Воїн світла
Топ-менеджер компанії «Іскра» Мирон Костів бореться з кризою, відкриваючи нові ринки збуту та впроваджуючи енергозберігаючі технології
В інтерв’ю Контрактам Мирон Костів, голова правління — генеральний директор ВАТ «Іскра» (виробництво ламп), розповів про те, що:
1) коли з Китаєм неможливо конкурувати, з ним слід співпрацювати
2) продукція європейських виробників стала неконкурентною на пострадянському просторі
3) не скорочував персонал і не зменшував зарплати
4) 60% приросту виробництва отримав за рахунок ефективного використання енергоресурсів
Як ви, аудитор, стали керівником підприємства з виробництва ламп?
— До 32 років я працював аудитором в компанії «УкрЗахідАудит». Вона з 1994 року обслуговувала Іскру. Тож я добре знав слабкі й сильні сторони цього підприємства. Пройшовши через гіперінфляцію 1993– 1994 років, яка в той час сягала 3000%, воно було знекровлене й потребувало сильних фахівців з фінансів. Тому тодішній гендиректор Павло Приставський запропонував інвестору, який володів контрольним пакетом акцій Іскри, призначити мене на посаду фінансового директора.
Я на той момент мав кілька пропозицій, зокрема від компанії UMC. Вона тоді лише починала свою діяльність. Але я, сходивши на співбесіду, вирішив відмовитися, бо мобільний зв’язок тоді не вважали за солідний бізнес. Натомість Іскра була величезним заводом із багатою історією. Тож я вибрав її. Але вирішив піти туди лише на два роки.
Чому на два?
— Керівництво Іскри поставило переді мною конкретні завдання — автоматизувати бухгалтерський облік, чітко структурувати його на фінансовий, управлінський і податковий — та визначило терміни їхнього виконання. Коли основні критичні проблеми були вирішені й почалася рутинна робота, мені стало нецікаво і я сказав, що повертаюся в аудиторську компанію.
Хай буде світло!
У відповідь мені запропонували підвищення — посаду в. о. генерального директора. Я не був технічним спеціалістом, особливо в такій вузькій галузі, як джерела світла, але за два попередні роки зрозумів специфіку технологічних процесів, увійшов у курс справи й погодився на нову керівну роль.
Але перед цим відбулася співбесіда з інвестором. Мені довелося летіти до Лондона. Я підготував звіт і презентацію стратегії розвитку Іскри на наступні два роки. Якщо на попередньому етапі стояло завдання зберегти виробництво, то тепер Іскра мала розвиватися як повноцінна світлотехнічна компанія й випускати увесь асортимент джерел світла. Ця стратегія сподобалася інвестору, і на загальних зборах акціонерів він затвердив мене гендиректором — головою правління Іскри. Три роки я працював на цій посаді, а потім ще стільки ж — головою спостережної ради.
А як ви здобули цю посаду?
— Все почалося з того, що я відвідав у Франкфурті міжнародну виставку «Освітлення й будівництво». Я був вражений масштабами представлених на ній експозицій, третину з яких привезли китайці, і зрозумів, що Іскра дуже маленька, і якщо залишиться такою впродовж кількох років, то не матиме майбутнього. Також я усвідомив: якщо з Китаєм неможливо конкурувати, то з ним треба співпрацювати. І ми почали налагоджувати відносини з тамтешніми підприємствами. Дотепер купуємо у них електроніку, бо вітчизняні аналоги на 50%, а то й на 100% дорожчі за їхні. Об’їздивши китайські підприємства, я зрозумів, у чому ми все-таки можемо конкурувати з КНР: у собівартості скла, яке використовується в лампах загального призначення, — галогенових, люмінесцентних, лампах високого тиску. Тому з часом нашою стратегічною метою став розвиток власного скляного виробництва.
Коли я розповів про всі ідеї, які спали мені на думку, інвестору, мене призначили головою спостережної ради Іскри.
Як ви просували свою продукцію на Захід?
— У 2001–2004 роках Іскрі довелося адаптувати українську лампочку, яку раніше випускали згідно з ГОСТом, а пізніше — з ДСТУ, до міжнародних стандартів. Нову продукцію потрібно було відповідно брендувати. Тоді Іскра розробила дві торговельні марки — «Вольта» і «Тесламп», — під якими львівські жарівки й тепер продаються в Європі. Під першим брендом ми виготовляємо побутові лампи, під другим (цю марку нам дозволив використовувати давній чеський партнер «Тесламп») — автомобільні.
Першим компаньйоном, з яким Іскра скооперувалася вже на західноєвропейському просторі, була невеличка німецька компанія «Нарва», яка також випускала лампочки розжарювання. Німці понад усе вимагали від нас якісної продукції й добре налагодженої логістики. Ми доклали чимало зусиль, аби змінити менталітет українських працівників, які не звикли працювати по-німецьки.
Наступна ваша посада — радник з інвестиційних питань. Це підвищення чи пониження по ієрархічній драбині?
— Ця посада розширювала повноваження й посилювала відповідальність. Коли я був головою спостережної ради, приймав рішення про стратегічні напрямки розвитку Іскри. Їхня розробка та втілення й стали прерогативою радника, який мав вирахувати дохідну та витратну частини, шляхи інвестування, окупність проекту, захищати інвестиційний бюджет. Це, по суті, були окремі бізнес-плани.
Ми зосередилися на двох стратегічних напрямках — освітленні та медичній техніці. Бо ці галузі є суміжними за технологіями. В медичній техніці використовують багато професійного освітлення: ним обладнані операційні столи, стоматологічні крісла, кувези для новонароджених тощо. Іскра виграла конкурс і придбала державний пакет акцій науково-дослідного заводу медапаратури РЕМА у Львові. Підприємство тоді було банкрутом, але 2009 року вийде на рівень беззбитковості.
