Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
 
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

AnShLv uk-UA

Історія Львівського трамваю -25% знижка на вікна у Львові

Джерело: Львівський електротранспорт

Зародження громадського транспорту
Ще на початку 1870 р. дві англійські фірми просили у міста дозвіл на будівництво та експлуатацію кінного трамваю, але міська рада відхилила прохання.
У 1878 р., коли стало зрозуміло, що місто не може більше нормально функціонувати без транспорту, міська рада оголосила конкурс на концесію кінного трамваю. Перевагу було надано Трієстинському товариству (м. Трієст, Австро-Угорщина, до складу якої в той час входив Львів). Зважаючи на те, що вулиці міста були дуже вузькими, було вирішено будувати колію шириною 1000 мм.
Основна лінія повинна була пройти від головного вокзалу по вул. Городоцькой, через площу Голуховських (нині пл. Торгова), потім по центральній вулиці міста - Карла Людвіга (проспект Свободи) з виходом на Маріацьку площу (пл. Міцкевича), і далі через Галицьку площу, пл. Бернардинську (Соборну), по вул. Чарнецького (Винниченка) до митної управи (Митна площа). Від цієї лінії було запроектоване відгалуження - від пл. Голуховських (пл. Торгова), через пл. Краківську (пл. Осмомисла), вниз по вул. Жовківській (Б. Хмельницького) з перетином залізниці й далі до вокзалу Підзамче та Жовківської рогатки (кут вулиць Волинської та Б. Хмельницького).
Рух конки почався 3 травня 1880 р. безкоштовно, а з 5 травня по квитках. 1-й маршрут: "Казарми Фердинанда - Митна площа". З 1 липня почався регулярний рух по всій основній лінії від Митної площі до вокзалу.

Електричний трамвай
Будівництво електричного трамваю почалося у вересні 1893 р. фірмою "Сіменс і Хальске" по трасі: головний вокзал - вул. Дзялинських (Тобілевича) - Леона Сапеги (С. Бандери) - вул. Коперника - вул. Словацького - вул. Сиктуська (Дорошенка) - вул. Кілінського (Беринди) - пл. Ринок - вул. Руська - вул. Чарнецького (Винниченка) - по всій вулиці Личаківській, до школи Зиморовича (біля Личаківської рогатки), з відгалуженням до Личаківського кладовища. Також проектувалася лінія від вул. Кілінського по вул. Гетьманській (права частина нинішнього проспекту Свободи), східній частині вул. Маріацької (пл. Міцкевича), з поворотом на Галицьку площу і далі по вулицях Баторого (князя Романа), Панській, Зиблікевича, св. Софії (зараз ці вулиці увійшли до складу вул. І. Франка), до школи св. Софії. Звідси повинна була бути побудована додаткова лінія до Стрийського парку по нинішній вул. І. Франка, потім по вул. Рацлавицькій (нині північна частина вулиці Самчука) до верхньої брами парку. Будівництво трамвайного депо і трамвайної електростанції намічалося на міських землях, на перетинанні нинішніх вулиць Сахарова і Вітовського.
27 квітня 1894 р. з Відня у Львів прибули перші трамвайні вагони (16 вагонів фірми "Сіменс і Хальске"). 12 травня вночі відбулася перша пробна поїздка, а 31 травня почался регулярний рух електричного трамваю за маршрутом "Головний вокзал - Стрийський парк". Львів став 4-м трамвайним містом в Австро-Угорщині.
У серпні 1894 р. почалося прокладання колії на Личаківській лінії. По закінченні будівництва Личаківської лінії, траса головний вокзал - Личаківська вулиця (церква св. Петра і Павла), протяжністю 5,3 км, стала основною. На цю лінію було виділено 11 вагонів, які повинні були курсувати з інтервалом 8 хвилин. Регулярний рух на ній було відкрито 30 листопада 1894 р. 12 грудня рух вагонів було продовжено від церкви св. Петра і Павла (кут вул. Мечнікова) нагору.
Загальна довжина всіх ліній електричного трамваю наприкінці 1894 р. становила 8,3 км по осі вулиць (у тому числі лінія від вокзалу до Личакова - 5,9 км і гілка від вул. Гетьманської до Софіївки - 1,7 км). У 1896 р. у парку було 22 електричних вагони. У 1903 р. надійшла перша партія нових вагонів СН-1 з заводу у місті Сянок (Польща).

