Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
 
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

AnShLv uk-UA

Пишуть про Львів -25% знижка на вікна у Львові
Обіцянки-цяцянки Що обіцяють підприємцям майбутні президенти?

Головною економічною проблемою України все ще залишається масове безробіття. Як відомо, існує два варіанти державної політики у питанні забезпечення зайнятості населення. Перший — коли держава фінансує з соціальних фондів мільйонну армію безробітних. І другий — більш перспективний, коли держава стимулюватиме роботу підприємств, підтримуватиме розвиток малого і середнього бізнесу. Які ж обіцянки роздавали підприємцям кандидати у президенти України напередодні виборів? Наскільки вони реальні?

Щодо чинного прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, то напередодні першого туру виборів вона не особливо мусирувала тему підприємництва. Про це говорила її довірена особа — голова Державного комітету України з питань розвитку підприємництва Олександра Кужель. Але дещо Ю.Тимошенко все ж таки пообіцяла. Зокрема, 29 грудня 2009 року під час прес-конференції прем’єр-міністр сказала, що не пізніше ніж через півроку після президентських виборів слід прийняти Податковий кодекс. Крім того, виступила за істотне зменшення кількості податків. «Ми повинні, по-перше, удвічі зменшити кількість податків, а по-друге, нам потрібно вводити єдиний соціальний податок... безумовно, зменшення податку на прибуток», — зазначила голова уряду.

Як відомо, ще на початку 2007 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про єдиний соціальний податок». Проектом передбачалося ввести з 1 січня 2009 року єдиний соціальний податок у розмірі 20% від суми заробітної плати найнятих робітників. Його ухвалення, на думку авторів, зумовлене необхідністю вивести з тіні виплати заробітної плати. Однак у депутатів так і не дійшли руки до його прийняття. І ось Тимошенко наголосила на бажанні форсувати прийняття цього законопроекту.

Натомість козирною картою лідера Партії регіонів Віктора Януковича стала обіцянка запровадити п’ятирічні податкові канікули для малого бізнесу, звичайно після його перемоги у президентських перегонах.

«Я дам податкові канікули на п’ять років для всього малого бізнесу», — сказав він, виступаючи на недавньому з’їзді Партії регіонів. Він також пообіцяв звільнити підприємців від плати за реєстрацію і отримання дозвільних документів.

Дещо з обіцяного кандидатами у президенти приваблює підприємців. Але вони вже знають, що обіцянки, як і будь-яка медаль, завжди мають другий, менш привабливий бік. Бо, наприклад, добре пам’ятають урядову постанову №118 (прийнята рік тому) про позбавлення підприємців — фізичних осіб права бути платниками ПДВ.

— На перший погляд, цей крок здавався для підприємців благом. Але внаслідок такого звільнення вони перестали бути конкурентоспроможними у таких сферах, як транспортні перевезення, будівництво, сфера послуг. Адже після цього, за словами голови Асоціації платників податків Львівщини Теодора Дяківа, вони втрачали можливість виписувати податкові накладні, і, відповідно, їхні замовники не могли відшкодовувати ПДВ. Відтак малий бізнес втратив замовників. І економічно втратив набагато більше, ніж міг втратити від того, від чого їх звільнили.

Ще приклад — підвищення транспортного збору, від якого найбільше постраждали б найменш захищені підприємці, які експлуатують старі автомобілі. Лише в результаті численних страйків перевізників новацію було скасовано.

А скільки галасу зчинила знаменита постанова Кабміну №366, яка зобов’язувала власників малого бізнесу платити до Пенсійного фонду за членів їхніх родин. Автори документа чомусь не переймалися навіть тим, що дорослі діти підприємця можуть, наприклад, бути студентами або елементарно не брати жодної участі у бізнесі батьків.

Попри всю її абсурдність, урядова постанова досі не скасована, хоча й не виконується. Контрольні органи можуть приходити і шантажувати будь-якого підприємця. А це підстава для хабарництва. Всі ці рішення влада приймала, керуючись добрими намірами.

Така ж історія з сільськими мешканцями, яких розчерком пера було позбавлено права на допомогу безробітним. Якщо у селянина є земельна ділянка, то він втрачає право реєструватись у центрі зайнятості. І не важливо, чи має він господарську техніку, чи вміє господарювати на землі, — на біржі праці йому, швидше за все, відмовляють. Це можна трактувати лише як штучне зменшення кількості безробітних.