Скільки інвестпроектів ви ведете?
— Понад двадцять. Більша частина з них реалізована. Вартість проектів — від EUR200 тис. до EUR4–5 млн. Наприклад, EUR400 тис. ми витратили на будівництво енергетичної підстанції. Завдяки їй вдалося перейти на нові форми енергозабезпечення, зекономити кошти, зменшити викиди СО2. Цей проект був профінансований екологічним фондом «Нефко». Понад 30% усіх цоколів, які виготовляють в Європі, виробляються з використанням нашого ізоляційного скла. Це стало можливим завдяки введенню в експлуатацію другої енергоефективної печі.
А тепер ви знову кризовий менеджер?
— Виходить, що так. 8 грудня 2008 року мене знову призначили генеральним директором Іскри.
В умовах кризи ми не зменшуємо об’єми виробництва. Випускаємо понад 200 млн ламп на рік. Крім того, щороку на 20% збільшуємо виробництво компонентів. Лампи продаємо загалом у понад 30 країнах світу. Співвідношення продукції, яку реалізуємо під власними торговими марками й брендами замовників, становить від 30% до 70%.
Як змінюється співпраця із західними партнерами внаслідок кризи?
— Ми відчуваємо кризу на всіх ринках збуту. Вона не оминула й великі міжнародні компанії: зменшилася кількість та обсяги замовлень. Залежно від ринків падіння становить від 10% до 30%. Вихід один — треба шукати нові ринки. У лютому цього року ми відкрили представництво в Росії. Бо сьогодні продукція європейських виробників за рахунок подорожчання валюти стала на пострадянському просторі неконкурентною. Ми ж отримали можливість суттєво збільшити там продаж.
Хіба в Росії немає своїх виробників ламп?
— У них є п’ять великих підприємств. Однак вони купують компоненти у нас. Тобто російська лампа зроблена з наших складових.
До яких непопулярних заходів вдаєтеся в час кризи?
— Ми не скорочували людей, не зменшували зарплату, зате переоцінили свої накладні витрати. Економія вийшла на перше місце. Передусім, збільшили норми виробітку — кількість споживання сировини й матеріалів на одиницю продукції. У масовому виробництві зростання норми виробітку лише на 0,5% дає величезні кошти. Якщо вихід продукції замість 93,5% становитиме 94%, то за результатами року це буде 1 млн ламп, або 1 млн грн.
У вашій лампочці буде менше скла?
— Ні. Його буде менше битися у ході техпроцесу, в дорозі.
Крім того, в дуже жорсткий режим переведено облік грошових потоків. Двічі на тиждень проводимо наради. Щоденно аналізуємо продажі, ведемо переговори з постачальниками про можливі умови розрахунків. Тобто на підприємстві оголошено напіввійськовий стан. Зараз немає можливості спланувати роботу бодай на півроку чи рік.
Гривня в четвертому кварталі девальвувала на 60–70%. А ми вартість одразу підняти не могли, бо це паралізувало б реалізацію продукції. Тому довелось поетапно підвищувати ціни, з місяця в місяць у межах 3–6%. Це дало можливість не втратити в продажах і, крім того, плавно вийти на рівень беззбитковості (в четвертому кварталі ми мали збиток $2,5 млн).
Зараз ви збиткові?
— За підсумками першого кварталу будемо збитковими. У другому кварталі плануємо отримати прибуток.
Ваші енергозберігаючі технології допоможуть пережити кризу?
— З 20 інвестпроектів половина спрямована на енергозбереження. Бо в структурі собівартості нашої продукції енергоносії чотири роки тому становили 8%, а тепер — понад 25%. Бо ж у 2004 році ціна газу була $55 за 1 куб. м, а у 2009-му — $330. В результаті застосування енергоощадних технологій за останні п’ять років споживання газу на Іскрі не зросло, а випуск товарної продукції збільшився на 60%. Це означає, що такий відсоток приросту ми отримали лише за рахунок ефективного використання енергоресурсів.
Персона
Мирон Костів народився 17 серпня 1967 року у Львові
Освіта: 1986–1991 рр. — Львівський торгово-економічний інститут, спеціальність «організація механічної обробки економічної інформації»
1993–1996 рр. — аспірантура Львівської комерційної академії, кафедра бухгалтерського обліку, аналізу та контролю господарської діяльності
2001–2005 рр. — Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при Національному університеті імені І. Франка, спеціальність «правознавство»
2007 р. — здобув звання кандидата економічних наук
Життєве кредо: отримувати задоволення від зробленого
Остання прочитана книга: «Гаррі Поттер»
Хобі: робота
Чим пишається: колективом
За що соромно: немає такого
Кар’єра
1991–1993 рр. — заступник фінансового директора страхової компанії «Дністер»
1994–1999 рр. — аудитор аудиторської фірми «УкрЗахідАудит»
1996–1998 рр. — фінансовий директор аудиторської фірми «УкрЗахідАудит»
1998–1999 рр. — генеральний директор аудиторської фірми «УкрЗахідАудит»
1999–2001 рр. — фінансовий директор — головний бухгалтер ВАТ «Іскра»
2001–2004 рр. — голова правління — генеральний директор ВАТ «Іскра»
2004–2006 рр. — голова спостережної ради ВАТ «Іскра»
2006–2008 рр. — радник з інвестиційних питань ВАТ «Іскра»
З кінця 2008 р. — голова правління — генеральний директор ВАТ «Іскра»
Компанія
світлотехнічна компанія «Іскра», виготовляє понад 280 видів ламп під 20 торговельними марками. Експортує понад 50% продукції
Дохід за 2008 рік: 200 млн грн
Кількість працівників: 2300
Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Контракти
До списку статтей
