Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
 
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

AnShLv uk-UA

Оперний театр -25% знижка на вікна у Львові
Споруда збудована в 1895-1900 рр. за проектом З. Горголевського. Під час проектування автор запропонував і місце для театру поряд з руслом ріки Полтви, котру спрямуваля в підземний колектор. Фасади театру та інтер’єр прикрашені скульптурами роботи провідних львівських тогочасних скульпторів: А. Попеля, Т. Баронча та ін. Сценічну завісу “Парнас” виконав Г. Семірадський. Глядацький зал має чотири яруси і може одночасно вмістити понад 1000 глядачів. Споруда театру справедливо визнана однією з найкращих у Європі.

Перший камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Проектував і зводив театр відомий у Європі архітектор Зигмунт Горголевський – автор багатьох монументальних споруд у Польщі та Німеччині.


Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. Цього вечора в приміщенні театру відбувся показ прем"єри – лірико-драматичної опери "Янек" В.Желенського – про життя карпатських верховинців. Провідну партію співав український тенор Олександр Мишуга.


Львівську оперну сцену ощасливили виступами всесвітньовідомі виконавці – Олександр Бандровський, Гелена Рушковська – Збоїнська, Ян Кепура, Яніна Королевич-Вайдова, Джемма Беллінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі та ін. Яскраву сторінку в історії театру вписали співаки – українці: О. Любич-Парахоняк, О. Руснак, Є. Гушалевич, О. Носалевич, А. Дідур, О. Мишуга, М. Менцинський, С. Крушельницька та ін., мистецтво яких стало національною гордістю народу і дістало всесвітнє визнання.


З приєднанням Західної України до складу Союзу РСР Великий міський театр переіменовано на Львівський державний театр опери та балету з підпорядкуванням його Міністерству культури України.


Після Другої світової війни в історію театру вписані імена тих, чия творчість сприяла утвердженню музично-сценічного осередку на західноукраїнських землях. У повоєнні роки за диригентський пульт оперного театру стали композитори львів'яни М. Колесса та А. Солтис. Митці – В. Скляренко, М. Стефанович, П. Кармалюк, В. Кобржицький, З. Гончарова, Н. Слободян, О. Сталінський,, Г. Ісупов, О. Поспєлов та ін. суттєво зміцнили творчий склад театру.


Для участі в окремих виставах запрошувалися народні артисти СРСР І.Козловський, Б. Гмиря, З. Гайдай, М. Литвиненко–Вольгемут, І.Паторжинський. У сторіччя від дня народження (1956 р.) великого українського письменника Івана Франка, театрові присвоєно його ім'я. У двохтисячному році, в ході святкування 100-річчя театру, на просьбу творчої інтелегенції Львова, театр Указом Президента України переіменовано на театр імені Соломії Крушельницької.


Львівський театр опери та балету ім. С. Крушельницької – складний творчий організм, в якому понад 500 осіб об"єднані спільною метою, але професійно поділені на цехи і колективи:

  • Симфонічний оркестр - 90

  • Солісти опери – 50

  • Хор – 60

  • Балетна трупа – 60 .

Інтер'єр

Театр, щедро удекорований як зовні, так і всередині, є зосередженням досягнень скульптури і малярства Галичини кінця XIX ст. Своє мистецтво проявили скульпто-ри П. Війтович, А. Попель, Е. Печ, Т. Баронч, художники Т. Попель, М. Гарасимович, Т. Рибковський, 3. Розвадовський, С. Ясенський та ін.

 

Заходимо в театр і любуємося дванадцятьма живописними полотнами (з умовною назвою "Професії") під плафоном фойє (художники - Т. Попель, Т. Рибковський, М. Герасимович, 3. Розвадовський), позолоченою балюстрадою другого балкону (викувана з металу, вона виглядає, як мереживо), пальметами і мас- каронами на стінах, камеями вздовж фризу, які уособлюють Страждання, Самопожертву, Волю, Радість, Смуток, Красу, Музику і Танець (скульптор - Е. Печ). Згори через скляну стелю приємно ллється м'яке світло: вдень - від сонця, вночі - від місяця й зірок. Отже, у фойє ніколи не буває суцільної піть­ми, що дуже важливо і з практичного боку.

 

На рівні першого поверху знаходиться так званий дзеркальний зал, важливим еле­ментом оздоблення якого є дзеркала, розта­шовані одне навпроти одного для оптичного розширення залу (35 х 7,5). Тут, над дверима і вгорі навпроти них, возвеличуються чоти­ри жіночі постаті, що уособлюють Любов (із амуром), Заздрість (зі змією), Материнство (з дитиною), Гордість (із люстерком). Над дзеркалами хороший настрій створюють зображення чотирьох пір року: весни (із квітами), літа (з сопілкою), осені (з плодами поміж хризантем), зими (з вогнищем).

