Польський «консулят» стає довгобудом
Замовник і виконавець робіт не можуть домовитися про «бабки». Термін здачі будівлі перенесли на літо…
Будівництво нового Генконсульства Польщі на вул. І. Франка зайшло у глухий кут. Приміщення дипломатичної установи, яке збудоване більш як на 95%, зупинилося… Між замовником будівництва (а це польська сторона) та забудовником (“Компанія “BEEM-Будсервіс”) пробігла чорна кішка. Сторони ніяк не домовляться: хто, кому і скільки винен за роботу… Поляки начебто заборгували забудовнику близько 4 млн. грн. Відмовляються платити, погрожують змінити генпідрядника.
Відкриття нового польського консульства львів’яни чекають з нетерпінням. Адже є надія, що з-під “консуляту” зникнуть черги…
Будівництво нової консульської установи розпочалось у 2007 році. Як повідомив доцент кафедри архітектури НУ “Львівська політехніка” Василь Петрик, на місці нового приміщення Генконсульства Польщі була будівля школи святої Софії. На цей будинок львівські архітектори підготували документи, щоб зареєструвати його як нововиявлену пам’ятку архітектури. Проте міська рада вирішила передати цей будинок разом із прилеглою до нього територією для спорудження нової резиденції консульства… Кореспондент зустрілася з директором будівельної компанії “ВЕЕМ-Будсервіс” Володимиром Бригадиром та фінансовим директором Ольгою Скибою.
- Дві сторони не можуть домовитися про остаточну вартість робіт?
Володимир Бригадир. Генпідрядник вклав у будівництво власні 4 млн. грн. Ще стільки ж коштів необхідно, щоб завершити роботи.
Ольга Скиба. Якщо ці кошти розкласти: 600 тисяч грн. нам винні за пусконалагоджувальні роботи (коли встановлюють складне обладнання, його потрібно перевірити у дії).
2 млн. грн. – за матеріали і обладнання (виникла різниця в цінах через коливання курсу валют). 5,5 млн. грн. – вартість монтажних робіт.
– Чи прописано у договорі, що через інфляцію необхідно провести індексацію вартості робіт?
Ольга Cкиба. Там чітко не написано, що інфляція може збільшити суму договору. Але є вказано, що якщо виникають якісь додаткові роботи або непередбачувані, то замовник зобов’язаний їх оплатити. Пусконалагоджувальні роботи не передбачені договором, але їх потрібно провести. Матеріали ми закуповували виключно того виробника, на якого вказував замовник. Паркет лише певної фірми і певної якості… Коли ми уклали угоду, не могли передбачити, що ціна на імпортні оздоблювальні матеріали та обладнання зросте на 90%. Тому вважаємо, що необхідно компенсувати витрати, яких зазнав генпідрядник.
- На яку суму був початковий проект будівництва?
Ольга Скиба. Це конфіденційна інформація. Але скажу, що вартість будівництва в гривнях зросла на 35% через додаткові вимоги замовника.
– Скільки коштує 1 кв. м такої будівлі?
Володимир Бригадир. Вартість 1 кв.м становить близько 1 тисячі євро. Консульство – готовий «для вживання» об’єкт. Там куленепробивні вікна, двері, паркінг, дороге зовнішнє оздоблення, сучасне інженерне обладнання.
- Що кажуть поляки про цю ціну?
Ольга Скиба. Вони посилаються на початкову ціну 2007 року. Вона становить 1145 євро за 1 кв.м без додаткових робіт. В євро об’єкт став дешевшим для замовника на 12% від початкової договірної ціни. За рахунок зміни курсу валют. Крім того, для іноземних замовників Україна відшкодовує ПДВ. Це мінус 20% від фактичної вартості об’єкта. Виходить 800 євро «з копійками» за 1 кв.м. Це за нинішніми мірками – подарункова ціна!
- Ви пропонували полякам, аби замовляли дешевші матеріали?
Володимир Бригадир. На нашій фірмі є певна процедура вибору постачальників матеріалів і виконавців (проведення тендера). Але ми повинні були внести корективи у свої правила. Були такі матеріали, які постачає в Україну лише одна фірма. Наприклад, фасадна система, покриття даху, ковролінове покриття, скляні перегородки тощо. Замовник на нас тиснув, повинна бути саме ця фірма.