Розвиток трамваю і прощання з кінкою
У жовтні 1906 р. почалося спорудження лінії трамваю в район "На Байках". Траса лінії починалася від вулиці Леона Сапеги (С. Бандери) і проходила по вул. Крижовій (Чупринки), Шимановичів (Мельника) та вздовж усієї вул. 29 Листопада (Коновальця) до гіпсової фабрики Франца (2 км). Одночасно у завода в м. Сянок було замовлено 10 нових вагонів. На початку січня 1907 р. будівництво цієї лінії було завершено. Регулярний рух було відкрито 18 січня 1907 р. Початковим пунктом цієї лінії стала Віденська кав'ярня, а кінцевий пункт став називатися "Вілла "Гражина". На новому маршруті курсувало тільки два вагони.
У квітні 1907 р. почалося будівництво ліній на вулицях Зеленої і св. Софії (І. Франка) до виставкової площі (фактично проходила перебудова лінії, що з 1894 р. не працювала).
Наприкінці травня 1907 р. Міністерство залізничного транспорту у Відні дало згоду на переобладнання ліній кінки під електричну тягу і будівництво нових ліній електротрамваю до Янівської, Замарстинівської та Городоцької рогаток.
На початку червня з Сянока прибула партія з 8-ми вагонів, призначених для нових ліній (з 10 замовлених у 1906 р.). Влітку 1907 р. почалося будівництво другої колії на вул. Личаківській, від церкви Петра і Павла до школи Зиморовича.
З 15 червня 1907 р. відновився рух вагонів до виставкової площі в Стрийському парку.
У квітні 1908 р. почалися роботи з переобладнання ліній кінки в лінії трамваю на вулицях Городоцькій та Жовківській (Б. Хмельницького). Двоколійні лінії перероблялися по черзі. По одній колії ходила кінка, по інший трамвай, щоб не залишати місто без транспорту. Влітку проводилися роботи по вулицях Зеленій, Кохановського (Левицького), до Личаківського цвинтаря. Було побудовано двоколійну лінію по вул. Замарстинівській з відгалуженням до нової скотобійні та нового трамвайного депо на Габріелівці, а також лінію по вул. Янівській (вул. Шевченка). У серпні почалося будівництво нової лінії від пл. Галицької через пл. Бернардинську, вул. Панську до кута вул. Баторого, тобто до з'єднання зі старою лінією на Стрийський парк, а також роботи по перебудові кінної лінії вздовж усієї вулиці Карла Людвіга.
Наприкінці 1908 р. із Сянока закінчилося постачання великої партії з 62 нових трамвайних вагонів серії "100" (мали номери 101-162). На 1 січня 1909 р. трамвай мав вже 106 вагонів, з них 44 вагони старої конструкції (з Відня і частина з м. Сянок № 1 - 44). У 1907 р. для нових вагонів, що прибували, почалося й у 1908 р. завершилося спорудження нового депо в районі нової скотобійні на Жовківському передмісті (нині депо № 2).
31 жовтня 1908 р. було відкрито кілька нових ліній трамваю: пл. Голуховських (пл. Торгова) - вул. Казимира Великого (Городоцька) - костьол св. Анни - вул. Янівська (вул. Шевченка), до Янівської рогатки; Віденська кав'ярня - пл. Галицька - вул. Баторого (Князя Романа) - вул. Панська (І. Франка) - вул. Зелена - вул. Шевченка (Дніпровська) - вул. Кохановського (Левицького) - вул. св. Петра і Павла (Мечнікова), до центрального входу на Личаківський цвинтар.
15 грудня 1908 р. було відкрито рух по одноколійній лінії від пл. Голуховських (пл. Торгова) униз по вул. Жовківській (Б. Хмельницького), Замрстинівській, Бальоновій (Гайдамацькій), знову по Жовківській до рогатки і далі по вул. Волинській і Нової Різні (Промисловій) до нової скотобійні (м'ясокомбінату). Одночасно припинено рух кінки по Жовківській лінії.
30 грудня 1908 р. відкрито рух трамваю по одноколійній лінії від головного вокзалу, по Вокзальній алеї, вулицях Городоцькій, Гетьманській , до Віденської кав'ярні. Одночасно зупинено рух кінки тут і на останній ділянці від оперного театру, вздовж вул. Карла Людвіга і далі через пл. Маріацьку (пл. Міцкевича), Галицьку і Бернардинську до Митної площі.
30 грудня 1908 р. було також відкрито двоколійну лінію до Замарстинівської рогатки по вул. Замарстинівській.
Рух кінки було припинено 29 грудня 1908 р. А 15 січня 1909 р. відбувся перший розпродаж коней по ціні від 35 до 315 австрійських крон. Вагони кінки були перероблені в причепні до трамваю.
Львівська система позначення маршрутів
Спочатку, коли у Львові було тільки 3 лінії трамваю, маршрутних номерів вагони не мали, а тільки таблички з назвою кінцевої зупинки. Коли маршрутів стало більше, виникла необхідність їхнього позначення. У Львові було вигадано унікальну систему означень маршрутів - комбінованими літерами. Кожен маршрут позначався абревіатурою з двох великих букв, перша з яких відповідала першій букві назви початкової станції, а друга - першій букві назви кінцевої станції. Через те, що тоді всі назви були польські, то використовувалися букви латинського алфавіту.
Першої так була позначена лінія по вул. Зеленої. Через те, що ця лінія з'єднувала зупинку "Гетьманська вулиця" (польською "Хетманська") і Личаків, то вона отримала індекс НŁ, що означало: Хетманьска - Личаків. Таке означення для цієї лінії було запроваджено в листопаді 1908 р. Лінія "Гетьманська - Янівська рогатка" отримала абревіатуру HJ; лінія "Гетьманська - Вокзал (польскою "двожец")" - індекс HD; лінія "Гетьманська - Замарстинів" - HZ, а лінія "Гетьманська - Габріелівка" - HG. Були також надані індекси і старим лініям: Личаківській - ŁD (Ł - Личаків, D - вокзал) ; Стрийській - НК (Н - Гетьманська, К - парк Кілінського - так тоді називався Стрийський парк); Байківській - HL (Н - Гетьманська, L - 29 Листопада). Пізніше, на заново відкритих лініях, зберігалася така ж система. Індекси змінювалися в залежності від зміни маршрутів. Таким чином, в індексації маршрутів Львівського трамваю склалися такі абревіатури (латинським алфавітом):

D - Dworzec glówny (головний вокзал);
G - Gabryelówka (Габріелівка, Гаврилівка);
H - Hetmańska (Гетьманські вали, Гетьманська);
J - ul. Janowska (вул. Янівська, Янівська рогатка);
K - park Kilińskiego (парк Кілінського, тепер Стрийський парк; цей індекс використовувався також для позначення кінцевої зупинки "Технічна школа");
L - 29 Listopada (вул. 29 Листопада);
Ł - Łyczaków (Личаків);
P - Podzamcze (Підзамче);
R - Rzeźnia Nowa, Rogatka Źolkiewska (Нова Різня - Жовківська рогатка);
U - Unii Lubelskiej (Унії Люблінської, Високий замок);
W - Wystawowa (виставкова лінія у Стрийському парку);
Z - Zamarstynów (Замарстинів).

