Львівську цитадель перетворять на бізнес-містечко?
Львів може перетворитися на ділову столицю, де регулярно проводитимуть значні бізнес-конференції. Це новий для міста вид туризму – діловий, що здатен значно посилити інвестиційну активність у регіоні. Для цього потрібна згода громади на будівництво п’ятизіркового готелю із залом засідань та великим концертним залом в історико-культурному ландшафтному комплексі «Цитадель». Перші громадські слухання показали, що львів’яни не готові дати згоду на цей амбітний проект.
Громадські слухання були скликані з приводу представлення концепції освоєння цілого комплексу Цитадель, розробленої ДІПМ «Містопроект». Головний спеціаліст Віталій Дубина, що представляв концепцію, наголосив на занедбаності території комплексу. І власне це має бути стимулом до загосподарювання території по-новому. Відповідно до концепції, територію комплексу умовно поділено на зони: північно-західну (паркову з музеєм-меморіалом), північну (готельну), північно-східну (спортивну), центральну (офісну), південну (поле для масових заходів), інформує ZAXID.NET.
Віталій Дубина не вдавався у деталізацію облаштування всіх зон, окрім однієї - північної, поряд із уже діючим готелем у вежі Cytadel Inn. Інвестор, якого офіційно не представляли, хоче на місці малоцінних гаражів збудувати п'ятизірковий готель із великим концертним залом, підземним паркінгом та ескалатором.
Загалом увага учасників громадських слухань сильно змістилася до обговорення ідеї готелю. Спершу у дискусії В.Дубина запевнив, що провадити нове будівництво на території «Цитаделі», комплексу, що підпадає під дію пам'яткоохоронного законодавства, можна, якщо керуватися обмеженнями.
В.Дубина акцентував на тому, що для спорудження об'єкту обрано місце, де він не може зашкодити цілісному візуальному сприйняттю башт Цитаделі. У концепції пропонується встановити обмеження висоти споруд пропонованого готельного комплексу, зокрема для житлового блоку - на рівні 25 м. У такому разі із оглядового майданчика на верхньому поверсі об'єкту відкриється чудова панорама Старого Львова, не доступна сьогодні ані львів'янам, ані гостям міста. В.Дубина додав, що Цитадель є ландшафтною домінантою на території Львова, свого часу поява тут оборонного комплексу зробила її ще архітектурною домінантою. Сьогодні ця роль втрачена. Цитадель зливається в суцільну зелену пляму із парком культури ім. Б.Хмельницького. Побудова готельного комплексу могла б повернути цей архітектурний статус.
Дискусій щодо виду, конструкції готелю під час слухань не вели. Ще на містобудівній раді, що передувала громадським слуханням, архітектори й реставратори дійшли згоди, що проектування готелю має бути предметом окремого відкритого конкурсу з певними вимогами.
Водночас представник інвестора Марат Поляков повідомив: «Ідея створити такий готель виникла ще три роки тому, але через деякі чинники розвитку нашого міста вона не могла розвинутися. Сьогодні ця ситуація змінилася через можливість проведення Євро-2012. Розмови з потенційними готельними операторами перейшли на новий рівень: від простого бажання щось робити до пошуку конкретного місця, території для розміщення такого комплексу».
Він назвав основні умови для розміщення п'ятизіркового готелю: земельна ділянка площею 2 га, що дає можливість збудувати готель з кількістю номерів не менше за 250 та об'єктами, що надають супутні послуги для відвідувачів готелів такого класу. Наступні умови: готель має бути розташований за 15 хвилин пішої ходи від центру міста; з номерів має відкриватися панорамний вид на історичну частину міста. Також має бути збудований паркінг на 1200 місць.
