|
||
Спорт. Футбол: У недільному поєдинку "Карпати" та "Арсенал" поміняли голи на очки
Судді: Абросимов (Одеса), Александренко (Вінниця), Дем"яненко (Мукачеве). Делегат ФФУ: Махно (Кіровоград). «Карпати»: Налєпа, Федорів, Петрівський, Іщенко (к), Юревіч, Кополовець (Луцик, 53), Худоб"як, Ґодвін (Кірильчик, 74), Ткачук, Батіста (Фещук, 53), Ковєль. Запасні: Мартищук, Лапко, Бідловський, Женюх. Головний тренер: Валерій Яремченко. «Арсенал»: Рева, Парфьонов, Симоненко, Распопов (Литовченко, 90), Беньо (к), Романчук, Хомин, Закарлюка, Селезньов (Деметрадзе, 79), Жоземар (Біто, 64), Ессола. Запасні: Деонас, Кузнєцов, Мізін, Батальський. Головний тренер: Олександр Заваров. Попередження: Худоб'як, 14, Кополовець, 41 – Беньо, 6, Біто, 67, Распопов, 86. «Карпатам» не можна дорікнути в тому, що у їхніх очах не було вогню. Самовіддача у матчі проти «Арсенала» зіграла значну роль, змусила уболівальників переглянути своє ставлення до команди. Не виграли, не витрясли з київського колючого каштана бодай одного плода, але, як сказав Валерій Яремченко, зробили крок вперед. Серйозну роль у грі, безумовно, відіграв газон «України». Трава, яка ще потребує трохи часу, аби прижитися до землі, не витримала натиску дощу і футболістів. Про швидкісні атаки можна було забути. На перший план вийшла характерна для українського чемпіонату боротьба. Поки поле було не понівечене шипами від бутсів, на ньому відбувалося багато цікавого, як, зрештою, й передбачали перед матчем. «Карпатам» вкрай необхідно було набирати очки, щоб вилізти з болота турнірної таблиці. «Арсеналу» теж очки не завадили б – команда Заварова набрала досить непогану ходу. Та й підбір гравців київського клубу теж вражає. Як для середняка, гравці рівня Парфьонова, Беня, Мізіна, Закарлюки, Ессоли, Деметрадзе чи Жоземара – просто знахідка. Більшість гравців «Арсенала» мають за своєю спиною чималий досвід, дехто з них виступав і виступає за збірні своїх країн. Тому стан львівського поля був на руку саме молодим «Карпатам», адже техніка арсенальців у середині поля нівелювалася. У першому і на початку другого тайму господарем у центрі був Самсон Годвін, який самовіддано стелився в підкатах, забираючи м’ячі в киян. Непогано відіграв і його партнер Андрій Ткачук. У принципі, головне завдання Андрія – грати на атаку. Однак більше футбольного часу він витратив на допомогу та підстраховку Годвіна. Ясна річ, поле не дало розбігатися і карпатівським крайкам – Худоб’яку та Кополовцю. Ігор старався, як завжди, але звичних його проходів, які б закінчувалися точними передачами, практично не було. Батіста і Ковєль змушені були постійно відтягуватися назад, полюючи на м’яча. Тому гострі моменти біля воріт Реви виникали дуже рідко. Протягом усього матчу «Карпати» тиснули на «Арсенал». Кияни контратакували незначними силами – очевидно, розуміли, що нічия для них у цій грі буде прийнятною. Особливо напруженою та нервовою гра була в останні хвилини. Обидва тренери, не шкодуючи голосові зв’язки, підставляли свої обличчя на холодний дощ, щось кричали до своїх гравців, арбітрів… Гра от-от мала закінчитися. Ковєль отримав точну передачу, розвернувся з-під захисника, помчав у напрямку воріт. Ще б кілька метрів, і можна було пробивати. Распопов, який висів у нього на спині, вирішив не сподіватися, що Ковєль не влучить, і збив білоруса. Суддя показав екс-карпатівцю жовту картку. Після матчу арбітр йшов до роздягальні. «Пане суддя, за фол останньої надії показують червону картку», - вигукнув хтось із натовпу. Дивно, але Євген Абросимов спокійно відповів: «Ні-ні, там були ще гравці, жовта картка». Як би не було, за кілька хвилин до фінального свистка Фещук готувався пробити зі штрафного. Хтось із «Арсенала» впав у власному штрафному – ногу спіймав корч. Дощ став сильнішим, гравці витирали брудні обличчя. Фещук пробив. З такої відстані він забивав уже не вперше – цього разу Рева у падінні відбив. Була нагода скористати з лежачого голкіпера, але слизький м’яч закрутився в ногах Кірильчика. Відповідь «Арсенала» - ідентичний штрафний. Тільки б не пропустити на останній хвилині… Ні, м’яч полетів до уболівальників. Налєпа швидко вибиває м’яча низом – так він робив увесь другий тайм, точно в ноги Фещуку. Ще одна атака не вдається через слизьке поле. Фінальний свисток. Нічия. |
|
| ||||