Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
 
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

AnShLv uk-UA

На головну Архів новин -25% знижка на вікна у Львові
14/01/13

Професіонали емігрують з України

В Україні піднімається нова міграційна хвиля – через нестабільність і відсутність перспектив більша частина українських професіоналів сьогодні готові пакувати валізи. Кілька років тому тих, хто втратив надію і терпіння, було вдвічі менше, пише Інна Прядко у №1 журналу "Корреспондент" від 11 січня 2013 року.

Марлен Османов, 26-річний інженер-конструктор, живе і працює в Севастополі – він проектує бурові платформи. Однак його надії на майбутнє сягають далі від Чорного моря. Османов, який старанно студіює англійську, розіслав своє резюме в західні компанії, які займаються нафторозробками, і вже почав проходити співбесіди.

Молодий фахівець не бачить для себе перспектив в Україні і сподівається знайти роботу в Євросоюзі, ОАЕ, Канаді, Росії чи країнах Азії – Китаї, Сінгапурі, В'єтнамі. Своє прагнення Османов аргументує не вагаючись: в Україні його галузь відстала на півтора десятка років, можливість кар'єрного росту різко звужує кумівство, доходи колег на Заході і навіть у Росії у рази вищі, в той час як зарплати Османова з вирахуванням податків ледь вистачає на те, щоб знімати квартиру.

"За останні п'ять років [в Україні] нічого не змінилося, інфляція зростає, підприємства закриваються", – констатує кримчанин. "Влада живе сама по собі, а ми самі по собі. Напевно, це неправильно?" – озвучує інженер питання, на яке сам уже відповів. Він готовий до еміграції, бо впевнений, що ситуація в країні лише погіршуватиметься.

Число українців, які поділяють песимізм Османова, зростає з кожним роком. За даними недавнього дослідження рекрутингової компанії Форсаж, яка опитала близько 2 тис. управлінців середньої та вищої ланки, переїхати на роботу за кордон готові 54% респондентів, а ще 28% погодилися б на тимчасову трудову еміграцію. Водночас, за даними Форсажу, ще у 2006-му свою готовність до переїзду висловлювали загалом 20-30% менеджерів.

Валізні настрої серед найбільш кваліфікованих кадрів підтвердило й опитування рекрутингового порталу hh.ua, чию аудиторію склали переважно 30-річні працевлаштовані фахівці з вищою освітою. 48% з них заявили, що мають серйозні наміри виїхати з України, ще 43% іноді замислюються про працевлаштування за кордоном, і лише 4% не планують залишати батьківщину.

Такі міграційні установки зріють у суспільстві тоді, коли простір можливостей в країні "стискається до межі", пояснює доктор економічних наук, професор Ірина Прибиткова, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України.

"Це люди, які усвідомили, що у них немає майбутнього, їхнє майбутнє закінчується сьогодні, вони нічого не можуть спланувати [через нестабільні політичні та економічні реалії в країні]", – констатує Прибиткова, що досліджує процеси міграції в Україні впродовж усіх років незалежності.

Межа мрій

З квітня 2012 року киянин Андрій Анпілогов обживається в Шанхаї. Тут таки скоро з'явиться на світ його первісток: в Піднебесну 29-річний українець переїхав разом із дружиною і тепер працює розробником в IT-компанії Altium, очолюючи групу китайських колег.

Анпілогов зізнається, що недовго роздумував над пропозицією роботодавця, який знайшов його через соціальну мережу LinkedIn, адже Altium – один з провідних світових виробників програмного забезпечення. Ключовою причиною, що підштовхнула киянина до еміграції, було саме бажання рухатися вперед у своєму розвитку, що на батьківщині йому уявлялося малоймовірним.

"Я розумію, що бізнес, з яким я можу зростати професійно, практично неможливий в Україні через політичні та економічні умови", – зазначає Анпілогов.

На відсутність можливостей для повноцінної професійної реалізації в Україні вказав 41% респондентів hh.ua. Ще більш вагомими причинами, що пояснюють еміграційні настрої молодих фахівців, опитані вважають відсутність майбутнього для себе і родини в Україні (72%), а також низький рівень оплати праці (44%).

Ситуація в країні залишає мало надій більшості українців, свідчать свіжі дані моніторингу Інституту соціології Українське суспільство 1992-2012: стан та динаміка змін.

Число громадян, які сподіваються, що їхнє життя налагодиться протягом найближчого року, скоротилася з 40,2% у 2005 році до 14,9% у 2012-му. І якщо сім років тому лише 18,3% українців не бачили перспектив поліпшення життя в прийдешньому році, то сьогодні таких 51,3% – це найвищий показник за останнє десятиріччя.