 

Як бачимо, в розписах театру відобра­жене велике різноманіття світу з його про­фесіями, почуттями, характерами, видами мистецтва і т. п. У двох відсіках дзеркаль­ного залу знаходимо зображення частин світу, що згромаджуються навколо Європи - найцивілізованішої, найпрогресивнішої з них. Європу в образі хлопчика, що мандрує з континент на континент, нагороджу­ють найкоштовніпіими своїми скарбами: Азія-перлами та мистецькими витворами японських і китайських художників, Афри­ка - алмазом і страусовим пір'ям, Америка -золотом (художник- М. Гарасимович),

 

Три панно плафону відображують: у центрі - Поезію (дівчина.яка слухає дзвін) та Музику і Танець (дівчина з арфою) -з одного та іншого боку. Дзеркальний зал відкри­ває вигляд на проспект Свободи, особливо гарний у вечірній час. Приємно проходжу­ватися тут під час антракту. Але лунає тре­тій дзвінок - і ми заходимо до залу глядачів, куди нас запрошують Трагедія і Комедія (скульптор П.Війтович), розташовані над білими мармуровими сходами з теракото­во-сірою мармуровою балюстрадою голов­ного фойє.

 

Зал має форму ліри (22,5 х 18,5 м) і може вмістити 1 тис. чол. Його оформлення здій­снювали 10 художників під керівництвом С. Рейхана, манеру письма якого можна оцінити, розглянувши вузький плафон над сценою - "Апофеоз слави". Тут же бачимо старовинний герб Львова, композицію "Ге­ній і ангел" (скульптор П. Війтович). Увагу привертає плафон на стелі, що складається з 10 секторів із зображеннями Грації, Музики, Танцю, Критики, Драми, Натхнення, Вак­ханалії, Цноти, Ілюзії, Правди. У серцевині плафону виблискує люстра, виготовлена за проектом 3. Горголевського. Цією дорогою, мистецьки довершеною "брошкою" май­стер наче поставив крапку у своїй складній роботі в театрі.

 

Зал удекорований не лише розписами і скульптурою, а й розкішними ліпниною, позолотою, різьбою (скульптори П. Гарасимович, П. Війтович, Я. Джованетті, Е, Підгір­ський), які в різних варіаціях переходять на три балкони. Ложі партеру обрамлені колонами. Перший балкон прикрашений двад­цятьма унікальними картинами на сірому мармурі. Другий балкон "підтримується" атлантами і каріатидами, третій - гермами.

 

Сцена має дві завіси: протипожежну, ва­гою більше 12 тонн, і суто декоративну. Ця картина, яку розписав польський художник Г. Семирадський (1843-1902), належить до найунікальніших мистецьких творів, що знаходяться у Львові.

 

Обдумуючи оформлення залу Міського театру, 3. Горголевський вирішив доповни­ти його пишність живописною завісою (таку зробив Г. Семирадський для театру в Кра­кові). У 1898 році з пропозицією про анало­гічну завісу він листовно звернувся до цього художника (своєю славою не поступався Я. Матейку), професора Петербурзької та по­чесного члена багатьох академій мистецтв Європи, (з 1872 року жив у Римі).

 

Г. Семирадський працював над карти­ною майже рік і завершив її в червні 1900 року. Вона демонструвалася на виставках у Римі й Варшаві, але на відкриття теа­тру не встигла потрапити. Вперше гляда­чі побачили її 13 січня 1901 року. Куртину "Музи на Парнасі" її автор розумів так: "Центральна постать, що розміщена на тлі храму Аполлона - бога прекрасних мистецтв і поезії, - уособлює натхнення у вигляді Піфії".

 

Із таємничих випарів, що виринають із гли­бин землі, утворюється і підноситься вгору окрилена Уява (Фантазія).

 

Сила, що врівноважує Уяву під час свідомої творчості - Розум, - стоїть по другий бік дельфійського триножника в одязі Мінерви з терезами в руці - символом рівноваги.

 

Із правої строни, на тлі понурого краєвиду, зображено людський натовп, який женеться за примарами людського щастя: Фортуною, Славою і Коханням, головними пружинами трагіко­медії світу. Алегорична постать Історії лівою рукою вказує на ту шалену гонитву, а в правій вона тримає книжку з виписаними на ній сло­вами: "Так було, так є - чи так буде завжди?" Постаті Трагедії та Комедії доповнюють цю групу.

 

По лівій стороні картини: жінка в плащі сперлася на арфу і дивиться на постать Натхнення, вона уособлює музичну драму (Оперу).

 

Двоїсту сутність Опери розтлумачують зображені поруч: Поезія (з лірою в руці й лавровим вінком на скронях) і Музика у вигляді класичної Сирени -напівптаха - напівжінки. Цю Оперу до­повнюють: Опера комічна (оперета) - молода, грайливо усміхнена жінка, що тримає ліру, при крашену комічною маскою, і Танець".

 

Свого часу художник просив дирекцію театру надрукувати це тлумачення картини. З цією метою були видані художні лис­тівки.

3D-панорама фасаду Оперного театру
3D-панорама залу Оперного театру
3D-панорама дзеркального залу Оперного театру
3D-панорама інтер'єру Оперного театру
3D панорама. Урочиста академія до Дня Соборності України. 21/01/2011

Транспорт Львова 

Фото Львова 

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.
Клацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалерею

Оголошення 

Наші партнери та корисні посилання

ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Вотограф Google | Львівський форум | Наше місто IF.UA | Допоможи молитвою | Український Центр | Книгарня "Є"
Mamapedia - беременность, дети, материнство | Дитячі товари в інтернет-магазині Немовлятко | Лодочные моторы в интернет-магазине Kapitan.ua | Сравнение цен на детские товары от KidsMarket.com.ua | Дезинфекция помещений, кормовые добавки | Львівські новини | Коментатор.net | Новини Рівного

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

PageRank
© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас
Статистика Google Analytics