Кардинал Гузар: любов влади пошкодить УПЦ (Московського патріархату)
Українські церкви за нової влади, якій незабаром буде вже рік. Чи всі почуваються рівними? Що буде з Собором Святої Софії? Якими є стосунки греко-католиків з православними - зокрема на заході України? Це - теми інтерв'ю, яке дав у Лондоні Українській Службі Бі-Бі-Сі глава Української Греко-Католицької церкви кардинал Любомир Гузар.
Бі-Бі-Сі: Греко-католицька церква недавно скаржилась на недостатню увагу до неї - та й інших конфесій - з боку влади. Чим були викликані таки скарги? Створення майже державної церкви, церкви, яка виступає як практично єдина офіційна церква і втішається різними особливими привілеями з боку влади - це для такої церкви надзвичайно небезпечно.
Кардинал Гузар: По-перше, Конституція наша каже, що всі перед Законом є однакові, всі церкви і релігійні організації. І багато років ми жили більш-менш за цим принципом, коли всіх трактували однаково. Хоча й були відхилення, і не можна сказати, що все було ідеально. Але ті відхилення не були аж такі значимі, і тому між різними церквами та релігійними організаціями був назагал мир. Ніхто не почувався відсунутим на другий план. Коли тепер є дуже виразне, незважаючи на всі офіційні заперечення, ставлення одної церкви перед усіма іншими, надаючи їй певні привілеї, - це починає створювати напруження. І тому ми, але не тільки ми, греко-католики, але також й інші церкви та релігійні організації, офіційно звертають на це увагу. Нам залежить на тому, щоби запобігти напрузі і непорозумінням у народі. Це наша основна ціль, ніхто не шукає для себе якихось особливих привілеїв. Але якщо хтось починає щось шукати, а влада починає сприяти цьому, - ми вважаємо, що це є небезпечно для внутрішнього миру в народі.
А по-друге, таке створення майже державної церкви, церкви, яка виступає як практично єдина офіційна церква і втішається різними особливими привілеями з боку влади - це для такої церкви надзвичайно небезпечно. Але це вже їхня справа. Нам прикро, що таке відбувається, бо ми всі знаємо, що особливе ставлення влади до однієї з церков є небезпечне для тої самої церкви.
Бі-Бі-Сі: Чи була у вас можливість особисто донести вищому керівництву України цю тезу про небезпеку моноконфесійної ставки?
Кардинал Гузар: Особисто в розмові з представниками влади - ні. Недавно був "круглий стіл" , який організувала Фундація Конрада Аденауера, і я також там виступав і звернув увагу на цю небезпеку і на факт, що є певна нерівномірність у ставленні до різних церков і релігійних організацій. Але я не був один - й інші, хто виступав, теж мали таку ж позицію. Бо ми би не хотіли, аби і держава, і наш народ потерпіли від поганих наслідків такої державної політики.
Бі-Бі-Сі: Але чи особисто зустрічалися з Вами за рік вищі представники української влади?
Кардинал Гузар: Ні, я не мав з ніким такої особистої зустрічі.
Бі-Бі-Сі: Зараз також широко обговорюється тема можливої передачі Софії Київської, яка, очевидно, вважається найбільшою святинею українського християнства, Українській Православній Церкві Московського патріархату. Яка Ваша думка з цього приводу як предстоятеля однієї з найбільших церков України?
Кардинал Гузар: Ми написали листа, в якому ми звертаємо увагу на те, що ми відчуваємо, що такі кроки з боку влади наближаються - хоча я б сказав, що дуже повільно, але все ж таки. А з іншого боку, ми звернули увагу, що така політика передавання комусь одному такої святині, як Собор Святої Софії, - це надзвичайно небезпечно, це нас дуже тривожить. Із нашого боку ми будемо дуже пильно приглядатися до кроків нашої влади: чи не здійснюється цей план вже крок за кроком - хоча й дуже повільно. Ми (греко-католики - Бі-Бі-Сі) не прийшли до Києва, ми повернулися до Києва. Двісті років тому нас із Києва вигнали. І пізніше послідовно почали в Україні, яка тоді була під окупацією царської Росії, нас винищувати
Бі-Бі-Сі: Яка зараз релігійна ситуація на Західній Україні? Були нарікання, що не все ще вгамувалося... як би ви зараз схарактеризували стосунки між православними і греко-католиками на заході України?