Причому всі ці десять років з року в рік близько 73% респондентів зазначають, що їм не вистачає порядку в суспільстві, а близько 70% скаржаться на недотримання чинних законів.

В останні роки кількість охочих виїхати за кордон зростає, насамперед, за рахунок кваліфікованих кадрів, зазначають експерти. За словами Марини Маковій, гендиректора hh.ua, потенційні емігранти – переважно молоді люди, до 30-40 років, як правило, які мають освіту й володіють англійською мовою.

Найкращі шанси реалізувати себе за кордоном – у представників IT-сектора, медиків, інженерів і вчених вищого рівня, а також загартованих українськими реаліями економістів і менеджерів.

Найбільше співвітчизників ваблять країни Європи (63% опитаних hh.ua), Канада і США (42%), менше – Австралія (20%). Однак якщо на Заході їм часто все ж доводиться миритися зі статусом мігрантів, то в Азії до українських фахівців ставляться з пієтетом, порівнює Анпілогов, що мав досвід зарубіжних відряджень у Великобританію і США.

"В Азії не відчуваєш себе вигнанцем: тут зберігся культ білої людини, і, переїжджаючи сюди, європеєць отримує більш високий соціальний статус, ніж місцеві жителі", – розповідає колишній киянин.

Ще одна категорія охочих знайти себе за межами України – молодь і студенти, які виїжджають на навчання за кордон, розповідає Тамара Марценюк, доцент кафедри соціології Національного університету Києво-Могилянська академія, яка веде також курс про міжнародні стипендії на київських курсах Кругозір і сама неодноразово брала участь в таких програмах.

Марценюк відзначає зростання інтересу до західної освіти з боку не тільки студентів, але й тих, хто в розквіті кар'єри зважується на зміни в житті.

"На моїх курсах бувають і ті, хто чесно зізнається, що прагне використовувати освітні стипендійні можливості як трамплін, щоб залишитися на Заході", – зауважує Марценюк.

23-річна Марина Бліновська ще два роки тому, під час навчання в бакалавраті Національного авіаційного університету, взялася активно досліджувати зарубіжний освітній ринок. Вона побувала в літніх медіашколах в Австрії та Швеції, взяла участь у конференціях в Голландії та Бразилії. А нинішнім літом переїхала в Стокгольм, зумівши вступити у шведський Королівський інститут технологій, де зараз вивчає медіаменеджмент.

Головними причинами переїзду Бліновська називає бажання розширити професійні горизонти, жити в соціально захищеній країні, а також нестабільну ситуацію в Україні.

"Я ціную те, що можу реалізувати себе в особистому та професійному плані", – не сумнівається у правильності вибору Бліновська.

Такої ж долі для своїх дітей хоче і 51-річна Олена Бонд, жителька Кривого Рогу, яка працює в держсекторі. Сама вона, отримавши дві вищі освіти, не захотіла їхати на заробітки до Італії, як зробила її сестра, хоча зізнається, що давно втомилася "виживати, а не жити".

"Один з моїх синів планує виїжджати за кордон, і я все зроблю для цього, – каже Бонд. – У цій країні не потрібні творчі люди".

Ціна, яку доводиться платити більшості мігрантів за шанс набути впевненості у своєму майбутньому, – необхідність вживатися в чужу культуру і середовище.

25-річна Юлія Мітурич-Коцбек, яка з минулого року живе у Словенії, називає це найскладнішим моментом еміграції разом з мовним бар'єром. За її словами, словенці хоча і слов'яни в душі, але завдяки німецько-австрійському впливу дуже дисципліновані та пунктуальні. Однак якщо хочеш інтегруватися, доводиться приймати місцеві правила, констатує українка.

Ще будучи студенткою Києво-Могилянської академії, Мітурич-Коцбек брала участь у волонтерських та соціальних проектах у Польщі, Німеччині та Словенії. Повернувшись в Україну доучуватися після року життя в Європі, вона насилу сприймала вітчизняні реалії – депресивний стан економки, деградацію політики, байдужість суспільства до екології, здоров'я, а також злочинність і корупцію.

"До цих моментів додалося ще й відчуття "заскорузлості" суспільства, його неготовності сприймати щось нове", – зізнається Мітурич-Коцбек. До того ж через бюрократичні складнощі в Україні не зміг прижитися її майбутній чоловік, словенець, і тепер пара живе в Любляні. У своєму нинішньому житті уродженка Житомира особливо цінує взаємоповагу між людьми, безпеку і свободу.