Подальший розвиток трамваю
Навесні 1909 р. почалося прокладання других колій на лініях колишньої кінки (на вулицях Городоцькій та Жовківській), а також переобладнання кінної лінії по вул. Карла Людвіга (нині пр. Свободи). Рух вагонів трамваю було пущено тут 25 червня 1909 р. Одночасно з цим було відкрито однобічний кільцевий рух у центрі міста по нинішньому пр. Свободи. Через те, що в той час у Львові (як і по всій Австро-Угорщині) було прийнято лівосторонню систему руху, вагони трамваю в північному напрямку рухалися по лівому боці бульвару (від пл. Міцкевича), а в південному напрямку - по правому боці (від оперного театру до пл. Міцкевича). У районі пл. І. Підкови і на кінці вул. Гнатюка було влаштовано два поворотних півкола: одне для вагонів, що прибували з півночі, інше - для південних. Нова кінцева отримала назву "Гетьманські вали" і позначалася літерою "Н". З цих півкіл стали відправлятися вагони майже усіх радіальних маршрутів (така система діяла до 1951 р.)
З 17 серпня 1909 р. радіальні лінії HD і HK були об'єднані в одну діаметральну - з трасою від вокзалу, через вул. Городоцьку, Гетьманські вали до парку Кілінського. Нова лінія отримала індекс KD. Дві інші радіальні лінії по вул. Янівській - HJ і по вул. Зеленій - HŁ, було об'єднано в іншу діаметральну: Личаків - вул. Зелена - центр - вул. Янівська під індексом ŁJ.
31 серпня 1909 р. було разпочато рух трамваїв по заново прокладеній лінії від пл. Галицької, через пл. Бернардинську, по вул. Панській, до стику зі старою лінією по вул. Баторого. Тут почали ходити вагони обох діаметральних ліній KD і ŁJ, а колія по вул. Баторого була закрита на капітальний ремонт. Після реконструкції, з 16 листопаду 1909 р. вагони лінії KD рухалися по вул. Баторого, а вагони ŁJ через пл. Бернардинську (Соборну).
У червні 1910 р. почалося будівництво лінії трамваю на Високий Замок по трасі: вул. Руська - вул. Кармелітська (Просвіти) - вул. Чарнецького (Винниченко) - вул. Куркова (Лисенка) - вул. Унії Люблінської (Гуцульська) - вул. Театинська (М. Кривоноса) до Тріумфальних воріт на Високий Замок. Ділянка по вул. Руської та Кармелітської була двоколійна, а далі лінія була одноколійної , з роз'їздами. Кінцевий пункт лінії співпадав з початком головної алеї Високого Замку. Загальна довжина траси склала 1165 м. Нахил траси коливався від 11,2 до 66,8 промілле на вул. Унії Люблінської. Регулярний рух по ній разпочався 7 серпня 1910 р. Лінія отримала індекс "UL" (від кінця вул. 29 Листопада до Високого Замку).
Протягом 1910 р. було побудоване невелике відгалуження від школи св. Софії по вул. Дверницького (Свенцицького) до технічної школи, сюди було спрямовано вагони маршруту KD.
У 1911 р. після суду між містом і управлінням імператорського намісника в Галичині (губернатора), що забороняло експлуатацію трамвайної лінії перед своїм будинком по вул. Чарнецького (Винниченка), було прокладено лінію по вул. Підвальній від кута вул. Руської до кута вул. Валової. Також було побудовано коротку сполучну лінію від кута вул. Личаківської до кута вул. Пекарської. Вона використовувалася спочатку як резервна (у разі потреби розвантаження вул. Руської).
21 лютого 1914 р. було відкрито рух трамваю на знову побудованій короткій лінії, довжиною 700 м, від Личаківської рогатки до вокзалу станції Личаків - на новій лінії залізниці Львів - Винники - Підгайці. На новій ділянці почав ходити вагон з літерою H. Він відправлявся від Віденської кав'ярні (Гетьманські вали) за півгодини до відправлення кожного поїзда зі станції Личаків. З введенням в експлуатацію цієї останньої ділянки загальна довжина трамвайних ліній по осі вулиць склала 24,4 км.
У вересні 1914 р. у Львів увійшли російські війська. У період їхнього перебування в місті (до 22 червня 1915 р.) трамвай продовжував свою роботу. У цей час у Львові був виданий спеціальний трамвайний путівник російською мовою "Як користуватися трамваєм", у якому з'ясовувались усі тарифи й описувалися лінії. Вартість проїзду складала в першому класі 6 коп. або 20 геллерів (10 центів), а в другому класі - 3 коп. або 10 геллерів (5 центів).

