Зверніть увагу, Ви перебуваєте у старій версії порталу "Щоденний Львів". Нова версія доступна ось тут: http://dailylviv.com
Підтримайте нас |
 
Стежте за новинами на TwitterМи на Facebook

На головну

Карти
Довідка Львова
Відпочинок у Львові
Культура
Фінанси

AnShLv uk-UA

Пишуть про Львів -25% знижка на вікна у Львові
Закон «Про акціонерні товариства»: європейські стандарти чи шлях до знищення?

Згідно із цим законом уже незабаром в Україні мають зникнути звичні ВАТи та ЗАТи, а на їхньому місці постати ПАТи (публічні акціонерні товариства) та ПрАТи (приватні акціонерні товариства)

Коли в 90-х роках з’явилися перші акціонерні товариства, їхню діяльність регламентували лише два закони: «Про власність» та «Про господарські товариства». У 1991 році набрав чинності третій закон — «Про цінні папери і фондову біржу». Ці нормативні документи фактично супроводжували всю діяльність акціонерних товариств — відкритих і закритих. І лише у 2008 році законодавець ухвалив Закон «Про акціонерні товариства», який вніс багато нового. Та коли закон починав діяти, виявилося, що він далекий від ідеалу.

Згідно із Законом «Про акціонерні товариства» вже незабаром в Україні мають зникнути звичні ВАТи та ЗАТи, а на їхньому місці виникнути ПАТи (публічні акціонерні товариства) та ПрАТи (приватні акціонерні товариства). Втім, ухвалений два роки тому документ остаточно вступить у дію лише у квітні 2011 року. Отже, вважають фахівці, ще є час внести зміни до нього. Інакше нинішні акціонери поповнять число різноманітних ТзОВ — товариств з обмеженою відповідальністю.
Нові правила гри

«Акціонерні товариства не розуміють Закону «Про акціонерні товариства», бо має місце зміна правил гри заднім числом, — говорить голова ради АТ «Концерн-Електрон» Юрій Бубес. — Адже переважна їхня більшість склалась і діє згідно з чинним законодавством починаючи з 1990-х років. Звичайно, новий закон з погляду науки, прогресу — кращий за попередній. У деяких його нормах є чимало позитивного. Зокрема приведення до європейських стандартів, що цілком виправдано. Бо якщо українські товариства хочуть іти на західний ринок, то повинні мати спільну як термінологію, так і загальні принципи правовідносин. Недарма ж кажуть, що зі своїм уставом до чужого монастиря не ходять.

Проте у процесі підготовки документа не було враховано чимало важливих моментів, допущено низку неточностей. Якщо враховувати, що близько 18 поправок до законопроекту депутати внесли «з голосу», то чи варто цьому дивуватися.

Впадає в око бажання законодавця захистити права міноритарних акціонерів. Але через те що закон готувався близько десяти років, у цьому практично відпала потреба. Їхні права нині настільки захищені, що тепер настала черга подумати про захист власників великих пакетів акцій. Через внесення змін до положення про керівництво підприємства нині дрібні акціонери мають право заблокувати діяльність товариства. Не враховується, що саме великі акціонери визначають стратегію його розвитку.

А вона у світі істотно змінилася. Минув час, коли акціонери казали західним інвесторам: дайте нам кошти, і ми все зробимо самі. Сьогодні актуальна інша постановка питання: дайте нам сучасні технології, і тоді ми впустимо вас у свої статутні капітали. Дрібні акціонери не завжди це розуміють.

Від влади інвестори очікують іншого — захисту своїх інвестицій. Коли вони приходять в Україну, хочуть знати, що їхні права не буде порушено. Це нормальне бажання. Але за останні роки Українській державі не дуже вдається переконати інвесторів у нашій стабільності та надійності. Майже всі державні гарантії порушуються. Чого лише вартий факт невідшкодування підприємствам близько
25 млрд. грн. ПДВ».
Дорогий ти наш…

На думку акціонерів, закладені в новому Законі «Про акціонерні товариства» новели фактично ведуть до зубожіння АТ, оскільки вони просто не зможуть забезпечити виконання норм, прописаних у новому законі. А далі — санкції, які призведуть до їх знищення.