Чудове майбутнє

Однак сам по собі переїзд за кордон не гарантує благоденства, попереджає в унісон з експертами Олексій Кононський, старший менеджер з продажу компанії Dell, великого виробника комп'ютерів.

До своїх 30 років киянин, який отримав фінансову освіту, встиг попрацювати у США, Франції, Єгипті та Великобританії – від сфери обслуговування до офісних посад, – неодноразово бував в Азії, а зараз працює в українській столиці і регулярно їздить до Німеччини, де здобуває освіту МВА.

Згадуючи досвід життя в інших країнах, Кононський нагадує, що в Європі українцю доведеться пробивати лід прохолодного ставлення до іммігрантів, тим більше з пострадянських країн, у мегаполісах Азії – звикати до надстрімкого ритму життя, а у США – забути про надії "знайти гаманець" або миттєво вибитися з грязі в князі.

"В Америці потрібно нескінченно багато працювати. Потрібно розуміти, що нічого іншого від тебе там не чекають", – розповідає Кононський, який свого часу також шукав кращої долі за межами України через зневіреність у самореалізації на батьківщині без зв'язків і коштів.

З іншого боку, безцінним результатом своєї роботи за кордоном киянин називає позбавлення комплексів, властивих багатьом українцям, – невпевненості, безініціативності, страху виявити індивідуальність. Особистісне зростання разом зі знанням двох мов, відшліфованих за кордоном, в підсумку допомогли Кононському знайти гідну роботу в Україні. Такі випадки трапляються часто, наголошують фахівці.

"Часто виїзд за кордон [на роботу] тягне за собою стрибок у кар'єрі, тому що, повернувшись в Україну, можна козиряти цим досвідом, він додає вартості на ринку праці", – пояснює Маковій.

Втім, визнає Кононський, він хоча й вирішив поки що залишитися в Україні, але все ж вибрав для себе певну форму еміграції. Киянин працює винятково у великих зарубіжних компаніях, де його приваблює не тільки більш висока зарплата.

"В іноземних компаніях є правила гри, вони дуже чіткі і зрозумілі, на відміну від українських, де все залежить від настрою власника", – аргументує Кононський.

Голосують ногами – виїжджають назовсім – дійсно лише деякі з тих, хто декларує таку готовність. А для решти подібні міграційні установки – форма вираження протесту проти реалій, які здаються людям нестерпними

"80% моїх колег, друзів, рідних вважають, що необхідно реалізовувати себе тільки за межами України", – підтверджує невдоволення, що зріє в його оточенні, Османов.

Формування величезної маси розчарованих людей, навіть якщо більшість з них не залишать межі України, не пройде безслідно для країни, вважає Прибиткова. "Це може загрожувати, в першу чергу, соціальним вибухом", – прогнозує експерт.

Кореспондент

Коментарі  

Коментування новин закрите у старій версії сайту.
Ім'я:
Коментар:

Напишіть "Щоденний Львів" без лапок (перевірка):

Всі новини випуску 
Читайте усі останні новини Львова тут

 Ми розсилаємо новини для 2406 осіб та організацій[Долучитись]

Транспорт Львова 

Фото Львова 
Warning: file(http://old.dailylviv.com/photo/novi.php): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 403 Forbidden in /var/www/html/old.dailylviv.com/index.php on line 581 Warning: implode(): Invalid arguments passed in /var/www/html/old.dailylviv.com/index.php on line 581

Оголошення 

Відео 
Відео
Архів Прес-клубу


Прес-конференції, оренда залу, Львів

Курси валют 
НБУ [20.08.13] USD 0.00 7.99   EUR 0.00 10.66   RUB 0.00 0.26   GBP 0.01 12.50   CAD 0.00 7.73   CZK 0.00 0.40   LVL 0.00 15.17   MDL 0.00 0.63   PLN 0.01 2.50  

Погода Львова 

Вам сподобався "Щоденний Львів"? Підтримайте нас - натисніть цю кнопку:
,
будучи залогованими в акаунт Google. Дякуємо.

Наші партнери та корисні посилання

ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Вотограф Google | Львівський форум | Наше місто IF.UA | Допоможи молитвою | Український Центр | Книгарня "Є"
Mamapedia - беременность, дети, материнство | Дитячі товари в інтернет-магазині Немовлятко | Лодочные моторы в интернет-магазине Kapitan.ua | Сравнение цен на детские товары от KidsMarket.com.ua | Дезинфекция помещений, кормовые добавки | Львівські новини | Коментатор.net | Новини Рівного

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

PageRank
© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас
Статистика Google Analytics