М.Поляков акцентував, що перевагою в ідеї інвестора є будівництво конгрес-холу. «Чому конгрес-готель ,чому ми наголошуємо на цьому? Сьогодні у Львові немає системних мережевих готелів. Це не дозволяє приймати міжнародні масштабні заходи в нашому місті. Якщо ми вважаємо, що Львів має бути суспільно-політичним, потужним економічним, мистецьким та культурним центром нашої держави, то обов'язково має бути реалізація проекту такого конгрес-готелю. Вже на сьогодні готельні оператори сказали, що якщо у Львові виникне такий готельний комплекс, то Львів включать до міжнародної системи проведення світових конгресів і конференцій. Це як мінімум по два конгреси на місяць. Зазвичай один конгрес відвідує від 500 до 700 осіб. Це зовсім новий вид туристів», - пояснив М.Поляков.
За його словами, реалізація цього проекту принесе місту значні доходи від бізнес-туризму, пожвавлення притоку інвестицій, стимулюватиме розвиток туристичного, ресторанного, транспортного, торгівельного бізнесу у Львові.
Також інвестор згоден провести комплексний благоустрій території Цитаделі, укріпити схили, провести капітальний ремонт вул. Ак. Ф.Колеси, Грабовського, Коцюбинського, та вивільнити від книгосховища бібліотеки ім. Стефаника вежу в парковій зоні. Для перенесення книгосховища інвестор, за словами М.Полякова, вже уклав договір із керівництвом бібліотеки про ремонт приміщення на вул. Ковжуна.
Підтримує ідею створення конгрес-готелю, директор інституту «Укрзахідпроектреставрація» Володимир Швець. І на слуханнях, і безпосередньо в коментарі В. Швець виклав своє бачення: «Майже 30 років територію «Цитаделі» багато хто намагався зробити впорядкованою. І досвід говорить про те, що без інвестора, без грошей, без господаря там просто нічого не може бути. Сьогодні пл. Ринок, 3 - в риштуванні, Ринок, 8 - в риштуванні, у Церкві Юра нічого не роблять. Чи можемо ми чекати, що ми як громада, місто, держава, будемо у стані зробити якийсь ідеалістичний проект по Цитаделі? Зробимо оборонні мури, відновимо вежу, яка була підірвана 1918 року.
Чому я про це говорю? Бо ми, реставратори, мали б точно сказати «ні» (концепції будівництва готелю - ред.), бо там щось має бути ідеалістичне.
Якщо ми почнемо аналізувати розміщення будь-якого знакового у Львові об'єкта, то побачимо, що він завжди наступав на ті критерії, якими дехто зараз оперує, щоб сказати, що це неможливо. Приміщення, в якому ми зараз знаходимося (розмова відбувалася в приміщенні міськради - ред.), побудоване 1835 року на місці Ратуші, яка завалилася, і відповідно люди, які протестували проти будівництва цієї Ратуші, ніколи не могли з нею змиритися, але зараз це пам'ятка національного значення.
Ми часто чуємо, що якщо хоче прийти інвестор щось будувати, хай не будує у центрі Львова, а будує на Сихові. Але все-таки Львів є Львів. Його завжди будували. І сюди приходили гроші тому, що він був Львовом. Львів - це місто, яке свого часу творили інвестори. Реставрація має бути реставрацією духу, реставрацією в підходах, реставрацією ідеології міста. Якщо ми цього не зрозуміємо, то інвестор до нас не прийде».
В.Швець додав: «Не треба мати ілюзії, жоден інвестор не є спонсором. Інвестори приходять, щоб вкласти гроші і добре заробити. Маємо зробити одне - спрямувати інвестора на правильний шлях. Не дати йому принести сюди щось чуже, недобре, щось перебільшене, але дати можливість продовжувати розвивати той шлях, яким будувався Львів. Це буде знаковий об'єкт, якщо ми його зробимо добре. Тоді побачать, що у Львів можна інвестувати, і Львів може далі розвиватися».
Наскільки новаторськими можуть здатися погляди на це питання директора інституту «Укрзахідпроектреставрація», настільки ж консервативними можуть виглядати погляди представників громадськості, що опонували ідеї будівництва готелю. Вони аргументовано доказували етичну несумісність відпочинково-розважальної функції до історії місця. Зокрема цитували відомості з книжки Тараса Піняжка «Львівська Цитадель». Так, відповідно до даних судово-медичної комісії, що працювала над розслідуванням нацистських злочинів у концтаборі «Шталаг» на Цитаделі, за час його існування тут перебувало близько 284 тис. військовополонених. З них, як переконував огляд місць захоронення і покази очевидців, від хвороб, голоду, катувань і розстрілів загинуло понад 140 тис. осіб.