«Візьмімо для прикладу АТ «Концерн-Електрон», у якому — 20 тис. акціонерів. За новим законом усім їм потрібно розіслати повідомлення про проведення загальних зборів. У середньому кожне з них коштує 7 грн. А тепер помножте на 20 тис. осіб. Маєте 140 тис. грн. А через 10 днів після проведення загальних зборів потрібно знову повідомити акціонерів про те, що вони там прийняли. Це ще 140 тисяч грн. Разом маємо 280 тис. грн. У жодній світовій практиці такого немає, — стверджує Ю.Бубес. — У великих АТ у Західній Європі на загальні збори приходить 50—70 осіб! І все добре працює. Бо там є можливість проявити свою думку через прописані в законодавстві механізми. Особливо обтяжливими будуть ці витрати для невеликих товариств, де кожна копійка на рахунку. Ще одна формальність: закон вимагає від акціонерів голосувати бюлетенями. Це означає, що до Львова потрібно звезти 20 тис. акціонерів, виготовити стільки ж бюлетенів…

Але це лише квіточки у порівнянні з витратами на переведення акцій з документальної в бездокументарну форму. На це знадобляться величезні кошти. Адже доведеться повністю міняти всі документи. Поміняйте у своєму прізвищі одну букву, що з цього вийде? Це, по суті, перереєстрація товариства. А скільки перезаписів потрібно буде зробити лише у трудових книжках? Ці зміни невчасні, — вважає Ю.Бубес, бо призводять до надто великих витрат».
Закон — не доопрацьований

У законі зазначено, що для ухвалення рішення по окремих нормах потрібно набрати три чверті голосів. Хто здатен зібрати стільки голосів, особливо якщо є норма про визнання загальних зборів повноважними за наявності 60% голосів. Маємо колізію. Чому б не дати можливість вирішувати ці питання трьом чвертям акціонерів, від тих, які прибули на збори?

«Новий закон настільки ускладнює механізм проведення загальних зборів, що завтра будь-який акціонер може подати скаргу до суду через формальне недотримання якихось процесуальних норм, і рішення зборів може бути скасоване. Ми не виступаємо проти нового закону, — каже гендиректор фінансово-лізингової компанії Володимир Лесів. — Але ми не готові до такого формату роботи акціонерних товариств. А далі Володимир Лесів озвучив думку фахівців-правників щодо нового закону:

«Перехідні положення Закону «Про акціонерні товариства» передбачають, що статути та інші внутрішні положення АТ підлягають приведенню у відповідність з його нормами не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання ним чинності. Тобто до 29 квітня 2011 року. В деяких акціонерних товариствах вже зіткнулися на практиці з деякими новелами цього закону, а інші тільки аналізують і моделюють для своєї діяльності. Насамперед виникає запитання: чи зможуть діючі ВАТи і ЗАТи й надалі у своїй діяльності керуватися Законом «Про господарські товариства» та власними статутами?

Однозначної відповіді закон не дає. З іншого боку пункт 2 перехідних положень (ПП) залишає на два роки дію статей 1—49 Закону «Про господарські товариства», які містять основні питання діяльності старих акціонерних товариств. Зате в пункті 4 ПП є пряма вимога відповідності внутрішніх документів товариств вимогам нового закону і імператив: нормативно-правові акти діють лише в частині, що не суперечить новому закону про АТ. Щоправда, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в своєму роз’ясненні щодо практичного застосування нового закону встановила: акціонерні товариства, створені до набрання його чинності, діють за Законом «Про господарські товариства». Але це — тільки роз’яснення Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку. А закон має вищу юридичну силу».

Проаналізувавши ситуацію, яка виникла навколо діяльності акціонерних товариств, правління Об’єднання підприємницьких організацій Львівщини залучило фахівців-правників у галузі корпоративного права, які напрацювали пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Закону «Про акціонерні товариства».

Зокрема, вони звертають увагу на статтю 5. Новий закон поділив товариства за типом на приватні та публічні. І при цьому законодавець установив імперативну норму — кількісний склад акціонерів ПрАТ не може перевищувати 100 осіб. Чому 100, а не 50, не 200? Як вважають фахівці, право визначати тип товариства має належати акціонерам.

Крім цього, аналітики звернули увагу на низку, на їхню думку, недоречностей та підводних каменів. Ось лише деякі з них. Стаття 20 закону — єдина норма, що набирає чинності вже з 29 жовтня 2010 року. Чому так — досі незрозуміло. Згідно з пунктом 2 цієї статті: «Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі». Для діючих товариств, акції яких є досить розпорошеними, переважно тих, що створені в процесі приватизації або корпоратизації, перейти на бездокументарну форму вже до 29 жовтня цього року — практично нереально. Це означає, що всі ці акціонерні товариства вже 30 жовтня будуть поза законом.

У статті 24 йдеться про те, що «Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі…». На думку експертів, це пряме обмеження права власності акціонерного товариства.

Стаття 38: «Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів». В донині чинному законі — 10%. Ми вважаємо, що саме ця норма є оптимальною.

Стаття 39: «Акціонер має право призначити свого представника на постійно або на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства». Ми знаємо, що зміна в будь-який момент представника дасть можливість для зловживань із кількістю представників. Цьому необхідно запобігти. Наприклад, у США та Великобританії відкликання представника можливе лише за 48 годин до початку зборів.

Стаття 41: «Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій». В деяких країнах, зокрема Росії, існує квота в 50%. Це значно спрощує роботу, особливо для розпорошених акціонерних товариств.