Львівський трамвай у період приналежності міста Польщі
Наприкінці 1918 р. Львів опинився у складі нової держави - Польщі, до якої після розпаду Австро-Угорської імперії було включено всю Західну і Східну Галичину. Водіями, кондукторами та інженерами Львівського трамваю були в основному поляки, що складали велику частину (64%) населення міста.
За час війни технічний стан вагонів погіршився. Був необхідний капітальний ремонт великій кількості трамваїв. У зв'язку з цим, у 1921 - 1922 рр. на базі старого депо по вул. Вулецькой (Сахарова) були організовані трамвайні вагоноремонтні майстерні (ВРМ). У 1921 р. із Санока було отримано 10 вагонних кузовів, з яких на ВРМ зібрали нові вагони.
У період 1919 - 1921 рр. було прокладено вантажну гілку трамваю до газового заводу (від кута вул. Замарстинівської, по вул. Під дубом та Сонячній (Кулиша), з поворотом на вул. Газову. У цей же час лінію по вул. 29 Листопада (Коновальця) було продовжено на цілий квартал - від вілли "Гражина" (кут вул. Семирадського) до куту вул. Гроховскої (Житомирської).
З 1 жовтня 1922 р. увесь вуличний рух в Галичині було переведено з лівостороннього на правосторонній. У зв'язку з цим, виникла необхідність провести роботи з перевлаштуванню поворотних стрілок. 3 жовтня 1922 р. вагони почали ходити по вул. Легіонів (нині пр. Свободи) і Гетьманській за годинниковою стрілкою. Переобладнювати самі вагони не було необхідності, тому що всі вони мали двосторонні відкриті площадки, розраховані на човниковий рух.
Восени 1923 р. у зв'язку з загальною стандартизацією в Польщі, було вирішено поступово перевести літерну нумерацію маршрутів на цифрову. При цьому новим маршрутам було надано цифрову нумерацію, а старі якийсь час мали літерне позначення. Щоправда, перший новий маршрут усе ще був літерним: DŹ (Головний вокзал - вул. Городоцька - Жовківська рогатка). Новим маршрутам було надано номери 6, 7, 8, 9, 11. Так з 4 жовтня 1923 р. почала функціонувати змішана система позначення маршрутів.
У травні - червні 1925 р. було побудовано одноколійну лінію від костьолу св. Єлисавети (пл. Кропивницького), уздовж вул. Городоцької до Городоцкої рогатки (кут вул. Кульпарківської та Городоцької). Рух трамваїв тут було разпочато 25 червня 1925 р. Сюди замість головного вокзалу було скеровано маршрут № 8, а в іншому кінці цього маршруту вагони почали ходити замість Стрийського парку на Личаківський вокзал.
У 1925 р. було прокладено трасу, призначену для розвантаження лінії по вул. Замарстинівській. Вона пройшла трохи західніше діючої: від пл. Голуховських (пл. Торгова) по вулицях Шпитальній та Сонячній (Куліша), з поворотом на вул. Під дубом, уздовж залізничного насипу до стику з існуючою лінією по вул. Замарстинівскій (до її складу було включено під'їзну гілку до газового заводу). Вперше пасажирські вагони трамваю пішли тут у серпні 1925 р. Тут був пущений новий маршрут № 10, і одночасно було відновлено рух вагонів до Замарстинівської рогатки (трамвай сюди не ходив після війни кілька років). Вагони маршруту № 10 разпочинали свій рух від кільця "Гетьманські вали" і йшли через вул. Шпитальну, Сонячну, Замарстинівську до рогатки. Фактично маршрут № 10 замінив недіючий літерний HZ.
У грудні 1925 р. усі маршрути з літерними позначеннями отримали цифрові індекси: ŁD - № 1, KD - № 2, ŁJ - № 3, UL - № 4, HG і DŹ - № 5. На маршрутах №№ 1, 2, 9 курсували трамвайні поїзди (тут були разворотні кільця), а на інших маршрутах - вагони - човники (їх кінцевими були тупики). Крім того, влітку і восени курсував один вагон від школи св. Софії до виставки у Стрийському парку.
У 1926 - 1928 рр. вагони маршруту № 8 почали ходити замість вул. Баторого через Бернардинську площу; вагони маршрутів №№ 5 та 9 замість Жовківської вул. почали ходити по вул. Шпитальній та Сонячній, а маршруту № 10 - навпаки: замість цих вулиць по вул. Жовківській. Змінилися також кінцеві зупинки маршрутів №№ 2, 9, 11: до технічної школи стали ходити вагони 11-го маршруту, а трамваї маршрутів №№ 2 та 9 стали розвертатися на кільці біля школи св. Софії.
У 1928 р. у м. Сянок було закуплено партію вагонів серії "190" (5 моторних та 5 причепних), а в 1929 р. було куплено 10 моторних вагонів заводу Lіlpop та 10 причепних вагонів заводу Sanok. На відміну від колишніх вагонів вони були суцільнометалеві на візках.
У 1928 р. разпочалося будівництво двоколійної трамвайної лінії для більш короткого зв'язку вокзалу зі Стрийським парком через вул. Пелчинську (Вітовського).
Наприкінці 1929 р. відбулися деякі зміни в маршрутній схемі трамваю. З 19 жовтня було відкрито новий експериментальний маршрут № 12 "Личаків - Митна пл. - пл. Бернардинська (Соборна) - вул. Пілсудського та вул. Зиблікевича (нині обидві входять до складу вул. І. Франка) - вул. Дверницького (Свенціцького) - технічна школа".
30 листопада 1929 р. було відкрито об'їзну лінію "Головний вокзал - Стрийський парк" через вул. Вишневецьких (Русових), На Байках (Київська), Набеляка (Котляревського), Ленартовича (Нечуя-Левицького), Пелчинську (Вітовського). Ця лінія на третину скоротила шлях у цьому напрямку, а головне - розвантажила центральний трамвайний вузол біля Віденської кав'ярні та Гетьманських валів. Одночасно з цією лінією було побудовано другий шлях по вул. Городоцькій до Городоцької рогатки. По новій лінії через вул. Пелчинську було пущено новий маршрут № 14 "Головний вокзал - Технічна школа". У цей же день припинив свою роботу маршрут № 11, вагони з якого були передані на маршрут № 4, а навесні 1930 р. маршрут № 14 був перенумерований у № 11.
22 березня 1930 р. було відкрито нове трамвайне депо на вул. Городоцькій (нині депо № 1).
Під час роботи виставки "Східні торги" у 1930 р. до воріт Стрийського парку почали ходити вагони маршруту № 11. Було організовано також маршрут "Т" від оперного театру, через Галицьку площу до виставочної площі.
15 вересня 1930 р. відбулася чергова зміна трамвайних маршрутів. Було ліквідовано експериментальний маршрут № 12, маршрут № 10 був продовжений від центру (Віденська кав'ярня) до технічної школи (Ю. Мушака). По новій лінії на вул. Пелчинській (Вітовського) було зорганізовано рух вагонів двох зустрічних кільцевих маршрутів № 14 та № 15. Вагони маршруту № 14 рухалися за годинниковою стрілкою від вокзалу - по вул. Городоцькій, потім по вул. Легіонів (Свободи), вул. Баторого (Князя Романа), вул. Зиблікевича (І. Франка), через пл. Б. Пруса (пл. І. Франка), далі по вул. Пелчинській, На Байках (Київській) до вокзалу. Вагони маршруту № 15 рухалися проти годинникової стрілки, назустріч № 14. Маршрут № 2 було ліквідовано.
15 листопада 1930 р. після закінчення будівництва по вул. Городоцькій, вагони маршруту № 8 почали ходити на 700 м далі від Городоцької рогатки до Богданівки - кут вул. Городоцької та Мєйської (нині початок Левандівського шляхопроводу).
У жовтні 1931 р. у черговий раз змінилася маршрутна схема трамваю. Кільцеві маршрути №№ 6, 7, 14, 15 через невеликий пасажиропотік було припинено. У зв'язку з ліквідацією маршрутів № 14 та № 15, було відновлено рух по маршруту № 2 Вокзал - Технічна школа, а рух вагонів маршруту № 11 прискорено (інтервал скоротився з 11 до 6 хв.; кожен другий вагон бул з причепним).
У зв'язку з ліквідацією маршрутів № 6 та № 7 трасу маршруту № 3 було продовжено від Личаківського цвинтаря до церкви св. Петра і Павла, а інтервал руху скорочено до 5 хв.
Змінилася схема руху маршруту № 4. Через те, що на ділянці пл. Ринок - Високий Замок пасажиропотік був невеликим, деякі вагони курсували від вул. 29 Листопада тільки до пл. Ринок, з інтервалом 5 хв., а на Високий Замок піднімалися тільки кожні 8 хв. На маршруті № 1 інтервал руху скоротився з 7 до 5 хв., а на маршруті № 8 при інтервалі руху 12 хв. було зорганізовано рейси з інтервалом 6 хв. від Богданівки до Гетьманських валів.
З 28 листопада 1931 р. скороченому маршру № 4 (вул. 29 Листопада - пл. Ринок) був привласнений № 6 і маршрут був продовжений до Митної площі. Скорочений маршрут № 8 (Богданівка - Гетьманські вали) отримал № 7 і також був продовжений до Митної площі. Маршрут № 9 було продовжено до Стрийського парку.
У 1933 р. було побудовано лінію до Стрийської рогатки. Вона починалася від виставочної гілки та проходила по вул. Понинського (південний кінець вул. І. Франка, що охоплює територію Стрийського парку) до радіостанції, потім повертала на вул. Козельницьку та виходила по ній на вул. Стрийську, де навпроти Стрийської рогатки було влаштовано кінцеву зупинку (тупик). 2 вересня 1933 р. по цій лінії почався рух вагонів до радіостанції, а з 2-го жовтня до Стрийської рогатки. Тут почали ходити вагони маршруту № 10 Замарстинівська рогатка - Стрийська рогатка.
З пуском Стрийської лінії загальна довжина мережі трамваю склала 32,8 км по осі вулиць. У трамвайному управлінні на той момент було 119 моторних та 58 причепних вагонів.
Наприкінці 1933 р. було припинено нерентабельні маршрути № 6 та № 7.
У 1935 - 1936 р. маршрутна схема знову змінилася. Був ліквідований маршрут № 5. Його замінили новим, більш довгим та зміненим маршрутом № 9 з такими ж кінцевими зупинками (вагони йшли від головного вокзалу через вул. Пелчинську (Вітовського), Зиблікевича (І. Франка), Баторого (Князя Романа), через центр і далі до Гаврилівки. Маршрут № 11 працював тільки у дні виставки.
1 вересня 1939 р. на території Польщі почалася друга світова війна. У цей же день у результаті нальоту німецької авіації було пошкоджено трамвайні шляхи та контактну мережу по вул. Токажевського (Городоцькій). Рух трамваїв тут, а з середини місяця і у всьому місті було зупинено. Відновівся він 25 вересня 1939 р. після заняття міста Червоною армією і встановлення Радянської влади.

