у подібних ситуаціях дуже важливу роль відіграють різного роду підкилимні ігри, підтримка на рівні Києва і т. ін. Як розповідають деякі представники БЮТ, голова Львівської обласної організації Іван Денькович перебуває у дуже хороших стосунках з нардепом Федорчуком, який відповідає за кадрову роботу і фінанси в ВО «Батьківщина». Тому не все тут можливо прорахувати, беручи до уваги тільки політичну доцільність, потрібно ще мати й внутрішню інформацію. Хоча, насправді, для Юлії Володимирівни, звичайно ж, було б корисно всерйоз задуматися про ротацію кадрів на Львівщині, підсилити керівництво, позбутися від колишніх есдеків та людей із сумнівною репутацією, омолодити кадри. Така політика допомогла б серйозно підвищити і її власний рейтинг на Львівщині.
До списку статтей
