Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
 
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

AnShLv uk-UA

Пишуть про Львів -25% знижка на вікна у Львові
Звернення до спільноти УКУ: Шукаймо справжніх витоків лиха!

Як нам, спільноті УКУ, ставитися до образу «Жида» в традиційних українських вертепах? Єврейською була Пресвята Родина – Йосиф та Марія. Врешті-решт, по Своїй земній Матері євреєм був і Сам Ісус, Різдво Якого ми готуємось тепер зустрічати

Як нам, спільноті УКУ, ставитися до образу «Жида» в традиційних українських вертепах? Чи й далі бачимо ми в цьому образі справжній корінь наших соціальних, національних і політичних лих? Чи не підсміюється над нами Сатана, що ми забавляємося цим образом, у той час як у державі нашій гучні бенкети справляє нерозпізнане зло? Про це йдеться у Зверненні ректора УКУ, проректора з місії та призначення університету і керівника духовно-пасторального відділу.

Шукаймо справжніх витоків лиха!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі студенти! Дорога спільното УКУ!

Кілька днів тому ми, християни східної традиції, увійшли у Різдвяний піст (Пилипівку). Напружені ритми інформаційної доби не сприяють глибинним медитаціям, а підготовка до університетських іспитів відволікатиме від іспиту сумління. Отож ми всі мусимо докласти певних зусиль, щоб надолужити те, що мимоволі втрачаємо.

Цим листом ми запрошуємо вас до інтелектуальної задуми й духовного просвітлення, щоб душа наша стала спроможною розрізнити сяйво Вифлеємської зорі та прийти з дарами до ясел Спасителя.

Різдвяний піст закінчиться урочистим літургійним проголошенням: «Христос Рождається!», дивовижним чаром Свят-вечора, а тоді веселим співом Коляди. Щиро сподіваємося на те, що свій різдвяний вертеп сформує і студентство УКУ; впевнені, що невеличкі колядницькі ватаги організують зі своїми дітьми й наші молоді батьки.

Але радість очікування цього свята щороку затьмарюється лихим передчуттям, що в час найвищої духовної кульмінації святого Різдва у нашу хату знову увірветься вертепний «Жид», – і насіння зла, що його вертепне дійство мало б виполоти, знову загніздиться в нашій душі.

У нашому Університеті немає однозначного ставлення до цього феномену. Дискомфорт від цього вертепного образу й відчуття, що він суперечить духовній поставі сучасного християнина й етосові УКУ, сусідує з настороженим ставленням до спроб вилучити його, що сприймається як зневаження давньої традиції та улягання стороннім силам.

Наше завдання на цей Різдвяний піст – остаточно вирішити, якими в цьому питанні мають бути місія та етос УКУ.

Ми не можемо заперечити той історичний факт, що образ «Жида» був традиційним для українських різдвяних вертепів. Мало того, цю роль – поряд з іншими негативними ролями, як-от Ірода чи Смерті – сприймали ентузіастично, у них вкладали багато душі й гумору. Так народ у бароковому стилі представляв дихотомію добра і зла.

З цього пласту української народної культури видно, що в певні епохи соціальні біди українського народу асоціювалися з єврейством (як, до речі, і навпаки). Ясна річ, далеко не кожен, хто щиро сміявся, бачачи гротескні кривляння вертепного «Жида», був запеклим антисемітом. Дві етнорелігійні групи жили поруч; їхні звичаї були часом зрозумілими для іншої групи, а часом і кумедними. І за поняттями «жида» й «гоя» стояли свої міжгрупові табу, що їх плекали з обох сторін.

Але часом гротескна забава мала далеко не гумористичне продовження, коли по українських селах і містечках зграйки хлопчаків не раз гналися по вулиці за єврейським однолітком, скандуючи уже не барокове: «Жид! Жид!». Пізніші політичні наслідки такої «забави» ми, вибачте на слові, відхаркуємо й досі.

Можна лише вітати прагнення багатьох із вас берегти культурні традиції та звичаї. Але варто також замислитись, чому це прагнення таке вибіркове. Адже ми легко зрікаємося, наприклад, традиції посту – хоч знаємо, що деяких бісів людина може вигнати з себе «лише молитвою і постом» (Мт. 17:21). Ми легко забуваємо про одвічне правило пошанування святої неділі чи спільної трапези у родині, хоч усі ці звичаї є не лише Божим законом, а й антропологічними та культурними імперативами, занедбання яких призводить до великих втрат.

То чи не варто нам психотерапевтично видобути з глибин своєї свідомості ті причини, що роблять саме цю вертепну роль такою бажаною та незамінною? Це, насправді, доволі проста духовна вправа…

До того ж пам’ятаймо: якщо ми хочемо свято оберігати цей образ у майбутньому, то будьмо щасливі від того, що в інших культурах так само свято оберігатимуть образи «хохла-дєрєвєнщіни», «різуна-гайдамаки» чи «кривавого погромника». Тоді не ображаймося, що в російських телесеріалах з образом «хохла» обов’язково асоціюються хитрість, підлість і зрада, й будьмо готові, що українофобія і далі супроводжуватиме нас незмінною тінню. Не здивуймося, якщо у світі виробиться алергія на нашу нинішню пострадянську ідентичність, а на сценах Нью-Йорка й Парижа з’являться невдовзі бурлескні образи «українського емігранта-мафіозі».

Утім, когось із вас турбуватиме питання, чому це саме ми маємо починати позбуватися своїх усталених стереотипів першими. Мовляв, хай вони почнуть, а ми вже їх підтримаємо. На цю тривогу наш народ віддавна знайшов відповідь: «Із себе починає не слабший, а мудріший».