Початок Радянського періоду
Станом на 1 жовтня 1939 р. трамвайне господарство мало 65,6 км одиночного шляху, дві тягові підстанції загальною потужністю 6540 кВт, два трамвайних депо, вагоноремонтні майстерні. Парк нараховував 176 пасажирських вагонів восьми типів (у т.ч. 115 моторних та 55 причепних) та 5 службових вагонів (снігоочищувачів).
5 грудня 1939 р. закінчилося будівництво трьох трамвайних ліній загальною довжиною 2,5 км. Усі вони дещо продовжили існуючі маршрути. Було продовжено лінії по вул. Токажевського (Городоцькій) від Богданівки до залізниці Львів - Чернівці в Сигнівці, по вул. Янівській від кінця Янівського цвинтаря до залізниці і по вул. Замарстинівській від куту вул. Городничої (Городницької) до нинішньої вул. Торфяної. Загальна довжина мережі склала 70,8 км одиночного шляху.
Протягом 1939 - 1940 рр. були проведені зміни в маршрутній мережі. З 15 грудня 1939 р. вагони маршруту № 2 почали ходити не до технічної школи, а тільки до центру, до пл. Бандурського (пл. Митна). Трохи пізніше цей маршрут було скорочено до Гетьманських валів. Звідси до технічної школи було організовано рух вагонів під літерою "П". Було скорочено маршрут № 8, вагони ходили не до Личаківського вокзалу, а піднімаючись від Богданівки по вул. Личаківській, повертали праворуч, на вул. Петра (Мечнікова), потім на вул. Кохановського (Левицького) і далі йшли в центр та Богданівку. Назустріч маршруту № 8 проти годинникової стрілки було запроваджено маршрут № 5. У зв'язку з припиненням роботи виставки "Східні торги" наприкінці 1939 р. було ліквідовано маршрут № 11.
З 7 липня 1940 р. відкрився новий маршрут № 6 по трасі вул. Янівська (Шевченка) - вул. 1 Травня (пр. Свободи) - вул. Зиблікевича (І. Франка) - пл. Б. Пруса (І. Франка) - вул. Дверницького (Свенціцького) - технічна школа. Дещо пізніше був змінений маршрут № 4: через невеликий пасажиропотік вагони замість вул. Енгельса (Коновальця) стали ходити до вул. Томицького (початок вул. Коперника), до старого трамвайного депо. На вул. Енгельса почав ходити від центра новий маршрут № 7.
З початком Великої Вітчизняної війни Львів був окупований німецькими військами (30 червня 1941 р.). Трамвай продовжував працювати і під час окупації. З 26 листопада 1941 р. на маршрутах №№ 1, 3 і 9 почали курсувати вагони з написом "Тільки для німців".

Відновлення трамваю та повоєнний розвиток
Під час боїв за місто влітку 1944 р. трамвайне господарство сильно постраждало. Відновлення йшло поступово. Перші трамваї з пасажирами відправилися в рейс 1 березня 1945 р. Запрацювали маршрути №№ 1, 6, 10. Однак, у зв'язку з тим, що згідно договору між СРСР та Польщею поляки мали змогу переселятися з Західної України, що відійшла від Польщі до СРСР у Західну Польщу, що відійшла від Німеччини до Польщі, а у Львові до війни 60 % населення складали поляки, почався масовий відтік поляків з міста. У травні 1946 р. Львівський трамвайний трест залишило 400 працівників (поляків) - 80 % персоналу тресту. У зв'язку з нестачею кадрів порушилася нормальна робота трамваю. Працівників стали набирати зі службовців Львівської залізниці, а також вербувати в регіонах Східної України. До січня 1948 р. були відновлені майже всі лінії трамваю, крім гілок на Високий Замок, технічну школу та Личаківську рогатку. Однак, тепер практично всі маршрути починалися в центрі міста, на вул. 1 Травня (пр. Свободи).
Навесні 1948 р. було відкрито додатковий маршрут № 11 Центр - вул. Інститутська (Ю. Мушака), а 11 серпня 1948 р. після капітального ремонту здано в експлуатацію ділянку трамвайної лінії по вул. Леніна (Личаківська), до кінця вулиці.
До 1 травня 1949 р. було відновлено рух на Високий Замок. Туди пішли вагони від центру по маршруту № 12. Таким чином, було закінчено повоєнне відновлення трамвайної мережі . На той час були змінені маршрути № 1 та № 9 - вони стали кільцевими. Маршрут № 1 курсував за годинниковою стрілкою, а № 9 проти, назустріч маршруту № 1. На відміну від сучасної траси, вагони цих маршрутів курсували в центрі через вул. 1 Травня (пр. Свободи), пл. Галицьку та вул. Ватутіна (Князя Романа).
У 1949 р. виникла потреба в оновленні старих моторних вагонів, що експлуатувалися 50 та більше років. У ВРМ почали робити їхню модернізацію. Першим було модернізовано трамвайний поїзд № 127 - 217, який у 1950 р. вийшов на лінію. На ньому дерев'яні площадки було перероблено на металічні, влаштовано двері з пневматичним приводом, а відкриті площадки було зашито. На передню частину кузова було причеплено зірку, як розпізнавальний знак модернізованого вагону. У 1952 р. у місті було вже 10 таких вагонів. Вони були пофарбовані так: верхня частина - в жовтий колір , нижня - у темно-блакитний.
Через нестачу причепних вагонів деякі сильно зношені моторні вагони з 1951 р. почали переробляти в причепні. Таких вагонів було виготовлено 18, вони отримали номери серії "300". А всього протягом 1950 - 1957 рр. було модернізовано 130 із 184 старих вагонів.
На 1 січня 1950 р. львівське трамвайне господарство включало в себе два трамвайних депо місткістю 180 вагоно-місць, 185 пасажирських вагонів (у т.ч. 126 моторних та 59 причепних). Окрім пасажирських, було ще 19 вантажних платформ та снігоочищувачів.
У 1950 р. радіальні маршрути було знову об'єднано в діаметральні (№ № 2 - 7, 3 - 8, 4 - 11, 5 - 6). У зв'язку з підготовкою центральних вулиць до пуску тролейбуса, у 1951 р. було вирішено припинити трамвайний рух по вул. 1 Травня (пр. Свободи) та пл. Міцкевича. Замість знятої в липні 1951 р., було прокладено нову двокілометрову лінію від пл. Торгової, через пл. Краківську (пл. Осмомисла), вул. Гонти, пл. Данила Галицького, вул. Підвальну, до стику з діючою лінією на цій вулиці (кут вул. Руської). Для під'їзду вагонів до центру з південної сторони було споруджено велике одностороннє кільце від вул. І. Франка, уздовж пл. Возз'єднання (Соборна) та вул. Ватутіна (Князя Романа). У зв'язку зі зняттям центрального трамвайного кільця "1 Травня" та сусідніх ліній на початку серпня 1951 р. було змінено схему руху всіх трамвайних маршрутів.
З 1 грудня 1951 р. було відкрито новий маршрут № 7: вул. Шевченка - вул. Підвальна - вул. Зелена - вул. Погулянка. З 1 червня 1952 р. трамвайний маршрут № 3 було скорочено та скеровано у напрямку вул. Мечнікова - вул. Зелена - пл. Галицька - вул. Ватутіна.
У серпні 1952 р. разпочалося будівництво нової трамвайної лінії довжиною 2,5 км від кінцевої зупинки "Гаврилівка" по вул. Промисловій та Улянівській (Липинського). Цю лінію було здано в експлуатацію в лютому 1953 р. По ній почав ходити маршрут № 6, який на другому кінці замість Богданівки був скерований на вокзал. У цей же час кінцева зупинка трамваю № 1 з 1 лютого була перенесена з вокзалу на Богданівку. З лютого 1953 р. маршрут № 2 був цілком оснащений модернізованими вагонами. У зв'язку з відкриттям другої черги тролейбусної лінії по вул. Городоцькій від пл. Кропивницького до Богданівки, з 5 листопада на цій ділянці рух трамваїв було припинено, маршрут № 1 було спрямовано на вокзал.