Ольга Скиба. Замовник, в особі технічного нагляду, говорив: «Додаткові витрати ми вам компенсуємо, знайдемо гроші». Виявляється, нас присипляли… На сьогодні ми змінили кількох постачальників. Витратили близько 2 млн. грн. Акти виконаних робіт поляки не підписали... Наприклад, двері вийшли дешевші і не того замовника, якого лобіювало консульство. Хоча параметри і якість дверей – згідно з проектом.
- Проект консульства багато критикують, називають і бункером, і мавзолеєм… Будівля є громіздкою, не вписується у район старовинних особнячків…
Володимир Бригадир. Будівля справді випадає з архітектурної концепції цього мікрорайону. Але проект затвердив головний архітектор Львова. Хоча в середині колективу «Містопроекту» і виникали суперечки. Проект погодили, він пройшов експертизу. За документами будівля «вписується». Вона є сучасною. Якби її «посадити» в іншому місці, наприклад, в районі Сихова, вона би стала окрасою району.
- Ви у збитках?
Володимир Бригадир. Якщо не заплатять 4 млн. грн., які нам заборгували за матеріали і роботу, будемо у збитках.
Ольга Скиба. Коли ми укладали угоду, це був не бізнес-проект, ми не планували отримати величезних прибутків. Прибуток, який був закладений у будівництво консульства, – 1,7%. Це був, радше, іміджевий проект. Польське консульство – знаковий об’єкт для нашого міста. Ми хотіли, щоб про нас говорили як про серйозну будівельну фірму. Ми робили реконструкцію львівського та київського вокзалів, будували банки...
- Чому консульство зайняло таку позицію?
Ольга Скиба. Думаю, замовник використовує доповіді представника технагляду, який подає викривлену інформацію. Пан Бадовський (Зигмунт Бадовський – консул Генконсульства РП у Львові, працює на цій посаді шостий рік, саме з ним будівельна фірма веде переговори. – Авт.) – фахівець високого рівня. Він мав би проконсультуватися з іншими спеціалістами з будівництва. Якщо стіл, до прикладу, коштує 100 доларів, хочемо за нього 100 доларів. Його собівартість така. Не можемо віддати його дешевше… А в будівництві набагато складніше! Але ми люди компромісні. Ніколи ні з ким не йшли на судові суперечки.
- Ви коли починали цей проект, на посаді Генконсула був пан Осуховський. Тепер – пан Опалінський. Чи знаєте ви позицію нинішнього Генерального консула?
Володимир Бригадир. Його думку важко назвати сформованою. То він категорично заявляє, що не хоче з нами працювати. Потім ми підписуємо додаткову угоду і працюємо далі. Його позиція є незрозумілою.
- Чула таке, що Опалінський погрожував, що вашу фірму закриють за півгодини?
Володимир Бригадир. Нам казали: якщо будемо вступати з ними у суперечки, дебати чи навіть звернемося до суду, то «гарантують», що нашу фірму закриють… Ми працюємо згідно із угодою. Бувають моменти, я би не сказав зверхнього ставлення, але з позиції сили. Ваша фірма стане банкрутом, з об’єкта ми вас виженемо і тому подібне… Ми звернулися з листом до міністерства закордонних справ Польщі та до посла Польщі в Україні. Поки що відповіді немає.
Ольга Скиба. Ми не хочемо більше. Хочемо, щоб нам заплатили стільки, скільки це коштує. З іншими фірмами ми працюємо за ринковими цінами, які є у рази вищі. В Україні 1 кв.м елітного житла («голі стіни») коштує 2 тисячі євро. Ми звернулися в БТІ, інститут судової експертизи, щоб вони все перевірили. Ми це робимо не для того, щоб мати в суді якісь докази. Наша сторона також може помилитися в розрахунках. Тому, хочемо бути упевненими, що все правильно.
- Якщо польська сторона впреться і не захоче платити, ви подаватимете до суду?
Ольга Скиба. Іншого виходу немає.
- Яка ситуація на будові? Чи ведуться там якісь роботи?
Володимир Бригадир. Мінімальні роботи ведуться. Незначна кількість людей там працює. За місяць усі роботи можна було б завершити. Але чим далі це питання буде тягнутися, тим більшою буде заборгованість.
Ніхто, крім нас, не добудує цей об’єкт дешевше і швидше. Розірвання угоди – довгий процес. І ми не поступимось. Бо маємо заборгованість перед нашими субпідрядниками. Якщо почне будувати інша фірма, можуть виникнути питання, відповіді на які знають лише наші фахівці. Без нашого відома передача будівельного майданчика неможлива.
Сюзанна БОБКОВА
Високий замок
До списку статтей