Ми розуміємо, що дихотомічне вертепне дійство просто вимагає персоніфікації полюсу зла – без цього ?брази добра стали б «ходульними». Проте є різниця між образами Ірода та Смерті, з одного боку, та образом «Жида» – з іншого. В тому другому випадку зло ототожнюється з цілою етнорелігійною групою – отже, ми маємо вирішити, чи справді така світоглядна позиція є нашим новітнім «богослов’ям визволення», яким ми хотіли б оберегти себе від вселенського зла.

Насправді жодна людська культура не має монополії ні на чесноти, ні на пороки. У всіх людей ДНК за своєю природою однакові, й не існує гену підлості чи, навпаки, доброчесності. Отже, кожен народ, як і кожна людина, може вознестися до найвищих духовних вершин і шубовснути у найгірші гріховні провалля.

Євреями в історичному бутті були не тільки міняйли, торговці та лихварі. Євреями були, зокрема, апостоли, члени найдавнішої християнської спільноти та майже всі автори Нового завіту (за винятком Луки). Єврейською була Пресвята Родина – Йосиф та Марія. Врешті-решт, по Своїй земній Матері євреєм був і Сам Ісус, Різдво Якого ми готуємось тепер зустрічати.

Християнство наше вийшло з лона юдаїзму, переймаючи від нього віру в єдиного Бога. Отож, хто, як не ми, мали б прибрати поставу вдячного смирення й усвідомити той надзвичайний факт, що, кажучи словами Ап. Павла, будучи дичкою оливною, защеплені були між святе галуззя та стали співучасниками кореня та оливного соку (пор. Рм 11:16 – 17). На основі цього ще Папа Пій ХІ стверджував: «Духовно усі ми семіти».

Тому не дивно, що свого часу Папа Іван ХХІІІ, осмислюючи духовні причини Голокосту єврейського народу, звернувся в молитві до Ісуса: «Прости, що ми знову розіп’яли Тебе в їхньому тілі!». У цю передріздвяну пору ми запрошуємо вас піти за цим духовним прикладом і сповідально звернутися до Христа: «Прости, що ми знову зневажаємо Тебе в цьому знущальному образі»!

Господня благодать потрібна нам, щоб ми мали здатність відсікати від себе гріховні нарости минулого й духовно зростати. Не треба бути Еклезіастом, щоб помітити, що і світ, і Церква, і ми самі невпинно еволюціонуємо. Разом з нами міняються й ті засоби, за допомогою яких ми інтерпретуємо світ. Окремі образи, які колись здавалися невинними, сьогодні можуть травмувати людські душі й суперечити нашій земній місії. Не біймося розпрощатися з ними – біймося не помітити, що, обстоюючи застарілі образи, ми порушуємо найважливіше в християнстві – заповідь любові.

Сучасні прояви зла розмаїті та універсальні. Воно одягається в шати добра, досконало імпровізує на струнах нашої душі, зачіпає наші найпотаємніші бажання й найприродніші інстинкти. Зводити усе це розмаїття до тріади традиційного вертепу (Ірод – Смерть – Жид), зокрема до архаїчної постаті «Жида», означало б, що ми, наче дальтоніки, не помічаємо деяких кольорів нашого мінливого й різнобарвного світу.

Ми пропонуємо спільноті УКУ, а особливо студентству, наново осмислити ґенезу зла. Богослови мали б виявити, в чому справжній корінь наших соціальних, національних і політичних лих, і у вертепному дійстві донести його до людей з оздоровчими гумором і сатирою. Історики мали б остерегти нас від повторення помилок минулого. Від соціальних педагогів ми очікуємо рецептів, як можна загоїти роз’ятрені суспільні рани.

Знайти новітній персоніфікований образ лихварства, грошолюбства, корупції, підкупу та підступності – таким є духовне завдання для нашої спільноти на цей час Різдвяного посту. Інакше ми не помітимо, що всі ці виразки – в нас самих, у тій порочній стороні людської природи, що була ушкоджена гріхопадінням.

Без цього не зможемо ми й осягнути проблем нинішньої України, а разом з ними – проблем усього світу. У регіональних, мовних, конфесійних та будь-яких інших поділах, що терзають сьогодні тіло України, ми обов’язково побачимо відгомін нашої готовності таврувати іншого та заперечувати його гідність. Отож пам’ятаймо, що без належної метаної – тобто радикальної зміни способу думання – зло й далі торжествуватиме, кинувши нам на розтерзання своє карикатурне опудало, натомість зберігши свою справжню природу нерозгаданою.

«Христос рождається, щоб оновити колись упалий образ» – мовиться у наших службах у Передпразденство Різдва. Йдімо за Христом й оновлюймо «упалі образи», щоб стати спроможними оновити світ.

о. Борис Ґудзяк, ректор
о. Юрій Щурко, керівник Духовно-пасторального відділу
Мирослав Маринович, віце-ректор з питань призначення та місії Університету

сайт УКУ

Повернутись до списку статтей

Транспорт Львова 

Фото Львова 

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.
Клацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалерею

Оголошення 

Наші партнери та корисні посилання

ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Вотограф Google | Львівський форум | Наше місто IF.UA | Допоможи молитвою | Український Центр | Книгарня "Є"
Mamapedia - беременность, дети, материнство | Дитячі товари в інтернет-магазині Немовлятко | Лодочные моторы в интернет-магазине Kapitan.ua | Сравнение цен на детские товары от KidsMarket.com.ua | Дезинфекция помещений, кормовые добавки | Львівські новини | Коментатор.net | Новини Рівного

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

PageRank
© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас
Статистика Google Analytics