Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
 
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

AnShLv uk-UA

Пишуть про Львів -25% знижка на вікна у Львові
Тривожна тенденція. Зростає кількість підприємців — фізичних осіб, які припиняють свою діяльність

Лише за два останні місяці на Львівщині здали свідоцтва 407 підприємців

«Все, що робиться — робиться на краще», — сказано не про малий бізнес. Майже 20 років на законодавчому рівні йому в Україні не приділяли належної уваги. І от тепер,
здається, «приділили». Результат відомий: близько 2,5 млн. підприємців різного рангу мають сушити голову: як далі заробляти на хліб насущний. Сплачувати запропоновані владою податки — означало б працювати практично задарма.

Одна з найскладніших ситуацій — у Західному регіоні України. Насамперед через практично повну відсутність великих промислових підприємств, які могли б працевлаштувати вивільнених підприємців. Тут майже все тримається на малому і середньому бізнесі. Наприклад, на Львівщині є районні центри, де люди не можуть знайти хоч би якоїсь роботи.

Ситуація настільки неправдоподібна, що навіть нині, після ухвалення ВР Податкового кодексу (за винятком розд. 14 про спрощену систему), наміри нової влади кардинально реформувати сферу малого і середнього бізнесу підприємці сприймають досить скептично. «Це ми вже проходили в 1990-х. У гіршому разі зберемо гроші податківцям, аби лишень відчепилися», — кажуть вони.

Саме цим можна пояснити відносну відсутність ажіотажу на вул. Веселій, де розташовано міський реєстраційний центр. Як зазначив начальник управління державної реєстрації Львівської міської ради Володимир Дуда, найсприятливішим для малого бізнесу став 2008 рік. Тоді було зареєстровано 1309 нових юридичних і 5750 фізичних осіб. А припинили свою діяльність лише 224 юридичні і 728 фізичних осіб. Менш вдалим для підприємництва був 2009 рік — 927 новостворених юридичних і 4450 фізичних осіб. При цьому ліквідовано 230 юридичних осіб і 1015 — фізичних. Підсумків 2010 року поки що не підбито. Проте вже зараз помітна тривожна тенденція — зростає кількість фізичних осіб, які припиняють свою діяльність. Лише за два останні місяці здали свідоцтва 407 підприємців.

Чому вони закриваються

На запитання, чому підприємці припиняють свою діяльність (адже розділ 14, що стосується підприємництва, ще не ухвалений), один з них відповів, що люди інтуїтивно відчувають: влада ніколи не робить чогось позитивного на їхнє благо. Завжди, коли йдеться про наповнення казни, вона дбає тільки про свої інтереси. Здебільшого це відбувається за рахунок платників податків. А тому, навіть в очі не бачивши Податкового кодексу, підприємці апріорі знають, що будь-які зміни тільки погіршать їхнє становище.

Дещо краща ситуація з кількістю юридичних осіб. Інтерес підприємців до статусу юридичних осіб пояснити легко. Частина з них зрозуміла, що деякі види діяльності, як, наприклад, консультаційні, юридичні, ріелторські, стоматологічні послуги, можуть бути реалізовані лише юридичними особами. Інші вирішили зачекати. Якщо нічого не вийде, то до кінця року здадуть свідоцтва фізичних осіб і вестимуть бізнес підпільно.

«Ми вимагали реформ, а не підвищення розміру внеску до Пенсійного фонду та інших податків, — каже координатор альянсу «За чесні податки!», що на Львівщині, Ігор Гурняк. — Наслідки цього для малого бізнесу можуть бути вкрай негативні». За його словами, лише у Вінницькій області 40% опитаних підприємців заявили про згортання своєї діяльності, інші збираються працювати в тіні.

Нелюбовний трикутник

Як вважає голова львівського осередку партії «Громадянська позиція» львівський бізнесмен Теодор Дяків, із реформуванням відносин у трикутнику підприємці—влада—суспільство влада дуже спізнилася. В нормальному суспільстві вони повинні бути збалансованими і врівноваженими. Тоді в ньому не буде внутрішньої напруги. Сьогодні всі три сторони почуваються однаково погано. А вирішує ці відносини податкова політика, яка й визначає їхню «внутрішню температуру», баланс інтересів.

У червні минулого року в парламент надійшов проект закону про спрощену систему для підприємців (реєстр. №4549-2) за поданням народного депутата Анатолія Гриценка. У ньому було запропоновано нову концепцію, в основі якої — диференційований підхід до сплати податків. Тоді фракції ВРУ послідовно проігнорували його. Не були готові до запропонованих змін у законодавчому полі підприємництва не лише влада і народні депутати, а й самі підприємці, які хотіли зберегти в малому бізнесі статус-кво. Це вже нині, після подій навколо Податкового кодексу, підприємці заговорили про позитиви законопроекту №4549-2А. Особливість цього документа стосовно малого бізнесу — диференційований розмір єдиного податку і спосіб його визначення залежно від видів діяльності, збільшення нинішнього граничного розміру єдиного податку в 200 грн. до 350 грн., зміна структури єдиного податку на користь ПФУ, сплата мінімального пенсійного внеску в солідарну систему, амністія на борги спрощенців перед ПФУ. Високодохідним сферам малого і середнього бізнесу в межах спрощеної системи пропонується сплачувати на вибір: 10% від сукупного доходу або 6% плюс ПДВ. У результаті підприємцям — фізичним особам не потрібно було б створювати юридичну особу, приймати в штат бухгалтера, вести загальний облік, звітність тощо.
Базарна економіка з кризи не виведе

За даними громадської організації «Ліга фінансового розвитку», малі й середні підприємства на Львівщині сьогодні виробляють близько 30% регіонального продукту. Крім того, тут зайнято практично 20% працездатного населення. Найбільше малих підприємств функціонує у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, виробництва побутових товарів та предметів особистого вжитку.