Стаття 78: «Публічне акціонерне товариство зобов’язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, а також інформація, визначена…». У наш час акціонерне товариство, навпаки, повинно думати про захист інформації, яка може стати об’єктом рейдерських посягань. Тому на веб-сторінці доцільно було б залишити установчі документи, а також річні баланси.

Утім, можливо, все якраз і зроблено для того, щоб «убити» акціонерні товариства, створені у процесі приватизації, і переформатувати їх. Бо вони створені неприродним для ринку цінних паперів — у західному розумінні — шляхом. Це ніби якісь нежиттєздатні гібридні створіння. А ми з вами лише заручники цієї ситуації.
Коментарі

Олена Голуб, директор агентства стратегічних рішень, м. Київ:

— Коли закон упродовж півтора року перебував на стадії обговорення, ми просили спеціалістів відгукнутися. Їздили по регіонах і публічно запрошували до співпраці. Майже всі наші зусилля були марні. А сьогодні, коли його ухвалено, всі говорять про те, що закон поганий. Але ще є час вносити поправки, і це не трагедія ні для бізнесу, ні для держави.

Іван Зозуля, голова правління ВАТ «Гірхімпром», м. Львів:

— В умовах, в яких ми зараз працюємо, не вистачало тільки переходу на ПАТи або щось інше. Ми стараємося вижити, а тут так виглядає, що нас просто хочуть знищити. Тому будемо просити, щоб його впровадження було відкладено. Якщо хтось має можливість, хай переходить.

До речі, знаємо, що багато акціонерних товариств сьогодні взяли курс на ТзОВ. Хотілося б знати, наскільки це законні варіанти? Щоб не вийшло так, що пройдемо великий шлях, а потім хтось поскаржиться у прокуратуру, і все повернеться назад.

Костянтин Воронкін, заступник голови правління ВАТ «Львівський хімзавод»:

— Цей закон готували давно, він розрахований на міноритарних акціонерів. Для виробництва, для управління акціонерними товариствами він нічого не дає.

Богдан Гораль, директор ТзОВ «Росан-Довіра — Реєстратор», м. Львів:

— На мою думку, Закон «Про акціонерні товариства» зорієнтований на новостворені товариства. Він занадто обтяжливий для акціонерних товариств. Почнемо хоча б із того, що змінюється сама назва товариства. Це тягне за собою перереєстрацію всієї нерухомості, всього рухомого транспорту, дозволів, ліцензій на користування землею тощо. Недоречність випливає з пункту 4 статті 3, де йдеться про повне найменування акціонерного товариства та обов’язкове зазначення його типу, що тягне за собою зміну назви товариства. Тому пропоную внести до цього закону поняття «вид» і там, де йдеться про назву, написати, що може вказуватися тип або вид товариства. Це відразу закриє необхідність перереєстрації всіх його майнових і немайнових прав.

Діана Савицька, начальник Львівського теруправління Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку:

— Сьогодні в області 1200 акціонерних товариств, з них близько 250 підприємств — мертві, якими ніхто не хоче займатися. З іншого боку, маємо близько 12 ПАТів і ПрАТів. І це після того, як ми вже прожили з новим законом майже рік. Сам по собі Закон «Про акціонерні товариства» позитивний. Шкода, що закладені в ньому форма і норми б’ють по середніх акціонерних товариствах. Проте марно сподіватися, що закон скасують. Але до нього можна внести зміни, підшліфувати.

Ганна Пришляк, директор АТ «Галант»,
м. Броди:

— Цей закон можна було вигадати для великих підприємств і банків, але не для швейних підприємств, як наше. Якщо його не можна скасувати, то хоча б відтермінувати введення в дію. Дайте нам час, щоб ми навели лад у своїх господарствах.

Василь ХУДИЦЬКИЙ
Дзеркало тижня

Повернутись до списку статтей

Транспорт Львова 

Фото Львова 

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.

An unexpected error occured. Please try again later.
Клацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалереюКлацніть для переходу у фотогалерею

Оголошення 

Наші партнери та корисні посилання

ЖИТТЯ В СЕЛІ. БЛОГ СІМ'Ї, ЯКА ПЕРЕЇХАЛА З ВЕЛИКОГО МІСТА ЖИТИ В СЕЛО | Виготовлення 3D панорам. 3D тур. Сертифікований Вотограф Google | Львівський форум | Наше місто IF.UA | Допоможи молитвою | Український Центр | Книгарня "Є"
Mamapedia - беременность, дети, материнство | Дитячі товари в інтернет-магазині Немовлятко | Лодочные моторы в интернет-магазине Kapitan.ua | Сравнение цен на детские товары от KidsMarket.com.ua | Дезинфекция помещений, кормовые добавки | Львівські новини | Коментатор.net | Новини Рівного

FlexiHostings хостинг, виділені сервери, спільний хостинг, США, Європа,АвстраліяХостинг
FlexiHostings

PageRank
© "Щоденний Львів" 1999-2013, Усі права застережено. Про нас
Статистика Google Analytics