Ера німецьких вагонів і скорочення трамвайної мережі
У серпні 1955 р. у Львів надійшла перша партія імпортних німецьких вагонів LOWA Т- 54 (моторні) та В-54 (причепні): шість моторних та шість причепних вагонів. Моторним було надано номери 401 - 406 (серія "400"), причепним 501 - 506 (серія "500"). Моторні вагони мали задній та передній пульт керування, тобто були розраховані на човниковий рух. Ці вагони отримало депо № 1 (на вул. Городоцькій), вони почали працювати на 2-му маршруті.
Влітку 1957 р. прибула партія з 5 поїздів нового типу Т-57 - В-57 з міста Гота (НДР). Ці вагони відрізнялися за зовнішнім виглядом від поїздів Т-54 - В-54 - у них передня та задня частини були більш обтічної форми. У 1957 - 1958 рр. надійшло ще 15 таких поїздів. Усі вони працювали на 1 та 2 маршрутах.
У 1960 р. у місто надійшло 5 поїздів старої моделі Т-54 - В-54 з Кишинева.
Німецькі трамвайні поїзди перших моделей, що надійшли у Львів (Т/В-54 та Т/В-57), мали двосторонні площадки (з виходом з двох сторін). Наступна модель трамваю Т-59Е - В-59Е, що також надходила у Львів, була схожа на модель Т-57 - В-57, але ці вагони вже не мали двосторонніх площадок, вихід здійснювався тільки на праву сторону. У всіх моделях цифри 54, 57, 59 означають рік початку серійного виробництва вагонів.
З 1 серпня 1959 р., у зв'язку з пуском нової тролейбусної лінії по вул. Ботвіна (Куліша) рух трамваю маршруту № 4 було перенесено на паралельну трасу через пл. Краківську (пл. Осмомисла) та вул. Б. Хмельницького, Калініна (Замарстинівська), але самі колії не були зняті, а використовувалися довгий час (до середини 70-х рр.) для подачі вагонів у депо № 2.
У 1963 р. у місто надійшло 3 поїзди нового типу ТВ-62, що зовні практично нічим не відрізнялися від поїздів Т-59Е - В-59Е. Вони вийшли на маршрут № 2. З 17 червня 1963 р. було припинено рух трамваїв по вул. Зеленій (закрито маршрут № 3), а уже восени по цій вулиці пішли тролейбуси.
У 1964 р. рухомий склад львівського трамваю нараховував 271 вагон (148 моторних та 123 причепних), 74 з них були німецькими, а інші старої конструкції, у т.ч. багато вагонів, що експлуатувалися 60 - 70 років, тобто з часів пуску трамваю. У другому півріччі 1964 р. Львів отримав 3 нові поїзди ТВ-62, у 1965 р. - 8 поїздів.
Протягом 1966 - 1967 рр. місто отримувало партію з 50 нових зчленованих вагонів Г4-61 (Г-означає "геленк" - зчленований , 4 -чотирьохвісний , 61 - рік запуску серії у виробництво). У вагоні було 35 місць для сидіння та 146 для пасажирів, які стоять. Такий вагон мав троє дверей (одні - з двома сходинками, біля кабіни водія, та двоє - з чотирма, у середній та задній секціях). Ці вагони вийшли на роботу спочатку на маршрут № 2, а потім на маршрути № 1 та № 9. Вагони Г4-61 нумеровалися серію "600" (головна) секція та "700" (хвостова секція). Перший поїзд мав номер 601 - 701.
У 1969 - 1972 рр. у Львів надійшла велика партія німецьких трамваїв б/у з інших міст: у 1969 р. - 1 поїзд ТВ2-62 із Кривого Рогу, 2 поїзди з Дніпропетровська. У 1970 р. - 9 поздів з Одеси, Дніпропетровська та Кривого Рогу, у 1971 - 1972 рр. - 17 поїздів з Одеси та Дніпропетровська. Усього за ці роки було отримано 29 поїздів ТВ2 -62, що були перероблені з широкої колії на вузьку, а також 10 вузькоколійних вагонів типу Т-57 і 8 причепів до них В-57, переданих у Львів після закриття трамваю в Сімферополі. Кримським трамваям було надано номери: моторним вагонам (Т-57) 481 - 490, причепним (В-57) - 581 - 588. У цей же час почалося списання останніх вагонів серій "100", "200", "300" та перших німецьких типу ТВ-54. Наприкінці 1971 р. ще експлуатувалися 25 старих вагонів (з номерами 87 - 165).
У зв'язку з повним зношенням старих вагонів - човників та виводом їх з експлуатації (у 1970 - 1972 рр.), а також неможливістю експлуатації німецьких вагонів на деяких ділянках , керівництво львівського трамваю було змушене в березні 1970 р. закрити рух на Високий Замок по маршруту № 12 , а з 27 травня 1972 р. по вул. І. Франка до Персенківки (маршрут № 10). З цього часу, протягом більше ніж 15 років, у Львові діяла мінімальна кількість маршрутів за всю історію трамваю - 6.