— Головна відмінність українського, а особливо львівського малого бізнесу — примітивний спосіб діяльності, — переконаний директор Інституту економіки та підприємництва НУ «Львівська політехніка» Олег Кузьмін. — Нині підприємці спеціалізуються переважно на посередництві, а фактично — перепродажах. У торгівлі їх зайнято близько 80—90%. Чи потрібно це державі? Думаю, ні. Для цього достатньо порівняти ситуацію з малим і середнім бізнесом у розвинених країнах. У жодній з них немає стільки працівників у торгівлі.

Нині вся світова економіка націлена на конкуренцію. А це — сучасні технології, якість, ціни, сервіс, дисциплінованість. Чи здатен протистояти цьому бізнесу український базарний бізнес? Однозначно — ні.

За його словами, влада прогавила можливість структурувати малий і середній бізнес у вигідному державі напрямку. Потрібно було створити такі закони, зокрема податкові, які б стимулювали виробництво, інноваційну діяльність, наприклад венчурну. Вона б формувала зацікавленість малих підприємств в об’єднанні з великими компаніями. Одна з таких форм — франчайзні об’єднання. Франчайзер дає малим роботу, яка йому невигідна. До речі, нам трапляються ножі або каструлі фірми «Мерседес», вироблені франчайзі, які входять в її структуру. На практиці це означає, що підприємництво отримало б орієнтири, захист, нові технології та кошти для розвитку.

Проте влада, як видно, не надає особливої уваги якості бізнесу. Вона переймається паперовими показниками. Зокрема кількістю малих підприємств на 10 тис. населення. У розрахунку на 10 тис. жителів у Львові справді налічується 142 малі підприємства. Але що з того?

Прогрес у підприємництві — це насамперед кількість не СПД, а найманих працівників. Як повідомив голова асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес, справжньої катастрофи область зазнала минулого року, коли втратила 60 тис. робочих місць. Ще 12 тис. робочих місць зникли вже цього року. Втрата роботи істотно позначилася на купівельній спроможності населення, що ще більше ускладнило умови для виживання бізнесу.

Коментарі

Зеновій Бермес, голова асоціації роботодавців Львівщини:

— Тенденція до закриття малого бізнесу дуже тривожна. Через те, що підприємців — фізичних осіб зобов’язали сплачувати внески до Пенсійного фонду, багато з них опинились у складній ситуації. Багатомільярдний дефіцит Пенсійного фонду свідчить про те, що сьогодні треба по-новому подивитися на проблему. Влада намагалась узяти ці кошти у фізичних осіб-підприємців, але відповідна стаття Податкового кодексу поки що не ухвалена. А якби її ухвалили, було б дуже погано.

Мета Податкового кодексу — наповнення державного бюджету. Але оскільки положення про спрощену систему оподаткування не створювало мотивації до праці, то, вочевидь, і не поліпшило б ситуації з бюджетом. А складнощі адміністрування малого бізнесу призводили б до численних порушень законодавства державними органами.

Коли йшлося про Податковий кодекс, очікували, що це буде податкова реформа. Але в процесі роботи над документом влада так його «пригладила», що це зовсім не скидається на податкову реформу. Бо реформа — це ускладнення, різка зміна умов діяльності бізнесу на певний час, зате у віддаленій перспективі — поліпшення ситуації.

Прикро, але нинішній Податковий кодекс не стимулює появи вільних грошей. Банки втрачають клієнтуру. Навіть якщо вони знижують відсоткові ставки, бажаючих брати кредити не додається. Адже банки не можуть пропонувати бізнесу довготривалі кредити, кредитувати капітальне будівництво. В таких умовах ми не отримуємо системного поліпшення. На мою думку, кодекс буде таким, що влада муситиме знову піднімати мінімальний рівень заробітної плати і таким чином збільшувати податки. А це не вихід.

Євгенія Вангала, підприємець, учасник альянсу «За чесні податки»:

— Невеликий позитив — зміни до розділу «адміністрування». Але залишилася невилученою ст. 139, де йдеться про витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Зокрема юридичні особи, які купуватимуть послуги, товари чи якісь активи у платників єдиного податку, позбавлені права включати їх у свої витрати. Відповідно такі спрощенці не мають ніякої перспективи співпраці з юридичними особами і такими ж, як і вони, підприємцями, що працюють на загальній системі.

Олег Кузьмін, директор Інституту економіки та підприємництва НУ «Львівська політехніка»:

— Про те, чи зменшиться представництво малого бізнесу в регіоні, говорити зарано. Сьогодні підприємства, якщо й закриваються, то хіба що в силу власних проблем: брак обігових коштів, замовлень, обмежений фінансовий ринок тощо. І навряд чи Податковий кодекс відразу спровокує різке закриття бізнесу. Наші підприємці довели, що вміють пристосовуватися. Пристосуються й цього разу. На жаль, це може бути і з порушенням закону. Сподіваюся, що в кодексі відбудуться зміни на користь підприємництва.

Василь Худицький

Дзерало тижня

Повернутись до списку статтей

Транспорт Львова 

Фото Львова 

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.
Клацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалерею

Оголошення 

Наші партнери та корисні посилання

ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Вотограф Google | Львівський форум | Наше місто IF.UA | Допоможи молитвою | Український Центр | Книгарня "Є"
Mamapedia - беременность, дети, материнство | Дитячі товари в інтернет-магазині Немовлятко | Лодочные моторы в интернет-магазине Kapitan.ua | Сравнение цен на детские товары от KidsMarket.com.ua | Дезинфекция помещений, кормовые добавки | Львівські новини | Коментатор.net | Новини Рівного

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

PageRank
© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас
Статистика Google Analytics