— Що ж до податкових канікул, які пропонує В.Янукович, то їх запровадження просто нереальне і навіть шкідливе з погляду економіки, — вважає Теодор Дяків. — Що таке малий бізнес? Малий бізнес — це підприємство, яке налічує не більше 50 працівників, обсяги річного доходу від реалізації товарів і послуг якого не перевищують 70 млн. грн. Уявіть собі, що заводи, котрі мають обсяги доходу понад 200—300 млн. грн., після ухвалення такого рішення поділяться на кілька малих підприємств. Якщо буде потрібно, зроблять дві-три прохідних і зареєструють кілька менших господарств. І… перестануть платити податки до держбюджету.

Ось і виходить, що краще, аби обіцянки кандидатів у президенти ніколи не втілювалися у життя.

— Головна відмінність нашої команди від команди Тимошенко, — каже народний депутат, міністр економіки в опозиційному уряді Ірина Акімова, — в тому, що озвучені рецепти ми справді плануємо втілювати в життя, а не просто їх декларувати. Для бізнесу важливий спокій. Йому не потрібно дуже часто покращувати умови ведення справи, бажано хоча б їх не погіршувати. Тому одне з наших головних гасел — усі податкові новації мають бути оформлені єдиним документом, який називається «Податковий кодекс», і цей документ підготовлений Партією регіонів. Після прийняття податкового кодексу слід оголосити тимчасовий мораторій на будь-які зміни податкового законодавства. Ось тоді бізнес, і наш вітчизняний, і зарубіжний, буде впевнений у тому, що в цій країні можна розвиватися, можна вкладати інвестиції.

Цікаво, що, на думку підприємців, задекларовані зміни найбільше подобаються великому бізнесу. Вони вважають, що у даному разі стоїть питання не так наповнення Пенсійного фонду чи державного бюджету, як недопущення ситуації, коли звичайні смертні вільно зароблятимуть і платитимуть податки. Парадокс, але для кандидатів у президенти України чомусь важливо, аби в країні не виникли умови для формування середнього класу.

Солодкі обіцянки лунають із вуст людей, котрі мали можливість зробити хоч частину обіцяного, але чомусь не зробили. А той факт, що близько 40—50% підприємницької діяльності нині перебуває в «тіні», — це і є результат їхньої попередньої політики стосовно малого і середнього бізнесу. Саме ці кандидати в часи свого прем’єрства всіляко намагалися перепинити шлях формуванню середнього класу. І це легко можна довести урядовими рішеннями.

І в цьому плані і пані Тимошенко, і пан Янукович навряд чи здатні на серйозні позитивні зміни для стимулювання малого та середнього бізнесу. Навіть якби вони раптом і захотіли такі зміни впровадити, їм не дозволили б це зробити їхні політичні сили.

Тому, на думку підприємців, якоїсь різниці між цими двома політиками немає. Малий і середній бізнес потрібні державі лише для того, аби його використовувати. Тому туди вхід безкоштовний, а надалі за все доводиться дорого платити. Наймерзенніше те, що владу очолює великий бізнес сімей із Дніпропетровська, Донецька, Києва, Вінниці тощо. Мабуть, тому президент, АМКУ, УБЕЗ, КРУ, СБУ захищають великий бізнес за рахунок малого і середнього.

Коментарі

Юрій Сендецький, голова Комітету підприємців Львівщини:

— Популізм наявний в обіцянках обох кандидатів у президенти. Вони насамперед дбають про те, щоб сподобатися пенсіонерам, працівникам бюджетної сфери. Їм насамперед потрібні голоси виборців. А як наповнюватиметься й розподілятиметься державний бюджет — ніхто з них не каже.

Андрій Гринчук, адвокат:

— Особисто я нічого доброго не очікую від обох кандидатів у президенти України. Вони вже показали своє нігілістичне ставлення до малого та середнього бізнесу. Ось конкретний приклад. З 1 листопада 2009 року Львівська ДПІ чомусь вирішила приймати звітність у електронній формі лише через посередника. Це означало, що підприємець мусив заплатити приватному підприємству близько тисячі гривень за реєстрацію, а потім щомісяця ще й платити за послуги. Це нонсенс. І лише завдяки акціям протесту зазначене рішення було скасовано, проте відповідальних за нього не покарано.

Василь ХУДИЦЬКИЙ

Дзеркало тижня

Повернутись до списку статтей

Транспорт Львова 

Фото Львова 

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.
Клацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалерею

Оголошення 

Наші партнери та корисні посилання

ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Вотограф Google | Львівський форум | Наше місто IF.UA | Допоможи молитвою | Український Центр | Книгарня "Є"
Mamapedia - беременность, дети, материнство | Дитячі товари в інтернет-магазині Немовлятко | Лодочные моторы в интернет-магазине Kapitan.ua | Сравнение цен на детские товары от KidsMarket.com.ua | Дезинфекция помещений, кормовые добавки | Львівські новини | Коментатор.net | Новини Рівного

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

PageRank
© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас
Статистика Google Analytics