Чеські "Татри"
На початку 1970 р. разпочався капремонт та переобладнання трамвайної колії під габарити нового рухомого складу (чеські "Татри"). Наприкінці 1972 р. у депо № 1 прибула перша партія чеських трамваїв типу Т4-SU (10 одиниць). Цим вагонам було надано номери 801 - 810 серії "800". Ширина вагона 2,2 м, довжина 14 м. У вагоні 150 місць. Ці трамваї почали експлуатуватися по системі багатьох одиниць - двовагонними поїздами.
У 1971 р. на львівських трамваях було введено талонну систему оплати проїзду (спочатку на маршрутах № 1 та № 9).
Останні вагони, виробництва м. Сянок було списано у 1973 р. У тому ж році почалося масове надходження чеських "Татр". Уже влітку 1975 р. у місті було 38 таких вагонів. Новими поїздами було повністю укомплектовано маршрут № 2, де ці вагони експлуатувалися за системою багатьох одиниць. У 1974 -1975 рр. проходила реконструкція депо № 1 для експлуатації тільки чеських трамваїв. А в 1978 р. почалися роботи з перепрофілювання депо № 2 під обслуговування чеських трамваїв.
У 1971 - 1978 рр. на вул. Улянівській (Липинського), недалеко від депо № 2, було збудовано трамвайно - тролейбусний ремонтний завод (ТТРЗ), розрахований на 400 капітальних ремонтів у рік. Він почав обслуговувати не тільки ЛТТУ, але й інші підприємства міського електротранспорту України і навіть Росії.
Наприкінці травня 1976 р. ЛТТУ отримало два нових зчленованих вагони КТ-4SU. Вагони надійшли в депо № 1. Спочатку їм було надано номери № 1 та № 2. З 1981 р. почалося масове надходження вагонів КТ-4SU: 20 одиниць - у 1981 р., 32 одиниці в 1982 -83 рр. 13 одиниць у 1984 р. надійшло в депо № 2. Вагонам КТ-4SU було надано серію "1000". Перші два вагони також були перенумеровані в № 1001 та № 1002. У 1985 р. у депо № 1 було 49 таких вагонів, у депо № 2 - 44 вагони. Вони, також як і Т-4SU, експлуатувалися по системі багатьох одиниць. Два зчленованих вагони, зчеплені разом, являли собою фактично 4-х вагонний поїзд, який міг перевезти одночасно до 350 чоловік.

Швидкісний трамвай
У 1978 р. разпочалося проектування лінії швидкісного трамваю довжиною 7,5 км по вул. Суворова (Сахарова) та Боженка (Княгині Ольги), з підземною ділянкою в комплексі з депо на 250 вагонів. Наземна лінія стала частиною лінії швидкісного трамваю (побудована в 1983 - 87 рр.) Побудована вона згідно зі стандартом лінії швидкісного трамваю: на окремому полотні, з огородженнями та шляхопроводами. Рух було відкрито 6 листопада 1987 р. Тут пішли вагони маршруту № 3 "вул. Боженка - вул. 30-річчя Перемоги (Мушака)". На лінію вийшло 12 поїздів типу КТ-4SU з інтервалом руху 4 - 5 хв.
Відповідно до проекту швидкісного трамваю, намічалося в першу чергу спорудити два тунелі з габаритами метро під центром міста, а до них підвести наземні маршрути. Рампа першого тунелю повинна була розміститися на перехресті вул. Сахарова та Вітовського. У неї повинна була входити колія наземної лінії з південного житлового району та колія від вокзалу. Поїзди в складі 3-х вагонів КТ-4SU під землею повинні були зупинятися на трьох станціях: "Університет", "Галицька площа " та "Винниківський ринок" (на вул. Личаківській). На поверхню вони повинні були виходити на вул. Личаківській, у районі вул. Мечнікова. Загальна довжина колії першого тунелю - 6 км (по осі - 3,2 км). Другий тунель довжиною 2,2 км по осі повинний був пройти від району Підзамче - від рампи на вул. Гайдамацькій на південь, під центром, до південної рампи в районі пл. І. Франка - вул. Снопківській (Стрийський ринок). Тут намічалося збудувати дві підземні станції: у районі пл. Осмомисла "Старе місто" та в районі пл. Галицької "Площа Возз'єднання". У перспективі було і будівництво третього тунелю довжиною 9 км - від вул. Шевченка та Левандівскої через головний вокзал, пл. Кропивницького, під вул. С. Бандери та Вітовського до стику с південною рампою другого тунелю в районі вул. Снопківській. Тут були заплановані три підземні станції: "Вокзал", "Площа Кропивницького" та "Політехнічний інститут". Однак будівництво тунелів так і не разпочалося в зв'язку з кризою 90-х рр.

