|
||
Барахолка прийшла у соцмережі
Речі на розкладачках просто неба. Найпопулярніший товар – одяг і взуття. Хтось продає власний (сусідів, родичів, знайомих) вже непотрібний крам, а так звані «перекупники» скуповують товар у секонд-хендах і перепродають його за вищою ціною. Одяг - «за останнім трендом» та відверто старомодний. Переважно європейського виробництва, що вселяє надії на купівлю якісної речі. Ціни не набагато нижчі, ніж на звичайних ринках. Що стосується взуття, то на барахолках вартість подекуди вища, ніж у магазинах. Але є один плюс: дуже мала ймовірність, що хтось з ваших знайомих, друзів чи колег матиме у своєму гардеробі таку ж саму річ. Покупців на таких базарчиках небагато. За словами продавців, колись торгівля була жвавішою. З’явилися ті ж магазини секонд-хенду, й люди, що раніше купували вживаний одяг на «барахолках» (чи «гуманітарках» як їх ще часто називають) почали надавати перевагу саме їм. Щоправда, є продавці, які торгують винятково новими речами. Це так звані «човники», що роблять закупівлі за кордоном та продають крам у нас вже за більшою ціною. Відома «барахолка» біля пам’ятника друкареві Івану Федорову. Тут і книжки на будь-який смак - фентезі, класика, підручники, словники, журнали, 50-річні випуски газет… Серед «непаперової» продукції – монети, платівки, статуетки,медалі, предмети побуту, деколи трапляються справжні історичні експонати. Як то кажуть: до кольору до вибору. Тут активно купують здебільшого художню літературу. Якщо книжка Нечуя-Левицького у книгарні коштуватиме щонайменше 20 гривень, то тут можна придбати за 10 грн. Є й книги, що попитом не користуються майже зовсім. Наприклад, підручники для техніків. Наука не стоїть на місці, тому такі книги вже давно втратили свою актуальність та навчальну цінність, про що не здогадуються їхні продавці. Комп'ютеризація не оминула й такої, здавалося б, далекої від інформаційних технологій речі, як барахолка. У соцмережах вже є кілька таких спільнот, що налічують кілька тисяч користувачів (і це лише львівські групи). Їхня основа – це нормальні людські стосунки, що записано у правилах груп. Основна вимога – ввічливість. Перевага таких необарахолок - зручність. Продавцю не потрібно стояти під палючим сонцем чи у мороз. Досить лише викласти фото лота і його опис. «Спільнота, створена для комфортного обміну, продажу та купівлі речей та послуг, за цінами нижчими за ринкові. Наша спільнота створена на засадах переваги здорового глузду над правилами», - йдеться у статуті однієї з таких груп. Найбільше - традиційно одягу, а особливо дитячого, адже малі діти дуже швидко ростуть. Ціни, як правило, на 40%-50% нижчі, ніж у магазинах чи на ринках. А щось можна купити з карколомною знижкою. Є, до прикладу, пропозиція щодо весільної сукні, яку придбали за 4200, а продають за 1500 гривень. Є й речі зовсім нові чи одягнуті/взуті раз чи два. Їх продають, бо не підійшов розмір, колір чи просто не сподобалося. Можна щось й отримати задарма чи за кілограм яблук або упаковку кави, наприклад. Або стати щасливим власником чотирилапого друга. Багато техніки та меблів. Такі речі можна продати, розмістивши оголошення у газеті. Але це коштує грошей, а у таких спільнотах це абсолютно безкоштовно. Можна купити новомодні ноутбуки від відомих виробників, що були у користуванні кілька місяців. Зі знижкою близько 20%. Смартфони, різні ґаджети, планшети, які з виходом нової моделі стають вже немодними. Меблі - переважно радянського виробництва. Хочете шафу за «дякую» - є шанс. А книги можна роздобути такі, які в українських книгарнях не знайдеш. Є й українська література, зарубіжна, книги для дітей, підручники. Ціна коливається від 15 гривень до 50. Деякі віддають просто так. Також з’являються дуже масштабні пропозиції: квартири, земельні ділянки, будинки. Щоправда, вони трапляються дуже зрідка. Хто покупці та продавці на таких on-line барахолках? Представники всіх занять, професій та суспільних прошарків: студенти, митці, програмісти, домогосподарки, молоді матусі, щасливі молодята, редактори газет. Комусь барахолки й у стандартному, й у новітньому вигляді можуть не подобатися через непрестижність чи негігієнічність. Однак вони досі мають переваги – не лише нижча ціна, але й можливість торгу і звичайного людського спілкування. Марта Кобринович |
|
| ||||