Кардинал Гузар: Мені дещо трудно сказати безпосередньо щодо заходу України, бо я зараз у Києві і не слідкую безпосередньо. Але я не бачу якоїсь особливої зміни від минувшини. Сьогодні - вже не початок 90-х років, коли з різних причин було й напруження, й погане напруження... Сьогодні цього не було вже останніми роками. Чуються голоси, декларації деяких владик чи деяких священиків православних, які можна було б назвати неприязними. Але скажу так, що якоїсь лінії в тому напрямі, якоїсь постійної послідовної політики, дивлячись із Києва на західні області України, я не спостеріг. Богу дякувати, що вдержується якийсь мир і спокій. Знаєте, що Московський патріархат каже, що їхні вірні живуть під переслідуванням зі сторони греко-католиків. Кажуть, що це є причина, чому патріарх Московський не може зустрітися з Папою Римським. Але коли ставиться питання: "Прошу дати конкретні приклади", де і коли відбуваються такі переслідування... вони є вигаданими, бо ніхто не годен дати конкретні докази.
Бі-Бі-Сі: У Києві триває будівництво головного собору УГКЦ на березі Дніпра. Часом із консервативних православних кіл лунають докори, що, мовляв, греко-католики прийшли до Києва. Як би Ви відповіли їм?
Кардинал Гузар: Дуже просто. Ми не прийшли до Києва, ми повернулися до Києва. Двісті років тому нас із Києва вигнали. І пізніше послідовно почали в Україні, яка тоді була під окупацією царської Росії, нас винищувати. Ми остаточно залишилися без власної ієрархії: чи католицької, чи навіть православної, для української православної церкви. Отже, ми не прийшли; ми не якісь нападники, що прийшли займати чужу територію. Ми повернулися до Києва. І бачите - пам'ятаєте таку річ? Берестейські домовленості, які популярно називаються "Берестейська унія", - це зробила ієрархія Київської церкви під проводом свого митрополита Рогози. Отже, говорити про нас, немовби ми якесь нове тіло, нове явище на березі Дніпра, - це не відповідає навіть, сказати б, дуже примітивним поняттям історії.
Бі-Бі-Сі: Зараз Ватикан оголосив про те, що незабаром завершиться процес беатифікації Папи Римського Івана Павла ІІ. Ви особисто дуже добре знали попереднього Папу. В чому особисто для Вас значення беатифікації попереднього понтифіка?
Кардинал Гузар: Я думаю, що це для нас дуже мила звістка. Всі ми до сьогодні - і не тільки греко-католики, але й дуже багато православних - дуже мило згадуємо той візит слуги Божого Папи Івана Павла ІІ в Україну. Він нам дуже багато приніс. Свідомі люди дуже, дуже йому за це вдячні. В його особі, в його підході, промовах і проповідях відчулося особливу печаливість за нашу церкву. Бажав він своїми словами, своїми молитвами підтримати нас, заохотити до кращого, до вищого. Скільки я можу сказати, не тільки моє особисте враження, але те, що чую від інших людей, - що ця полумінь, яку він запалив в нас, вона й досьогодні горить. Вона становить певний орієнтир для нас. Люди часто - і католики, і некатолики - відкликуються до його слів. Цей візит залишив таку пам'ять живу і на такому високому рівні, що я думаю, що всі будуть раді, що ця беатифікація буде завершена. А далі, думаю, будуть подальші кроки до канонізації, і думаю, ми тому також будемо дуже раді.
Бі-Бі-Сі
До списку статтей
