|
||
”Каюсь і прошу прощення у вас, люди...”
Приводом для зустрічі стало офіційне пред’явлення Генеральною прокуратурою України нових звинувачень пілотові: за статтею 416 ККУ – “порушення правил польотів або підготовки до них” та за ст. 425 ККУ – “недбале ставлення до військової служби”. “Хочу на весь світ заявити, - розпочав прес-конференцію Василь Мельничук, - що це, так би мовити, шоу, було єдиним у світі, яке не було взагалі підготовлено, і тому призвело до таких трагічних наслідків”. Адвокат також нагадав, що існує указ Президента, яким дозволяються гучні урочистості для установ та осіб лише на 50-річчя та через 25 років після нього. А цього разу, мовляв, святкували якесь 60-річчя неіснуючої з 1994 року авіаційної армії. Володимир Топонар та його адвокат вважають, що головна вина за трагедію лежить на організаторах “показухи”, які не дали пілотам напередодні шоу провести тренувальні польоти, посадили на літак Су-27 пілота, який літав на іншій техніці, не продумали заходів безпеки. “Спрацювала, - підсумував Василь Мельничук, - стара авіаційна приказка про те, що “коли приймалися закони, авіація була у повітрі”. Володимир Топонар перед телекамерами зачитав текст свого вибачення перед львів’янами: “Каюсь і прошу прощення у вас, люди, не для того, щоб применшити власну вину, вгамувати свій біль і горе своїх дітей та онуків. Найбільшу свою провину вбачаю у тому, що не відмовився від фатального польоту. Спрацювали 26 років військової дисципліни: наказ видано – треба виконувати. Спрацювала довголітня професійна гордість льотчика-випробувача, все життя якого проходило на тонкій грані зі смертю… Благаючи людського вибачення, запевняю: саме у цьому – перестерігати, попереджати, рятувати живих – бачу тепер вищу мету свого життя”. Під час спокути Володимир Топонар не забув зазначити, що не він, а пілот Єгоров натиснув на кнопку катапультування. Процес публічної спокути розстроїв присутнього на прес-конференції Сергія Сеника, який втратив на Скнилові дружину і сина. “Ти вбив їх!” – кинув він в обличчя Топонару. Цю гірку фразу сказала людина, яка сама є досвідченим пілотом. Між двома льотчиками почалася гаряча професійна дискусія. Володимир Топонар доводив, що виною трагедії стала злочинна недбалість вищого керівництва і суб’єктивний фактор, через який льотчик міг помилитися. “Я не бачу причинного зв’язку між падінням Су-27 і загибеллю людей, – доводив Топонар. - Літаки час від часу падають. Та не на голови людей. Отож винні ті, хто влаштовував шоу над головами сотень глядачів. А ми, пілоти, все робили правильно”. До речі, Володимир Топонар публічно підтвердив, що косу петлю з поворотом вліво виконував на Су-27 вперше, і що рішення про це прийняв разом з Єгоровим та Яцюком під час тренувального польоту. Проте він вважає, що для такого аса, як він, виконання цієї фігури жодної складності не представляє. Хоча, нагадаємо, саме під час виконання цього елемента, літак втратив керування. Доводячи, що трагедія сталася через фатальну помилку пілотів, Сергій Сеник показав присутнім фотографію, зроблену під час зйомок цифровим фотоапаратом, які 27 липня зробили з вежі летовища митники. На фото, доводив Сергій Сеник, чітко видно, що за долі секунди до катапультування пілотів, Су-27 знаходився десь на висоті півтора метра від землі у горизонтальному положенні. Тобто пілоти, на думку потерпілого, ще могли спробувати щось зробити - управління літаком не було втрачено. “Моя дружина і син все одно загинули б, та на кілька десятків жертв було б менше”, – переконував Сергій Сеник. Володимир Топонар, зі свого боку, намагався довести, що у цей момент літак вже був некерованим, отож катапультування льотчиків нічого не міняло. Під час суперечки Володимир Топонар кілька разів, як закляття, повторив: “Я виконував наказ!” Хоча Конституція України, як і Кримінальний кодекс, містять статті, які дозволяють військовим не виконувати злочинні накази командування. “Зустрінемося у суді. А поки що я бажаю тобі міцного здоров’я“, – зі сарказмом закінчив суперечку Сергій Сеник. На той час у обох пілотів побіліли обличчя, та почали трястися руки і коліна. Навіть звиклі до всього репортери почувалися не найкраще. Залишалося лише пожаліти, що під час зустрічі двох досвідчених пілотів не були присутні пани генерали, які так полюбляють влаштовувати “показухи”. До речі, дехто з них, поки йде розслідування причин трагедії, отримав підвищення по службі. |
|
| ||||