|
||
Монумент самодурства
Навіть члени команди автора цієї ідеї-фікс міського голови Любомира Буняка. Про це свідчить відсутність конкретного рішення на засіданні містобудівної ради, яку провели минулого тижня – усі виступи, окрім головного архітектора і проектантів, там були негативними. А тим часом провідні львівські історики, археологи, політики заявили свій рішучий протест побудові міфічного замку. З цією метою у Львівському інституті українознавства НАНУ зібралися представники трьох громадських організацій - Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (представляв організацію голова її львівського відділення, академік, доктор історичних наук Ярослав Ісаєвич), Товариства шанувальників Львова (в особі президента товариства, кандидата історичних наук Мар’яни Долинської та відомого історика-архівіста, віце-президента товариства Івана Сварника) та Благодійного фонду збереження пам’яток історико-архітектурної спадщини Львова (президент Андрій Салюк). Прес-конференція, скликана з цього приводу, плавно переросла в круглий стіл, де серед іншого згадувалася й історія забудови гори Високий замок, зокрема археологічні розкопки на її території. Безпосередній учасник цих подій - науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства, керівник Львівської міської археологічної експедиції Василь Оприск. Він розповів, що 7 червня цього року виповнюється 50 років (!) від початку перших археологічних досліджень на Високому замку. “Хай мені мер покаже хоч би на рівні півтора метра в землі, де був той замок, - каже археолог. – Якщо він буде збудований, то це буде бутафорія, з якої буде сміятися цілий світ. Таке враження, що мерія взагалі не знає, що є Інститут українознавства, що він проводить дослідження”. “Перші розкопки Інститут українознавства провів на горі в 1956 році, коли у місті готувалися до відзначення 700-річчя Львова, - розповідав академік Ярослав Ісаєвич. – І тепер на підставі віднайдених матеріалів хочуть зробити неправомірні висновки. Дійсно, під час розкопок виявили заокруглений мур, який кваліфікували як оборонну вежу. Час її побудови не встановлено, але ми не можемо відкидати, що це був донжон, тобто окрема вежа часів, скажімо, Лева Даниловича чи Юрія Львовича. Але повністю кам’яних замків тоді не будували. Є відомий палац Данила Галицького, він зберігся в землі. Але це палац, а замків на нашій території тоді не було”. “Мерія наводить приклади відбудованих Успенського собору, Михайлівського золотоверхого монастиря, Вавельського замку, - вів далі Ярослав Ісаєвич. – Але це зовсім різні речі, їх не можна порівнювати. Усі ці споруди не зводили з нуля, вони мали в собі автентичний фрагмент або докладні креслення і малюнки. Навіть такі трошки бутафорські Золоті ворота в Києві мають автентичний фрагмент. А якщо відбудовувати фрагмент муру, що зберігся на Високому замку, то ми навіть не знаємо точного часу його будівництва – десь між ХІV-XVI століттями. Цей фрагмент стоїть на напівтерасі, яка утворилася, коли поляки насипали копець (курган) на честь 300-річчя Люблінської унії в 1569 році. Курган споруджували майже 30 років, він вважався символом польського панування над Львовом. Будуючи цей курган, знищили справді автентичні пам’ятки, які там були. Не можна будувати фантазії. Та будівля, яка є Високим замком, не має для Львова символічного значення. Якщо цей замок збудують, це буде монумент самодурства”. Вчені повністю відкинули твердження авторів проекту відбудови замку, що новобуд нібито привабить до Львова туристів. У всьому світі туристи цікавляться саме автентикою, а не новозбудованими павільйонами. Водночас весь центр міста аж волає про реставрацію автентичних точок, які б справді могли привабити туристів. Це будинок на розі вулиць Руської і Сербської, дворики на Руській, Вірменській, Краківській, Староєврейській, те, що залишилося від синагоги “Золота Роза”. За словами Андрія Салюка, у випадку з відбудовою замку повністю ігнорується все українське та міжнародне законодавство – закон про охорону культурної спадщини, закон про охорону природи і навколишнього середовища, закони про архітектуру і будівництво, хартії ЮНЕСКО. “Чиновники, які подавали документацію до Кабміну, щоб витягнути гроші на відбудову замку, чудово знали, що їм ніхто це не погодить, тому оформили документи у вигляді пропозицій про впорядкуванню ландшафтно-архітектурного комплексу “Високий замок”, - розповідав президент Благодійного фонду. - Там не йшлося про будівництво, а зараз міський голова каже: “А ми маємо розпорядження Кабміну про будівництво Високого замку!”. Гроші виділяли в першу чергу на впорядкування парку, заходи зі збереження і на протиаварійні роботи на самій горі, заходи з реставрації гроту з ренесансними левами XVI століття, заходи зі збереження “лева Лоренцовича”. Ті 50 мільйонів гривень, які нам виділяють з держбюджету на збереження культурної спадщини, – це те саме, що кожний житель України дає свою гривню на Львів. Це наша спільна культурна спадщина!” Андрій Салюк звернув увагу присутніх, що ідея відбудови замку отримала також негативну оцінку профільних управлінь Львівської облдержадміністрації і навіть чиновників… самої Львівської міськради. Повне заперечення такого будівництва міститься в листах-відповідях, які президент фонду отримав на свої запити на ім’я мера Любомира Буняка і голови ЛОДА Петра Олійника. За словами Івана Сварника, жоден літопис – чи давньоруський, чи литовський, чи польський - не містить жодної інформації, як виглядав і де знаходився Високий замок княжого часу у Львові. А тим часом на місті, де планувалося зводити готель “Золотий лев” (зараз там ринок “Добробут”) було виявлено рештки міського посаду, який датується як мінімум VII-VIII століттям. За словами історика, якщо ми хочемо відтворити княжі укріплення, то маємо один-єдиний історичний шанс – відбудувати давньоруську фортецю в Тустані. Це семиярусна автентична будівля, відтворена за пазами у скелях. Аналогів її, стверджують вчені, немає в Європі і світі. А тим часом археолог Михайло Рожко, який працював у Тустані все життя, створив сотні планів, креслень цієї фортеці, які повністю готові до стадії будівництва. Співробітники Інституту українознавства готують лист з приводу відбудови Високого замку до Президента України, прем’єра, голови Верховної Ради. А депутат міськради Тетяна Крушельницька озвучила заяву Української народної партії, де йдеться, що “цей абсолютно комерційний проект спирають на основу патріотизму”. Наразі депутати міськради вивчають можливість скасування одіозного рішення міськвиконкому. Питання будівництва замку буде винесено на наступне засідання сесії Львівської міської ради, а також до наступного четверга депутати звернуться з цього приводу в прокуратуру. |
|
| ||||