Львівський трамвай перед розпадом СРСР
У першій половині 80-х рр. трамваї маршрутів № 1 та № 4 при курсуванні від пл. Митної перестали заходити на кільце пл. Возз'єднання - пл. Галицька - вул. Ватутіна. Це кільце аж до початку 90-х рр. використовувалося лише зрідка.
У 1988 р. було збудовано невелику трамвайну лінію (1,6 км) уздовж вул. Дундича (Вахнянина) - від разворотного трикутника на стику вулиць Маяковського (Левицького) та Мечнікова до центру творчості дітей та юнацтва Галичини на Погулянці. Рух тут разпочався у вересні 1988 р., сюди було продовжено маршрут № 7. У результаті введення в експлуатацію нових ліній загальна довжина мережі збільшилася в 1987 - 1988 рр. з 67,7 до 76,4 км.
У 1988 р. було отримано 45 нових вагонів КТ-4SU, а в 1990 р. ще 12 вагонів. Це була остання партія чеських трамваїв, вони отримали номери 1034 - 1145.
Наприкінці 1988 р. в обох депо було 227 вагонів чеського виробництва. Закінчилося списування останніх німецьких вагонів Г4-61, які в останні роки були тільки у депо № 2 і працювали за маршрутами № 4 та № 6.
На початку квітня 1989 р. трамвайний маршрут № 3 було продовжено до вул. Калініна (Замарстинівській), а по колишньому маршруту № 3 "вул. Боженка - вул. 30-річчя Перемоги (Мушака)" у години "пік" почали курсувати вагони нового маршруту № 5. Однак, дещо пізніше, через малу потужність тягових підстанцій у районі вул. Підвальної , маршрут № 3 було скорочено до пл. Галицької.

Сучасний етап діяльності трамваю
У грудні 1992 р., у зв'язку з початком реконструкції колії по вул. Промисловій, маршрут № 6 було скорочено до депо № 2. Незабаром було закрито маршрут № 5.
В середині 90-х рр. у процесі реконструкції трамвайних колій по вул. Промисловій було збудовано коротку сполучну лінію по цій вулиці до стику з вул. Б. Хмельницького, а колії по вул. Волинській було розібрано, вагони 6-го маршруту стали ходити в цьому місці більш прямим шляхом.
Наприкінці 90-х рр. ліквідується система багатьох одиниць, вагони працюють тільки поодиноко. У 2001 - 2002 рр. у зв'язку з загальною кризою в Україні і повсюдних неплатежах, було кілька випадків відключення електроенергії ЛТТУ за борги. У такі дні трамваї та тролейбуси не ходили.
В 2002 р. знову було пущено трамвай № 5, але вже по маршруту вул. Княгині Ольги - вул. Замарстинівська. Тоді ж було відкрито новий маршрут № 9А Вокзал - пл. Галицька, але через кілька місяців цей маршрут було відмінено. У березні цього ж року відновився рух по реконструйованій лінії на вул. Промислової до вул. Липинського, але тепер трамваї більше не повертають на цю вулицю (колишню Ульянівську), колії на якій вирішено не відновлювати, а перетинаючи її, розвертаються на новозбудованому кільці.
У 2003 р. трамвайні колії на пл. Галицькій та вул. Князя Романа було демонтовано, а розворотне кільце для маршруту № 3 було влаштовано на пл. Соборної. З 20 листопада 2003 р. відновлено рух трамваю № 9А по маршруту Вокзал - пл. Соборна.
У 2005 р. було організовано новий маршрут № 8 вул. Вахнянина - вул. Княгині Ольги, проведено реконструкцію шляхів у районі Головної пошти. Рух трамваю по вул. Словацького було зупинено, тому що в цьому місці через великий потік автотранспорту завжди виникали затори, а для з'єднання вул. Дорошенка з вул. Коперника було споруджено новий проїзд за будинком пошти й обладнаний перший у Львові критий трамвайний термінал "Головна пошта". У цьому ж році, восени, було проведено повну заміну трамвайної колії від вул. Дорошенка до вул. Театральної на ділянці, яка проходить через центральну вулицю Львова - проспект Свободи.
2006 рік став роком повномасштабної реконструкції трамвайних колій. C 20-го березня, у зв'язку з ремонтом колії на вул. Руській, було зупинено рух трамваїв через пл. Ринок. Маршрути № 1, № 2 і № 9 було спрямовано на час ремонту в обхід центру за наступною схемою: № 1 Вокзал - вул. Городоцька - вул. Гонти - вул. Підвальна - вул. Вітовського - Вокзал, № 2 вул. Коновальця - вул. Вітовського - вул. І. Франка - вул. Личаківська, № 9 Вокзал - вул. Вітовського - вул. Підвальна - вул. Гонти - вул. Городоцька - Вокзал. Під час реконструкції вул. Руська втратилася свого знаменитого трамвайного сплетіння, що проіснувало у цьому місці 112 років! Замість нього тепер тут було встановлено дві роздільні колії.
С 10 по 20 липня трамваї маршрутів №№ 1, 6, 9 та 9А, у зв'язку з ремонтом колій на перехресті вулиць Городоцької і Чернівецької, не заходили на Вокзал, а розверталися на території трамвайного депо № 1, після чого була проведена реконструкція й під'їзної колії до цього депо на вул. Городоцькій.
23 серпня 2006 р. було відновлено рух трамваїв через пл. Ринок, а вже з 29 серпня почалися роботи з реконструкції вул. Гонти та трамвайних колій на ній. Трамваї 7- го маршруту, на період ремонту, почали курсувати між вул. Шевченка та вул. Замарстинівській. Водночас із цим було збільшене число вагонів на маршруті № 8 "вул. Вахнянина - вул. Княгині Ольги".
Під час святкування 750-річчя Львова, яке відзначалося 30 вересня та 1 жовтня 2006 р., у центрі міста трамваї не ходили. Протягом двох днів святкування трамваї маршруту № 1 не ходили взагалі, а маршрути трамваїв № 2 і № 9 тимчасово було змінено. Зокрема, „двійка” курсувала з вулиці Пасічної на вул. Коновальця та у зворотному напрямку по вулицях Івана Франка та Вітовського, а „девя’тка” курсувала за скороченим маршрутом 9А.
24 листопада було відкрито рух трамваїв маршрутів №4, 5 і 7 по відремонтованій колії на вулиці Івана Гонти. Окрім встановлення безшумної трамвайної колії тут також було перемощено дорожнє покриття проїзної частини та тротуарів, відновлено благоустрій скверу, встановлено зовнішнє освітлення та проведено реконструкцію каналізаційних і водопровідних мереж.

Транспорт Львова 

Фото Львова 

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.
Клацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалерею

Оголошення 

Наші партнери та корисні посилання

ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Вотограф Google | Львівський форум | Наше місто IF.UA | Допоможи молитвою | Український Центр | Книгарня "Є"
Mamapedia - беременность, дети, материнство | Дитячі товари в інтернет-магазині Немовлятко | Лодочные моторы в интернет-магазине Kapitan.ua | Сравнение цен на детские товары от KidsMarket.com.ua | Дезинфекция помещений, кормовые добавки | Львівські новини | Коментатор.net | Новини Рівного

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

PageRank
© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас
Статистика Google Analytics