|
||
Ризики і позитиви готелю на перехресті Вірменська-Краківська
В основу конкурсу, як стверджують організатори, були покладені археологічні дослідження, хоча археологи опрацювали лише чверть ділянки відведеної під забудову. Історико-архітектурне обґрунтування мав би зробити інститут „Укрзахідпроектреставрація”. Матеріали були подані учасникам в перекладі англійською мовою. Підготовлені були ситуаційна схема, фасади оточення. Умови конкурсу було подано на сайті міжнародної спілки архітекторів. Прийшло близько 20 портфоліо. Організатори відібрали лише ті, розробники яких мають досвід будівництва в історичних містах. Вирішили замовити лише у сімом, серед них - три з України. На прес-конференції щодо конкурсу на забудову на розі вулиць Вірменська - Краківська головний архітектор Львова Юрій Криворучко повідомив, що інвестор має бажання збудувати на цьому місці готель. „Ми маємо сім проектів за участю архітекторів з різних країн, двадцять з яких надали свої творчі портфоліо, за якими й було обрано сім учасників”. Результати конкурсу вже є. Проект-переможець має бути представлений у понеділок, 17 листопада, в 11.00 в міській раді, в сесійній залі. Міжнародний конкурс - гарна ідея для міста. Але місто не виділило на нього ні копійки. Конкурс відбувався за гроші замовника. Головному архітектору переконати його в необхідності конкурсу було нелегко. Тепер, чому проводиться закритий конкурс? За словами Криворука, це пов’язано з попереднім конкурсом на Сихівський масив. На відкритому конкурсі може бути дуже багато учасників і виникають складнощі. Ідея конкурсу полягала в тому, щоби звернутися до відомих архітекторів, які вже десь прозвучали і замовити їм проекти. Це архітектори з різних країн. Для переможця не передбачено гонорару, просто його твір будуть втілювати. Подібну ідею з замовним закритим конкурсом висунули також на проектування споруди на пл. Міцкевича № 9. По ній готується конкурсне завдання. Як каже головний архітектор міста, можливо він буде і відкритим, але це великий ризик, бо в Україну бояться їхати. Для іноземних проектних компаній є багато непевності щодо правил і умов в Україні. Тому для міста є кращим офіційно запрошувати знані фірми з великим досвідом і платити їм за участь. Нас цікавить висока творча потенція учасників і кінцевий результат. Нижче певного рівня проекти просто не повинні прийматися. Ось така пропозиція. Може до неї прислухається на майбутнє головний архітектор Львова. Те, що вже нині, завдяки Криворучку входить в практику участь зарубіжних фірм у проектуванні об’єктів у Львові на конкурсній основі є його значною заслугою. Щодо конкурсних проектів на даний готель в цьому місці історичного ядра Львова, то слід звернути увагу, що вже в самому підході до визначення майбутньої функції проектованих об’єктів помітна тенденційність з акцентом на комерційні потреби замовника: вклавши гроші, якнайшвидше отримати максимальні прибутки, а не на реальні і перспективні потреби міста і львів’ян. Про це свідчить хоча б те, що впродовж одного місяця було представлено вже чотири пропозиції саме по готелях у центрі Львова. Причому всі проекти входять у певний конфлікт з історичним оточенням щодо поверховості, стилістики, руйнування пам’яток, історичних фундаментів і мурів, на місці яких їх пропонують звести. Нагадаю, що міськвиконкомом дано дозвіл на проектування і розглянено проекти 5- 6-поверхових готелів на місці п’яти історичних будинків на вул. Івана Федорова, на місці Вернісажу при вул. Театральній, реконструкція з надбудовою готелю „Дністер”, який вже і так в силуеті міста руйнує гармонійну домінанту Святоюрського пагорба, запропоновано ділянки на Старицького і навіть просто в парку біля вул. Зарицьких. Такий ганебний досвід агресивної дисгармонійної і незаконної забудови, що руйнує паркове середовище вже є - „Укрсиббанк” і його автостоянки у Стрийському парку при вул. Франка. Крім того, дозволено будівництво одіозного житлобуду на місці зруйнованої пам’ятки на вул. Ярославенка. Щодо висліду конкурсу на готель на Краківській - Вірменській є небезпека, що конкурсне журі надасть перевагу люксембурзькому проекту під №500310, який є грубуватим і важким. (Умовно назвемо його „Агресія”). Саме його рішення, якщо абстрагуватися від історичного середовища є цілісне, але є важкість каменю. І те, що в сусідстві ренесансу, на цьому важкому камені вікна без будь якого оздоблення сприймаються оборонною, воєнізованою важкою спорудою. Гострий ріг на перехресті вулиць ріже середовище і підкреслює ординарність і простакуватість рішення. Це нагадує людину, яка опинилася за столом, а не вміє обходитися з його обладнанням. Усе тут є, і різні ножі і виделки, а він їсть руками. До позитиву даного рішення слід віднести те, що пропонується зберегти і відкрити усі відкриті археологами підвали, лише не передбачене їх реальне використання. Те, що перший поверх над партером піднято на колонах, які повторюють візуально парцеляцію (поділ) чотирьох історичних ділянок, також є похвальним. Позитивом є і віддача партеру для потреб міста, і фактичний початок готельної функції з другого рівня та виконати „шкіру” будинку з місцевого матеріалу - вапняку. Але це є і негативом. Пригадаймо новий ЦУМ на В.Великого – бункер обліплений каменем по цеглі, і те на що він схожий сьогодні. Тим не менше більш камерним і відповідним Львову видається сусідній проект (назвемо його „Такт”), у якому також відбита парцеляція і фрагмент фасаду перекликається з входом до Вірменської церкви. Довідка. Голова Міжнародного журі по визначенню переможця на проект готелю на перехресті Вірменська-Краківська віце-президент міжнародної спілки архітекторів з штаб-квартирою в Парижі Альбер дю Блер. В журі також увійшли: професор Клаус Зенсрот; декан архітектури Віденського політехнічного університету, професор Варшавської Політехніки Конрад Куча-Кучинський – голова комісії архітектури і містобудування польської АН, який виграв 33 конкурси, переважно в сакральній архітектурі; професор Амстердамського Університету Боос Косма з Голландії. Також мали приїхати Микола Кучерук з Державної служби охорони історичної спадщини, але він не брав участі в обговоренні, оскільки відбув на відкриття відновленої Батуринської фортеці, також мав прибути ще професор Тадеуш Ціпсер з Польщі. З українського боку членами журі, окрім Кучерука, є головний архітектор Львова Юрій Криворучко; директор інституту архітектури і містобудування Національного університету „Львівська Політехніка” професор Богдан Черкес; завідувач кафедрою реставрації і реконструкції НУ ЛП, професор Микола Бевз. Останній, до речі, довідався про те, що він член журі два дні три дні тому, дві години після початку роботи журі. Таке журі вибране, за словами Юрія Криворучка, щоби воно ніяк не могло би бути заангажованим, але, разом з тим, дивною є попередня необізнаність більшості членів журі з конкурсними матеріалами і прийняття рішення, фактично, експромтом. |
|
| ||||