У запитанні, чи достатньо облаштувати в одній з веж Цитаделі меморіал, а решту території використовувати для сучасників, зробити Цитадель горою конгресів, чи таки відмовитися від будівництва готелю, більшість учасників залишилися при своїй думці.
Зокрема активіст громадської ініціативи «Збережемо старий Львів» Ярослав Підстригач прокоментував: «Будувати об'єкти, що мають носити рекреаційний характер, а готель на Цитаделі має бути саме таким, на місці, де загинуло 140 тис. людей - це не відповідно. Йдеться про співпрацю з італійцями. Дуже цікаво, чи італійська сторона знає, що серед загиблих було дуже багато італійських військовополонених, зокрема кілька десятків офіцерів? На нашу думку, це аморально».
Вболівають учасники громадської ініціативи і за саму пам'ятку. «Цитадель є значною у межах Європи пам'яткою фортифікації. І будівництво будь-яких новітніх об'єктів є варварством. Запропоноване розміщення цього готелю абсолютно не вписується у розпланування фортифікацій. Судячи з візуалізацій, цей готель матиме дуже сучасний характер і, очевидно, не буде добре виглядати на фоні ближніх пам'яток. Є підстави побоюватися, що багато чого просто зруйнують. Наприклад, фрагмент стіни, який досі є біля казарм з часів побудови Цитаделі. З відомих загалу планів судимо, що її буде частково зачеплено», - зазначив пан Підстригач.
За його словами, на Цитаделі варто розбити громадський парк, і обов'язково - меморіальний комплекс, що розповідав би про події, які сталися на Цитаделі, вшанувати пам'ять загиблих. «Ми прекрасно розуміємо, що облаштування парку впирається у бюджет. - прокоментував Я.Підстригач. - На цей момент ідеться не про те, що там слід робити, а про те, чого там не варто робити. За нашими підрахунками, щонайменше дві третини доповідачів висловилися проти готелю. Як тільки ми знатимемо реакцію влади на ці слухання, ми будемо вирішувати, як діяти».
Корисною у цьому світлі виглядає пропозиція завідувача кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів інституту архітектури НУ «Львівська Політехніка» Миколи Бевзя - визначати цінність цієї пам'ятки. За його словами, для предметного обговорення регенерації єдиної збереженої на території Галичини пам'ятки мілітарної австрійської архітектури потрібно організувати круглий стіл із фахівцями, зокрема австрійськими.
І питання, що дозволяти на Цитаделі, а що ні, - це справді компетенція влади.
Як поінформувала начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, 2004 року виконком ЛМР ухвалив рішення провести інвентаризацію будівель і земель комплексу «Цитадель». «Після інвентаризації виявилося, що на території комплексу є низка будівель у приватній власності: і ті, які не є пам'ятками, і ті, які є пам'ятками». За словами Л.Онищенко, логічним продовженням інвентаризації мала б стати розробка і затвердження правил господарювання на Цитаделі, зокрема будівництва. Проте все завершилося на інвентаризації.
Не розв'язаність цього питання посилює ризик невідповідної забудови «Цитаделі». «Якщо буде збудований готель на місці гаражів, то приватні власники інших споруд теж можуть заявити бажання на їх місці будувати щось нове. Наприклад, захочуть збудувати будинки. Вони апелюватимуть: «Чому їм можна будувати готель, а нам не можна?», - прокоментувала Л. Онищенко.
Л.Онищенко внесла під час містобудівної ради пропозицію поновити інвентаризацію земель і будівель на Цитаделі, розробити і затвердити єдині для всіх правила поведінки економічних суб'єктів. Щоправда, як зазначила вона у коментарі, ця рекомендація має загальний характер. Тобто розраховувати на її обов'язкову впливовість під час прийняття рішення не доводиться.
Газета по-львівськи
До списку статтей
